08 вересня 2025 року № 320/40697/23
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати, що з 01.04.2019 дії посадових осіб Головного управління Пенсійного Aонду України в м. Києві щодо застосуванням обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , десятьма прожитковими мінімумами, є протиправними;
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати з 01.03.2022 та з 01.03.2023 пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням індексації згідно з постановою КМУ від 16.02.2022 №118 та постановою КМУ від 24.02.2023 №168;
- зобов'язати посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 у відповідності з новою довідкою СБУ від 14.07.2020 №21/3/2/-9/878-196 про розмір грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, із урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.03.2022 та з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації згідно з постановою КМУ від 16.02.2020 та №118 та постановою КМУ від 24.02.2023;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві суму недоплаченої за період з 01.04.2019 по день набрання законної сили цим рішенням пенсії ОСОБА_1 , із урахуванням раніше виплачених сум за минулий час.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправними діями відповідача щодо обмеження розміру його пенсії максимальним розміром з огляду на те, що положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» визнані неконституційними, на підставі якої введено такі обмеження, визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними). На думку позивача, відмова пенсійного органу у здійсненні перерахунку і виплати пенсії без обмеження максимальним розміром є протиправною, оскільки на час призначення пенсії позивачу законодавчо не було встановлено обмежень щодо граничного розміру пенсії.
Разом з тим, позивачем наголошено на тому, що при проведенні перерахунку його пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023 пенсійним органом протиправно застосовано до розрахунку і виплати пенсії обмеження максимальним розміром, внаслідок чого не враховано індексацію пенсії, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 та «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.
Таким чином, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2021 в адміністративній справі №640/21423/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 у відповідності з новою довідкою від 14.07.2020 № 21/3/2-9/878-196 про розмір грошового забезпечення, із урахуванням раніше виплачених сум.
Виконуючи вказане рішення суду Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок та виплату пенсії позивача. Однак, після вказаного перерахунку пенсії, відповідачем запроваджено обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром.
16.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», якою установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
24.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», якою установлено, що з 01.03.2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при перерахунку пенсії позивача з 01.03.2022 та з 01.03.2023 на виконання Постанови №118 та Постанови №168 відповідно, обмежило розмір пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
За наслідками розгляду заяви позивача від 07.06.2023, відповідач листом від 30.06.2023 №21887-21538/П-02/8-2600/23 повідомив про виплату позивачу пенсії з урахуванням норм статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2021 у справі №640/21423/20 не зобов'язано Головне управління проводити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон №2262-XII.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону №668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема, у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначено, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Вказане повністю узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 та від 04.07.2023 у справі №420/10528/21.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві максимального розміру пенсії позивача під час її перерахунку з 01.04.2019, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеженя з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром (десятьма прожитковими мінумами, установлених для осіб, які втратили працездатність) та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.04.2019 переахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України про розмір грошового забезпечення від 14.07.2020 №21/3/2/-9/878-196, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплати позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 та з 01.03.2023, з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та від 24.02.2023 №168, суд зазначає таке.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» територіальним управлінням Пенсійного фонду України проведено позивачу перерахунок індексації суми пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023.
Матеріалами справи підтверджується, що пенсійний орган з 01.03.2022 та з 01.03.2023 здійснив перерахунок пенсії позивачу з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 та від 24.02.2023 №168, однак обмежив розмір пенсії до виплати. При цьому між сторонами справи не має спору щодо розміру такої індексації.
Тобто, в результаті проведеного з 01.03.2022 та 01.03.2023 перерахунку пенсії у зв'язку з нарахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185, розмір пенсії обмежений.
За викладених обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган, не здійснюючи позивачу виплату перерахованої з 01.03.2022 та з 01.03.2023 пенсії без обмеження її максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
З огляду на наведене, бездіяльність відповідача щодо невиплати з 01.03.2022 та з 01.03.2023 пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням індексації на підставі постанов №118 та №168, є протиправною.
Тому необхідно зобов'язати відповідача здійснити з 01.03.2022 та з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до вимог постанов №118 та №168 без обмеження максимальним розміром.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві суми недоплаченої за період з 01.04.2019 по день набрання законної сили цим рішенням пенсії ОСОБА_1 , із урахуванням раніше виплачених сум за минулий час, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у перерахунку пенсії з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Задоволення позовних вимог на майбутнє не допускається.
Таким чином, щодо стягнення недоплачених сум пенсії з урахуванням раніше проведених виплат, суд зазначає про передчасність заявлених вимог, адже спору в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок ще не проведено та їх виплату не здійснено.
Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За нормами частин першої, другої 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи. Оскільки позов задоволено частково, судові витрати зі сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 908,40 грн (пропорційно задоволеним позовним вимогам).
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеженя з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром (десятьма прожитковими мінумами, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести з 01.04.2019 переахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби безпеки України про розмір грошового забезпечення від 14.07.2020 №21/3/2/-9/878-196, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати з 01.03.2022 та з 01.03.2023 пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 та постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168 відповідно.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, та з 01.03.2023, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 908,40 грн (дев'ятсот вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.