про залишення позовної заяви без руху
05 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6024/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виключення його з військового обліку, згідно з пп. 3 п. 6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пп. 3 п. 99 (за станом здоров'я) Положення «Про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту», Свідоцтва про хворобу від 22.08.2011 за №3100, затв. постановою Центральної лікарської експертної комісії МНС України, про причинний зв'язок встановлених захворювань з проходженням військової служби та не придатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити його з військового обліку, з внесенням відповідного запису до його військово-облікового документу, згідно з пп. 3 пп. 3 п. 6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пп. 3 п. 99 (за станом здоров'я) Положення «Про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту», Свідоцтва про хворобу від 22.08.2011 за №3100, затв. постановою Центральної лікарської експертної комісії МНС України, про причинний зв'язок встановлених захворювань з проходженням військової служби та не придатність до військової служби з виключенням з військового обліку та виключенням з кадрів МНС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.
Щодо позовних вимог.
Відповідно до пунктів 4,5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Отже, підставою для звернення до суду із позовом є порушення прав, свобод та інтересів позивача рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. У рамках адміністративного судочинства:
- дії це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
- бездіяльність це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
- рішення це нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
В позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виключення його з військового обліку, згідно з пп. 3 п. 6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пп. 3 п. 99 (за станом здоров'я) Положення «Про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту», Свідоцтва про хворобу від 22.08.2011 за №3100, затв. постановою Центральної лікарської експертної комісії МНС України, про причинний зв'язок встановлених захворювань з проходженням військової служби та не придатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
До матеріалів справи долучено два звернення, датовані 26.05.2024 (вручено відповідачу 27.05.2024) та 27.07.2025 (вручено 29.07.2025).
При цьому, прохальна частина позову не містить вимог, щодо якого саме звернення позивач просить визнати бездіяльність відповідача протиправною.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду уточнену позовну заяву, в тексті якої привести зміст позовних вимог у відповідність до вимог ч. 1 ст. 5, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України (в частині що стосуються п.1 прохальної частини позовних вимог).
Щодо строку звернення.
Згідно ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 4 даної статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Звертаючись до суду з пред'явленими позовними вимогами, позивач просить визнати бездіяльність відповідача протиправною, яка виразилась у не розгляді його звернення та, як наслідок, не виключення з військової служби.
До матеріалів справи долучено два звернення, датовані 26.05.2024 (вручено відповідачу 27.05.2024) та 27.07.2025 (вручено 29.07.2025).
Позивач в пред'явленому позові не конкретизує з якої дати вважає своє право порушеним.
Однак, зі змісту долучених до матеріалу позову додатків, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем склались в 2024 році /перша заява направлена на адресу відповідача 26.05.2024 та вручена - 27.05.2024/.
Вказане свідчить, що спірні правовідносини склались в 2024 році (27.05.2024 - з дати вручення заяви відповідачу), тоді як до суду позивач звернувся лише 02.09.2025, з пропуском строку, встановленого ч.3 ст.122 КАС України, тобто з пропуском 6-місячного строку.
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 за №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, наявність яких унеможливило своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особо позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем не додано до позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, вважаю за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО