09 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4826/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Казанчук Г.П. при секретарі судового засідання Бакшеєвій М.В., розглянувши адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни про визнання протиправними та скасування постанов,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни:
- про відкриття виконавчого провадження ВП №65929441 від 29.06.2021 року, винесеного на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса № 56837 від 11.06.2021 року про стягнення з мене на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" заборгованості в сумі 10032, 96 гривень відповідно до кредитного договору від 01.02.2008 р., укладеного з ТОВ "Комерційний банк "Дельта";
- про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 05.03.2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на думку позивача, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.06.2021 року є протиправним, оскільки вказану постанову ОСОБА_1 не отримував, а тому і постанову про звернення стягнення на заробітну плату від 05.03.2025 року, також вважає протиправною. Зазначає, що строк виконавчого провадження знаходиться в межах 3-х років, а тому приватний виконавець повинен був закрити вищезазначене провадження 29.06.2024 року та повернути виконавчий напис стягувачу.
Суддя ухвалою від 21.07.2025 залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою судді від 29.07.2025 року відкрито провадження за вказаним позовом; розгляд справи вирішено провести у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 15.08.2025 року; сторонам установлені процесуальні строки подачі заяв по суті справи; зобов'язано відповідача надати суду копію матеріалів виконавчого провадження №65929441 із відповідними доказами направлення/вручення позивачу копій спірних постанов.
У зв'язку з перебуванням Казанчук Г.П. у щорічній плановій відпустці з 11.08.2025 року по 29.08.2025 року, розгляд справи перенесено на 09.09.2025 року.
У судове засідання 09.09.2025 року сторони не з'явились.
Відповідно до статті 266 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Сторони у даній справі, про дату та час розгляду справи, повідомлені належним чином, а тому судом вирішено провести розгляд справи, з урахуванням вимог ч.9 ст.205 КАС України, у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши фактичні обставини справи, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд, -
У виконавчому написі приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області від 11.06.2021 року вирішено про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ''Фінансова компанія ''Сіті Фінанс'' на суму заборгованості 10032,96 грн (а.с.5).
На підставі заяви про примусове виконання рішення від 22.06.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Тетяною Валентинівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.06.2021 року ВП №65929441 по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ''Фінансова компанія ''Сіті Фінанс'', коштів в сумі 10032,96 грн. Вказаною постановою зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1003,30 грн (надалі спірне рішення 1, а.с.6).
Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 05.03.2025 року вирішено звернути стягнення на доходи боржника - ОСОБА_1 , що отримує дохід у КНП ''Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області'', здійснювати відрахування із суми доходів боржника у розмірі 20% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 10129,89 грн (надалі - спірне рішення 2, а.с.7-8).
Не погодившись із зазначеними постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Отже, предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду, є законність та справедливість спірних рішень щодо виконання виконавчого напису нотаріусу.
Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 90 Закону України "Про нотаріат" стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Як передбачено абзацом 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
За правилами пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, це є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.
Місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Виконавчі округи і територіальні межі діяльності приватного виконавця визначені статтею 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частинами 1, 2, 6 цієї статті виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України "Про виконавче провадження", і Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. Право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження його майна розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та на яку розповсюджується компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідний виконавчий документ та відкрити виконавче провадження щодо його примусового виконання. Якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання, це є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Отже відповідач міг прийняти до виконання виконавчий напис нотаріуса про стягнення заборгованості з позивача у разі, якщо місце проживання/перебування цього боржника або його майно знаходиться в Кіровоградській області.
Як свідчить зміст спірної постанови та інформаційна довідка з реєстру приватних виконавців, Золотарьова Тетяна є приватним виконавцем, виконавчий округ - місто Кропивницький/Кіровоградська область.
Позивач зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 .
Зазначене свідчить, що відповідач мав правові підстави прийняти до виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення з боржника ОСОБА_1 .
У частині 1 статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно пункту першому частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Виконавчий напис нотаріуса складений 11.06.2021 року, заява про примусове виконання ТОВ ''Фінансова компанія ''Сіті Фінанс'' подана 29.06.2021 року, а оскаржувана постанова 1 про відкриття виконавчого провадження винесена 29.06.2021 року.
Жодного порушення територіальної юрисдикції чи строків звернення до примусового виконання виконавчого документу судом не установлено.
Отже, суд дійшов висновку, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження, відповідає вимогам Законів України "Про виконавче провадження" та "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", оскільки відповідач прийняв до виконання виконавчий документ, місце виконання якого знаходиться у межах її виконавчого округу. Тому, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Стосовно доводів позивача про неотримання ним оскаржуваних постанов, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 88 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
У копії виконавчої справи міститься поштовий конверт про направлення позивачу рекомендованим листом з повідомленням, постанов про відкриття виконавчого провадження. Вказане поштове відправлення повернення без вручення із довідкою укрпошти про причини повернення/досилання - за закінченням терміну зберігання. При цьому, суд констатує, що вказане поштове відправлення направлення за адресом позивача.
Водночас, спірне рішення 2 - постанова про звернення стягнення на зарплату, направлена на адресу позивача простим поштовим повідомленням, що підтверджено відповідачем копією списку №10290 згрупованих поштових відправлень.
Отже, неотримання позивачем копій оскаржуваних рішень, з огляду на направлення відповідачем таких документів, жодним чином не впливає на законність їх винесення.
Принагідно, суд зауважує, що позивач, як боржник повинен був бути обізнаним у наявності кредитної заборгованості за договором від 01.02.2008 року, з огляду на сам зміст вказаного договору, виконавчого напису, інформації, яка є загальнодоступною, із реєстру боржників. Крім того, у матеріалах виконавчого провадження наявна постанова про звернення стягнення на заробітну плату від 06.08.2021 року, якою стягнено 20% доходу, який отримував позивач у обласному комунальному виробничому підприємстві ''Дніпро-Кіровоград''.
Згідно звіту ОКВП ''Дніпро-Кіровоград'', поданому за постановою про звернення стягнення на заробітну плату від 06.08.2021 року, з ОСОБА_1 у серпні та вересні 2021 року (до звільнення з роботи), стягнуто по 20% із заробітної плати (за серпень 1068,53, за вересень 335,94). Вказане свідчить про часткове стягнення за виконавчим документом.
Отже, на переконання суду позивач був обізнаний з фактом перебування у статусі боржника у виконавчому провадженні.
Суд також відхиляє доводи позивача про обов'язок відповідача 29.06.2024 року закрити виконавче провадження та повернути виконавчий документ стягувачу із зняттям арешту та видалення запису з реєстру боржників, оскільки такі доводи не ґрунтуються на нормах законодавства.
Так, частиною 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначені підстави для повернення виконавчого документа, а у частині 1 статті 39 37 Закону України "Про виконавче провадження" перелічені випадки, у яких виконавче провадження підлягає закінченню.
Аналізуючи зміст вищезазначених норм Закону, суд дійшов висновку про відсутність такої підстави для закриття чи повернення виконавчого документу, як сплив 3-х років.
У спірному рішенні вказано про стягнення 10129,89 грн, що складається із частини непогашеної суми боргу 8627,49 (10032,96-1405,47) + 1003,30 основної винагороди приватного виконавця + 500 витрат виконавчого провадження.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі та в межах своїх повноважень, тому вимоги про визнання протиправними та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни про відкриття виконавчого провадження ВП №65929441 від 29.06.2021 року, та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 05.03.2025 року є безпідставною. Вказане є підставою для відмови у задоволенні позову.
Судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 241 - 246, 250, 287 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни (вул. В'ячеслава Чорновола, 43, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006).
Копію рішення суду вручити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК