09 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа №340/6642/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у в порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., на 01.01.2021 р., на 01.01.2022 р. та на 01.01.2023 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 р. №704;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 провести ОСОБА_2 за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року нарахування та виплату грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 р., на 01.01.2021 р., на 01.01.2022 р. та на 01.01.2023 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 р. №704;
- визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 р. №704;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_2 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 р. №704;
- визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік, у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 р. № 704;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 р. №704.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 18.02.2013 р. по теперішній час. Позивач зазначає, що за період з 29.01.2020 р. по 20.05.2023 р. їй нараховано та виплачено грошове забезпечення у меншому розмірі, ніж установлено положеннями чинного законодавства, оскільки посадовий оклад за військовим званням за вказаний період нараховувався за прожитковим мінімумом для працездатних осіб, установленим законом на 01 січня 2018 року. Позивач вважає, бездіяльність відповідача протиправною.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі (а.с.40-44). Представник відповідача зазначає, що з лютого 2013 року по теперішній час позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Після внесення Постановою КМУ №103 змін до пункту 4 Постанови КМУ №704, зміст приміток Додатків 1 та 14 до останньої не було приведено у відповідність із нормою пункту 4 цієї Постанови. Проте, неприведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704 у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)». При цьому, вказані недоліки були виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року №1038, яка застосовується з 01 жовтня 2020 року. Представник відповідача вказує, що скасування пункту 6 Постанови №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення відповідного перерахунку. Представник відповідача зауважує, що визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію попереднього акту. Автоматичне відновлення судом положень нормативного акта Кабінету Міністрів України також не узгоджується з положеннями Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 р. №503/97, який встановлює, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Законодавство не передбачає жодних випадків поняття відновлення в силі нормативних актів Кабінету Міністрів України, які внаслідок набрання судовим рішенням законної сили втратили чинність. На думку представника відповідача, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних спірних правовідносин. Представник відповідача доходить висновку, що доводи позивача про те, що скасування судом пункту 6 Постанови №103 відновлює раніше встановлений порядок, визначений у Постанові №704, є безпідставними. Як наслідок, на переконання представника відповідача, доводи позивача щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, є помилковими. Також представник відповідача зазначає, що відповідно до пункту першого розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони від 07.06.2018 р. №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Доданими до позовної заяви доказами, а саме архівними відомостями за 2020-2022 рр. про нарахування та виплату військовослужбовцю ОСОБА_2 , підтверджується той факт, що позивачу була нарахована та виплачена допомога на вирішення соціально-побутових питань в розмірі окладу за військове звання в розмірі 810,00 грн за кожен рік. Представник відповідача вважає, що підстави для нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 та 2023 у розмірі місячного грошового забезпечення відсутні та не доведені позивачем жодними належними доказами.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.28-29).
20.11.2024 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.49).
Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 з 2013 року проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (а.с.14).
У відповідь на звернення ОСОБА_1 , Військова частина НОМЕР_1 листом від 16.07.2024 р. №631/4163 повідомила, що виплата грошового забезпечення у період з 01.01.2020 р. по 13.05.2023 р. здійснювалася відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам». Посадові оклади та оклади за військові звання нараховувались та виплачувались згідно додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та окремих рішень Міністра оборони України на кожен рік, в яких і визначався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний рік. Механізму здійснення перерахунку грошового забезпечення відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на даний час немає (а.с.16).
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 р. №260 (далі за текстом - Порядок №260), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
З огляду на пункт 1 розділу ІІ Порядку №260, посадові оклади виплачуються у розмірах, визначених додатками 1, 2, 12 і 13 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військово-службовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №260 оклади за військовими званнями виплачуються в розмірах, визначених у додатку 14 до постанови №704.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ХХІІІ Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Пунктом 6 розділу ХХІІІ Порядку №260 передбачено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі за текстом - Постанова №704) затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 4 Постанови №704, у первинній редакції, було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка набрала чинності 24.02.2018 р., до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Тобто пунктом 4 Постанови №704 було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Однак, у подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були внесені зміни.
Отже, з 29.01.2020 р., тобто з дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до змін внесених Постановою №103. Тобто, з 29.01.2020 р. була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018 р.
Разом з тим, Кабінетом Міністрів України 12.05.2023 р. прийнято постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» (далі за текстом - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023 р.
Пунктом 1 Постанови №481 визначено скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Також пунктом 2 Постанови №481 внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, у період з 29.01.2020 р. по 19.05.2023 р. розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений законом на 1 січня календарного року.
Так, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. №294-ІХ установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 р. №1082-ІХ установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для: працездатних осіб з 1 січня - 2270 гривень.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 р. №1928-ІХ установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для: працездатних осіб з 1 січня - 2481 гривня.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 р. №2710-ІХ установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 2684 гривні.
Таким чином, у період з 29.01.2020 р. по 19.05.2023 р., грошове забезпечення слід розраховувати із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Викладене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 25.04.2024 р. у справі №240/16735/21, від 05.06.2024 р. у справі №420/18318/23.
Судом встановлено, що у період з 29.01.2020 р. по 15.03.2022 р. базовою величиною для розрахунку ОСОБА_2 посадового окладу та окладу за спеціальним званням Військовою частиною НОМЕР_1 використано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 762 грн (а.с.17-20).
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що Військова частина НОМЕР_1 здійснивши нарахування та виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 р. по 15.03.2022 р. без застосування належної розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням, грошової допомоги на оздоровлення, а саме: прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, допустила протиправні дії, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суд враховує наступне.
Згідно з пунктом 1 розділу ХХІV Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п.7 розділу ХХIV Порядку №260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
З огляду на п.9 розділу ХХIV Порядку №260, виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Пунктом 6 наказу Міністерства оборони України від 18.02.2020 р. №45 «Про бюджетну політику Міністерства оборони на 2020 рік» визначено, що матеріальну допомогу військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) виплачувати у розмірі одного окладу за їх військовими званнями.
Згідно з п.6 наказу Міністерства оборони України від 12.03.2021 р. №59 «Про бюджетну політику Міністерства оборони на 2021 рік» матеріальну допомогу військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань виплачувати в розмірі одного окладу за їх військовим званням.
Виплату матеріальної допомоги військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) у розмірі місячного грошового забезпечення здійснювати виключно за наявності таких підстав:
смерті військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків;
порушення стану здоров'я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово лікарської комісії), а саме:
онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія;
захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С;
безперервне перебування на реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (сумарно більше 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової системи, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирезцедивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів, які пов'язані з виконанням завдань в районі проведення операції Об'єднаних сил.
Відповідно до п.6 наказу Міністерства оборони України від 31.01.2022 р. №30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік» матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям, які отримують грошове забезпечення, в розмірі одного окладу за їх військовими званнями.
Виплату матеріальної допомоги військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення здійснювати виключно за наявності таких підстав: смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків; поранення військовослужбовця, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану; у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини; порушення стану здоров'я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит B, C; безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (сумарно більше 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів, які пов'язані з захистом Батьківщини.
Отже, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яка виплачується виключно за наявності коштів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом від 21 серпня 2019 року у справі №814/238/17, від 18 березня 2020 року у справі №810/3476/16.
Таким чином, повноваження щодо надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та визначення її розміру є дискреційними повноваженнями відповідача, які регулюються вимогами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.
Судом встановлено, що у 2020, 2021, 2022 та 2023 роках матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 виплачувалася у розмірі одного окладу за її військовим званням, тобто у розмірі встановленому Міністерством оборони України. При цьому позивачем не надано доказів існування у неї обставин, з огляду на які матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань підлягає виплаті саме у розмірі місячного грошового забезпечення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки у розмірі місячного грошового забезпечення задоволенню не підлягають.
Водночас, суд враховує, що оскільки виплачена ОСОБА_1 у 2020, 2021, 2022 та 2023 роках матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань розраховувалася, виходячи з розміру одного окладу за її військовим званням. При цьому під час розгляду справи судом встановлено, що такий розмір відповідачем розраховано помилково, тобто без урахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а тому виплачена ОСОБА_1 матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки підлягає перерахунку.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без застосування належної розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року - 2102 гривні, за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року - 2270 гривень, за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року - 2481 гривня, за період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 р. - 2684 гривні
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 09 вересня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ