09 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1057/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження
звіт про виконання судового рішення
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 року у справі №340/1057/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану за час перебування на стаціонарному лікуванні у період з 27.02.2023 року по 01.07.2023 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 100 000 грн. пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні у період з 27.02.2023 року по 01.07.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 01.10.2024 року.
Кіровоградський окружний адміністративний суд 03.10.2024 року видав позивачу виконавчий лист щодо примусового виконання його зобов'язальної частини.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.10.2024 року відкрито виконавче провадження ВП №76227376 щодо примусового виконання цього виконавчого листа.
До суду 02.07.2025 року надійшла заява представника позивача - адвоката Урсаленка Б.О., у якій він на підставі статті 382 КАС України просив суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у цій справі, посилаючись на його невиконання відповідачем.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 року заяву задоволено та зобов'язано військову частину НОМЕР_2 протягом місяця з дня отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 року у справі №340/1057/24.
Згодом суд постановив ухвалу від 22.08.2025 року про витребування доказів.
До суду 25.08.2025 року надійшли пояснення військової частини НОМЕР_2 , а 02.09.2025 року надійшов звіт, у якому командир військової частини НОМЕР_2 повідомив про те, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 нарахована додаткова винагорода. Військова частина НОМЕР_2 перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_4 . Відповідно до розрахунку потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення військової частини НОМЕР_4 на травень 2025 року на виконання рішення суду по справі №340/1057/24 замовлено 515 093 грн. (з урахуванням ПДФО та ЄСВ). Виплата коштів ОСОБА_1 буде здійснена після їх надходження до військової частини НОМЕР_4 .
Розглянувши цей звіт в порядку письмового провадження, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 129 Конституції України установлено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 3 статі 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Такі ж норми передбачені статтею 370 КАС України.
Відповідно до статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Статтею 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин 2, 3 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно з частиною 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У статті 382-3 КАС України наведений порядок прийняття рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення:
1. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
2. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
3. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
5. Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
10. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
11. Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з ненарахуваням та невиплатою колишньому військовослужбовцю ОСОБА_1 у складі грошового забезпечення додаткової винагороди на період дії воєнного стану у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Задовольняючи позов, суд зобов'язав військову частину НОМЕР_2 , у якій позивач під час проходження військової служби перебував на грошовому забезпеченні, нарахувати та виплатити позивачу належну йому додаткову винагороду пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні з 27.02.2023 року по 01.07.2023 року, врахувавши вже виплачені кошти додаткової винагороди.
Відповідач надав до суду довідку-розрахунок, згідно з якою ФЕС військової частини НОМЕР_2 на виконання рішення суду в адміністративній справі №340/1057/24 здійснила перерахунок ОСОБА_1 додаткової винагороди за лютий - липень 2023 року та донарахувала йому кошти в розмірі 409 400, 92 грн. У звіті відповідач посилається на те, що невиконання рішення суду щодо виплати позивачу цих коштів зумовлене їх відсутністю на рахунках військової частини НОМЕР_4 , на фінансовому забезпеченні у якій перебуває військова частина НОМЕР_2 .
Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років.
Наказом Міністерства оборони України №280 від 22.05.2017 року затверджено Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту. Ці Правила визначають механізм фінансового забезпечення військових частин, кораблів, військових навчальних закладів, військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військова частина), що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
В пункті 1.2 розділу І Правил визначено, що забезпечувальний фінансовий орган - фінансовий орган головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, до мережі якого належать розпорядники коштів третього рівня; фінансове забезпечення - система заходів, що включає фінансове планування, отримання, зберігання, економне, ефективне і цільове використання коштів відповідно до вимог законодавства, організацію обліку та звітності з метою виконання військовою частиною покладених на неї завдань; фінансовий орган - фінансово-економічна служба (управління, відділ тощо) військової частини, відділ фінансового забезпечення військового комісаріату (сектору соціальних виплат територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з пунктами 1.3, 1.4, 1.8 розділу І Правил розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є:
- Міністр оборони України - головний розпорядник;
- командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі - розпорядники коштів другого рівня);
- командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, - розпорядники коштів нижчого рівня (далі - розпорядники коштів третього рівня).
Розпорядники бюджетних коштів реалізують свої функції таким чином:
- головний розпорядник - через Департамент фінансів Міністерства оборони України;
- розпорядники коштів другого рівня - через фінансово-економічні управління командувань видів Збройних Сил України, командувань окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління, управління фінансово-економічної діяльності Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту;
- розпорядники коштів третього рівня - через фінансові органи військових частин.
Забезпечувальний фінансовий орган згідно зі своїми повноваженнями здійснює координацію діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України, Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, органів військового управління, які в установленому законодавством порядку визначені відповідальними виконавцями (співвиконавцями) бюджетних програм (підпрограм) (далі - служби забезпечення) щодо забезпечення військових частин бюджетними асигнуваннями та коштами за напрямами відповідальності цих служб забезпечення.
Військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).
У разі зарахування військової частини на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника бюджетних коштів не за підпорядкованістю, рішення про таке зарахування приймається фінансовим органом головного розпорядника бюджетних коштів на підставі клопотання керівника органу військового управління (структурного підрозділу органу військового управління).
Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.
Начальник фінансового органу військової частини - розпорядника коштів третього рівня, до якої на фінансове забезпечення зараховані інші військові частини, розробляє положення про спільне фінансове господарство, в якому зазначаються права, обов'язки, порядок взаємодії, розмежування повноважень та відповідальності посадових осіб військової частини - розпорядника коштів третього рівня та військових частин, які зараховані до неї на фінансове забезпечення, щодо здійснення фінансового забезпечення таких військових частин, у тому числі щодо своєчасного оформлення та подання до фінансового органу військової частини - розпорядника коштів необхідних документів (розпорядчих, розрахункових, фінансово-планових тощо). Зазначене положення затверджується командиром військової частини - розпорядником коштів третього рівня, погоджується забезпечувальним фінансовим органом та доводиться до військових частин, які зараховані на фінансове забезпечення.
Первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.
Командир військової частини зобов'язаний організувати фінансове забезпечення згідно з вимогами законодавства та цих Правил, забезпечити своєчасне витребування і одержання від забезпечувального фінансового органу належних військовій частині коштів, їх облік і подання фінансової звітності.
Суд установив, що військова частина НОМЕР_5 утримується за рахунок коштів Державного бюджету України. Вона не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, а зарахована на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_4 , яка є розпорядником коштів третього рівня. Відповідач виконав рішення суду в частині нарахування ОСОБА_1 належної йому додаткової винагороди та подав заявку на кошти до військової частини НОМЕР_4 . Військова частина НОМЕР_4 у травні 2025 року включила суми, належні до виплати ОСОБА_1 з обов'язковими нарахуваннями, до розрахунку потреби в коштах за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" бюджетної програми 2101020 "Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни" та подала його до забезпечувального фінансового органу. Станом на серпень 2025 року кошти на фінансування видатків за КЕКВ 2800 на бюджетному рахунку військової частини НОМЕР_4 відсутні. Наразі кошти на рішенням суду ОСОБА_1 не виплачені.
Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що він після встановлення судового контролю у цій справі ініціював вирішення питання про забезпечення військової частини НОМЕР_2 бюджетними асигнуваннями та коштами для виплати ОСОБА_1 заборгованості за рішенням суду. Всупереч правилам пункту 6 частини 2 статті 382-2 КАС України у звіті відповідача відсутні відомості про орієнтовні строки виконання рішення суду та їх обґрунтування, відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.
Суд вважає, що відповідач у звіті не довів вжиття військовою частиною НОМЕР_2 , зокрема її командиром, достатніх й вичерпних заходів для виконання рішення суду в повному обсязі, тож такий звіт не може бути прийнятий судом.
Враховуючи передбачене у частині 5 статті 382-3 КАС України право суду звільнити керівника суб'єкта владних повноважень від сплати штрафу за невиконання судового рішення, яке стосується здійснення виплат з бюджету, суд вважає за доцільне встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 382-282-3 КАС України, суд -
1. Відмовити у прийнятті звіту військової частини НОМЕР_2 про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 року в адміністративній справі №340/1057/24.
2. Встановити військовій частині НОМЕР_2 новий строк для подання звіту про виконання судового рішення - 2 місяці з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ