про відмову в забезпеченні позову
08 вересня 2025 року 320/44934/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві питання про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
05.09.2025 року канцелярією суду зареєстрована заява представника позивача про забезпечення позову, у якій вона просить забезпечити позов шляхом:
- заборони відповідачам та іншим суб'єктам владних повноважень вчиняти будь-які дії, пов'язані із заходами розшуку, призову на військову службу під час мобілізації на особливий період позивача;
- органам Національної поліції вчиняти будь-які дії, які пов'язані з доставкою позивача для складання протоколу, так як він не прибув за повісткою до ТЦК та СП.
Вказана заява обґрунтована тим, що у 2022 році позивача було визнано непридатним до військової служби та знято з військового обліку, однак у Єдиному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутні відомості про виключення його з військового обліку.
Крім того, у реєстрі міститься інформація, що позивач перебуває на обліку, та знаходиться у розшуку через неприбуття до ТЦК та СП за повісткою.
Таким чином, представник вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, після чого ОСОБА_1 набуде статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду.
Дослідивши дану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У заяві про забезпечення позову представник зазначає, що станом на день подання позовної заяви позивач знятий з військового обліку, але у будь-який момент його статус може змінитися на "військовослужбовець". Наразі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача, оскільки його поточний статус у реєстрі може призвести до його призову на військову службу під час дії воєнного стану, тому у разі примусового доставлення до ТЦК та СП, військовозобов'язаний може бути мобілізований, що є незворотною подією.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.
Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку № 560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Крім того, відповідно до Порядку № 560 призов на військову службу під час мобілізації здійснюється за певною процедурою, яка складається не лише з оформлення повістки, а передбачає, зокрема, проходження медичного огляду та оформлення відповідно.
Щодо твердження представника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суд зазначає наступне.
За твердженням представника позивача, перебування заявника в статусі "розшук" загрожує примусовим доставленням, але й може призвести до незаконного призову позивача, що є незворотною подією.
Однак, цей факт не дає достатніх підстав для висновку про те, що відповідач саме вживає заходів, які спрямовані на мобілізацію позивача.
Отже, підстави для висновку про те, що невжиття заходів забезпечення зумовить незворотні зміни в правовому становищі позивача відсутні, оскільки у заяві відсутні докази того, що відповідачем вчиняються дії з метою призову позивача на військову службу.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов'язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких просить позивач, а заява, подана в порядку забезпечення позову повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є поставка позивача на облік як військовозобов'язаного, невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних як особи, що визнана військово-лікарською комісією непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку.
Суд зазначає, що обраний представником позивача спосіб забезпечення позову шляхом заборони відповідачам та іншим суб'єктам вчиняти будь-які дії, пов'язані з заходами розшуку, призову на військову службу під час мобілізації на особливий період позивачка та заборони органам Національної поліції України вчиняти будь-які дії, які пов'язані з доставкою позивача для складання протоколу, так як він не прибув за повісткою до ТЦК та СП до набрання законної сили рішення суду не узгоджується з предметом позову, оскільки позивачем не оскаржуються дії щодо оголошення його у розшук, і відповідачами на теперішній час не вчиняються дії щодо призову на військову службу під час мобілізації.
Вказані дії не охоплюються предметом заявленого на розгляд суду спору, тому обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає предмету судового спору, та в силу пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України не може бути застосований судом.
Однак, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем повістки про призов на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, статус «розшук» обумовлений порушенням позивачем правил військового обліку, що може бути окремим предметом судового оскарження у разі незгоди з такими діями відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд не вважає, що права позивача, про захист і поновлення яких ідеться у позові, неможливо чи ускладнено буде поновити без застосування заходів забезпечення позову.
Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.
Таким чином, підстави, передбачені частиною другою статті 150 КАС України для забезпечення даного позову, відсутні, тому відмовляє у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Терлецька О.О.