08 вересня 2025 року Київ справа №320/37902/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, -
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Державної аудиторської служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 29.06.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA 2023-03-08-005780-а.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 замінено відповідача у справі: з Державної аудиторської служби України на Північно-східний офіс Державної аудиторської служби України.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, згідно з наказом Державної аудиторської служби України «Про початок моніторингу закупівель» 25.06.2023 № 18-3 було здійснено моніторинг закупівлі, що проводилась акціонерним товариством «Укртрансгаз» по предмету закупівлі - «Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт та технічне обслуговування компресорів для потреб філії АТ «Укртрансгаз»)» (оголошення UА-2023-03-08-005780-а), за результатами якого складено висновок про результати моніторингу закупівлі, яким встановлено порушення вимог пунктів 3, 5, 6, 7 ч. 2 ст. 21, п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також - Закон).
Відповідач свій висновок аргументує наступним:
«За результатом моніторингу відповідності повноти відображення інформації у формах документів в сфері публічних закупівель встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг, що суперечить вимогам пункту 3 частини 2 статті 21 Закону.
Крім того, встановлено, що у повідомленні про намір укласти договір про закупівлю не міститься інформації про місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг, що суперечить вимогам пункту 3 частини 2 статті 33 Закону.
Також, за результатами моніторингу відповідності тендерної документації Замовника вимогам Закону встановлено, що у пункті 4.3 Розділу І «Загальні положення» тендерної документації, не міститься інформації щодо місця, кількості, обсягу поставки товарів (надання послуг, виконання робіт), що є порушенням вимог пунктів 5 та 6 частини 2 статті 22 Закону.
Крім того, за результатами відповідності тендерної документації Замовника вимогам Закону встановлено, що в пункті 4.4 Розділу І «Загальні положення» тендерної документації, не міститься інформації щодо строку поставки товарів (надання послуг, виконання робіт), що є порушенням вимог пунктів 7 частини 2 статті 22 Закону.»
Дійшовши таких висновків, відповідач зобов'язав АТ «Укртрансгаз» здійснити заходи щодо недопущення таких порушень в подальшому, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
За змістом статті 7-1 Закону моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
У відповідності до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1082 від 11.06.2020, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника. Оприлюднення інформації на веб-порталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично.
Пунктом 1 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 07.04.2020 № 648 «Про веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель» визначено інформаційно-телекомунікаційну систему "PROZORRO" (за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua) веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал).
Згідно пункту 2 даного наказу відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРОЗОРРО" (далі - Уповноважений орган).
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону визначено, що Веб-портал Уповноваженого органу є онлайн-сервісом, що забезпечує створення, зберігання, оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється, у тому числі, за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до нього.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 року № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» затверджено Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, згідно з яким адміністратором електронної системи закупівель є юридична особа, визначена Уповноваженим органом (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України - далі Мінекономрозвитку) відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу.
Забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється, у тому числі, за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам доступу до нього, отже регламент роботи відповідного електронного майданчика та системи PROZORRO відповідає нормам Закону.
Замовником 08.03.2023 через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу, було оприлюднене оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю «Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт та технічне обслуговування компресорів для потреб філії АТ "Укртрансгаз"» (50531300-9)), номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель UА-2023-03-08-005780-а.
14.03.2023 Замовником було оприлюднено зміни до тендерної документації.
27.03.2023 через авторизований електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу, було оприлюднене повідомлення про намір укласти договір.
Під час оголошення вищезазначеної процедури закупівлі Замовником були заповнені всі поля, які передбачені для проведення закупівлі шляхом їх заповнення, реалізованих (передбачених) у електронній системі закупівель.
Суд звертає увагу, що Законом або будь-яким іншим нормативно-правовим актом у сфері публічних закупівель не визначено, як саме та у який конкретний спосіб Замовником має бути вказане місце постачання товарів, виконання робіт чи надання послуг в оголошенні про проведення закупівлі.
Згідно з функціоналом електронного майданчика SmartTender.ua та електронної системи публічних закупівель prozorro.gov.ua при оголошенні про закупівлю існує опціональна можливість при заповненні місця здійснення поставки в розділі «Реквізити для місця і дати поставки» встановити відмітку (обрати) «Україна. Відповідно до документації».
Зазначена вище інформація також відноситься і до повідомлення про намір укласти договір, в якому також міститься графа про місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг з посиланням на тендерну документацію, і яке автоматично формується системою на електронному майданчику з урахуванням вже внесених замовником даних в оголошенні про проведення процедури закупівлі та рішення уповноваженої особи Замовника, оформлене протоколом.
Зокрема, оголошення позивача про проведення закупівлі містить у графі «Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг» таку інформацію - «Україна. Відповідно до документації».
Водночас, у пункті 6 «Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг» зведеної інформації про закупівлю тендерної документації Замовника та у пункті 4 «Місце надання Послуг» Додатку І «ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ТА ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ» Додаток І до тендерної документації», у пункті 4 «Місце надання Послуг» якого зазначено - «Послуги надаються за місцезнаходженням станції технічного обслуговування Учасника та/або за місцем розташування Техніки на об'єктах Замовника.».
Кожним підпунктом пункту 5 «Загальний опис послуг, перелік Техніки та орієнтовний перелік послуг» «ТЕХНІЧНИХ ВИМОГ ТА ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ» Додаток І до тендерної документації» зазначено конкретне місцезнаходження Техніки Замовника.
Також інформація щодо місця надання послуг зазначена в пункті 5.2. Додатку IV до тендерної документації «Проект договору про закупівлю послуг».
Окрім того, суд враховує, що позивач не мав можливості зазначити в оголошенні точне місце надання послуг, оскільки послуги мають надаватися за місцезнаходженням виробничих потужностей Учасника, відомості щодо яких мають бути встановлені після визначення переможця торгів та укладання договору.
Вищезазначене спростовує підстави викладені у висновку відповідача в частині порушень п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону та п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону щодо заповнення форми оголошення про проведення відкритих торгів в ході публікації матеріалів даної закупівлі шляхом формування/заповнення замовником окремих полів електронних форм електронної системи закупівель, а саме про зазначення місця надання послуг.
Водночас, суд враховує, що АТ «Укртрансгаз» є об'єктом критичної інфраструктури України відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру» та постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109 «Деякі питання об'єктів критичної інфраструктури». Постановою НКРЕКП від 26.03.2022 № 349 «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об'єктів критичної інфраструктури» передбачено обмеження доступу до інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, зокрема щодо місцезнаходження, а також положеннями Особливостей передбачено можливість обмеження щодо публікації інформації про місцезнаходження Замовника, якщо поширення такої інформації несе ризики для їх безпеки.
Як вбачається з матеріалів справи, пункт 4.3 Розділу І «Загальні положення» тендерної документації містить інформацію щодо місця, кількості, обсягу надання послуг, яка зазначена як «Інформацію зазначено в пунктах 5 та 6 зведеної інформації про закупівлю».
В свою чергу, в пункті 5 Зведеної інформації про закупівлю зазначено - « 1 послуга» та в пункті 6 Зведеної інформації про закупівлю зазначено - «Відповідно до «ТЕХНІЧНИХ ВИМОГ ТА ЯКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ» Додаток І до тендерної документації».
Аналогічно, пункт 4.4 Розділу І «Загальні положення» тендерної документації, містить інформацію щодо строку надання послуг, яка зазначена як «Інформацію зазначено в пункті 7 зведеної інформації про закупівлю».
В свою чергу, в пункті 7 Зведеної інформації про закупівлю зазначено - «Строк надання послуг складає 30 (тридцять) календарних днів з дати передачі по акту приймання-передачі Техніки Замовником Учаснику.
Строк дії договору до « 01» березня 2024 року».
Відповідна інформація зазначена і в оголошені Замовника про проведення закупівлі та містить строк надання послуг: « 01 березня 2024 року».
Відтак, суд доходить висновку, що позивачем в електронній система закупівель оприлюднена вся інформація, що вимагається відповідно до законодавства про публічні закупівлі, яка міститься повністю у тендерній документації, оголошенні про проведення відкритих торгів та повідомленні про намір укласти договір про закупівлю.
Водночас, при вирішенні даної справи суд також звертає увагу на таке.
Зміст оскаржуваного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
В даному контексті, суд наділений процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
При цьому, на думку суду, зазначивши у висновку необхідність «здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів», відповідач не конкретизував які саме заходи має вжити позивач, не визначив у повній мірі спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18 та від 05.03.2020 у справі № 640/467/19.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA 2023-03-08-005780-а від 29.06.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України (61022, м. Харків, Майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під'їзд, 10 поверх; код ЄДРПОУ 40478572) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) понесені останнім судові витрати у розмірі 2 684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.