Рішення від 09.09.2025 по справі 340/711/25

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року справа № 340/711/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (далі - Міністерство) до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації (далі - Департамент) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор, діючи в інтересах держави в особі Міністерства, звернувся до суду з позовом до Департаменту про визнання протиправною бездіяльності стосовно вжиття заходів з організації проведення робіт із внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення «Курган №12», який розташований неподалік селища Новоархангельськ Голованівського району Кіровоградської області, до Державного земельного кадастру (далі - Кадастр).

Водночас просив суд зобов'язати відповідача вжити такі заходи.

Пояснив, що Департамент не вжив заходів з організації проведення робіт із внесення відомостей про межі і режими використання території згаданої пам'ятки археології місцевого значення, а Міністерство не звернулося до суду з приводу такої бездіяльності, маючи відповідні повноваження.

Зазначив, що бездіяльність сторін змусила звернутися до суду за захистом інтересів держави в питанні охорони археологічної спадщини.

Міністерство підтримало вимоги позову (а.с.103-108).

Пояснило, що у відповідача існує обов'язок зі затвердження науково-проєктної документації з визначення меж і режимів використання пам'ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини.

Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.77-81).

Пояснив, що стосовно пам'ятки археології визначено охоронну зону.

Відсутність нормативно-правового акту щодо визначення меж і режимів використання територій пам'ятки археології поширює дію спеціального закону, котрий встановлює величну відстані від неї, котра охороняється.

Стверджує, що на органи місцевого самоврядування покладено обов'язок з визначення меж і режимів використання пам'яток культурної спадщини місцевого значення.

06 лютого 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.72-73).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, рішенням Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 14 липня 1988 року №227 взято на державний облік нововиявлені пам'ятки археології і затверджено охоронні зони навколо них (а.с.24-31).

Серед них значиться курганна група 3 неподалік селища Новоархангельськ, яка складається з курганів №12 і №13.

Охоронна зона відносно кургану №12 становить 25 м.

Наказом Міністерства від 17 грудня 2024 року №927 пам'ятку археології «Курган №12» занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (охоронний номер 1180-Кр) (а.с.103-106).

Департамент повідомив, що облікова документація на пам'ятки археології «Курган №12» і «Курган №13», які є складовими курганної групи, перебуває у розробці (а.с.38).

Міністерство повідомило, що облікову документацію виготовлено у жовтні 2024 року і вона проходить процедуру погодження (а.с.114-116).

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило, що у Кадастрі відсутні відомості про межі і режими використання території пам'яток археології місцевого значення («Курган №12» і «Курган №13»), котрі розташовані на земельній ділянці з встановленим кадастровим номером. Також відсутня технічна документація зі землеустрою під вказаними об'єктами культурної спадщини (а.с.41).

Позов подано до суду 04 лютого 2025 року (а.с.69).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства.

Таке допускається за певних обставин.

Приписами частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зазначає, що Департамент не вжив заходів з організації проведення робіт із внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення, а Міністерство не звернулося до суду з приводу такої бездіяльності, маючи відповідні повноваження.

Бездіяльність сторін суперечить інтересам держави у сфері охорони археологічної спадщини.

Приписами частини 5 статті 53 КАС України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Щоб дати відповідь на питання існування органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, і повноважень щодо звернення до суду, треба проаналізувати діюче законодавство.

Так, постановою Уряду України від 16 жовтня 2019 року №885 затверджено Положення про Міністерство (далі - Положення).

Приписами пункту 3 Положення встановлено, що основними завданнями МКСК є забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Отже, Міністерство уповноважене здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Приписами частини 1 статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Таким чином Міністерство наділене законом правом на звернення до суду з позовом до Департаменту.

Отже, Міністерство - належний позивач.

Претензія Міністерства і прокурора до відповідача полягає у тому, що досі не виготовлено науково-проєктної документації з визначення меж і режимів використання пам'ятки місцевого значення та її зон охорони, технічну документацію зі землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини, і не внесли відповідні відомості до Кадастру.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон) визначено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить затвердження науково-проєктної документації з визначення меж і режимів використання пам'ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам'ятки місцевого значення та її зон охорони).

Таким чином до компетенції Департаменту відноситься затвердження відповідної документації, а не замовлення її розроблення.

Приписами пункту 5 частини 2 статті 6 Закону встановлено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.

Щоб забезпечити захист об'єкту спадщини, то треба встановити межі і режими його використання, виготовивши згадану документацію.

Отже, замовлення виготовлення науково-проєктної документації з визначення меж і режимів використання пам'ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документацію зі землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини відноситься до компетенції виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини.

У цьому випадку ним є Відділ культури, туризму та культурної спадщини Новоархангельської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (далі - Відділ) (а.с.88-93).

Наказом Міністерства культури України від 01 березня 2013 року №158 затверджено Порядок обліку об'єктів культурної спадщини (далі - Порядок).

Приписами пункту 5.1 розділу 5 Порядку передбачено, що подання щодо занесення до Реєстру щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, а також занесення до Реєстру об'єктів культурної спадщини, зазначених у розділі VIII цього Порядку, подаються Ініціатором до МКІП.

Розділ 8 Порядку має таку назву «Перегляд списків (переліків) об'єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом».

Тому приписи розділу 5 Порядку стосуються і пам'ятки археології місцевого значення «Курган №12», так як взята на державний облік до набрання чинності Законом (у 1988 році).

Закон набрав чинності 12 липня 2000 року.

Приписами пункту 5.14 розділу 5 Порядку передбачено, що після занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру і набуття ним статусу пам'ятки, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована пам'ятка, власник пам'ятки чи уповноважені ним органи (особи) забезпечують розроблення технічної документації із землеустрою щодо визначення меж території пам'ятки, що є складовою облікової документації на пам'ятку і вноситься після її затвердження до складу облікової справи.

Таким чином підзаконний нормативно-правовий акт узгоджується з аналізом приписів статті 6 Закону.

Судом встановлено, що Департамент з листопада 2024 року двічі звертав увагу органів місцевого самоврядування на розроблення технічної документації із землеустрою щодо визначення меж території пам'яток (а.с.85-87).

Відділ не забезпечив розроблення технічної документації із землеустрою щодо визначення меж території пам'ятки, тому Департамент і не зміг її затвердити.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що відповідач не допустив протиправну бездіяльність.

Тому відмовляє у задоволенні позову.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 3028 грн (а.с.63, 70).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ

Попередній документ
130072693
Наступний документ
130072695
Інформація про рішення:
№ рішення: 130072694
№ справи: 340/711/25
Дата рішення: 09.09.2025
Дата публікації: 11.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (17.10.2025)
Дата надходження: 15.10.2025
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльності і зобов’язання вчинити певні дії