08 вересня 2025 року Справа № 280/5266/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Центральної медичної Військово-лікарської комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України»
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центральної медичної Військово-лікарської комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати постанову Центральної медичної Військово-лікарської комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», оформленої довідкою №411/НГ від 12 червня 2025р. про придатність до військової служби та скасувати призначення «придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони» старшого сержанта в/ч НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_1 ;
2) зобов'язати Центральну медичну Військово-лікарську комісію Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» прийняти постанову про придатність ОСОБА_1 до військової служби у відповідності до приписів «Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом МО України № 402 від 14.08.2008.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача Кравченком О.П., який діє на підставі ордеру серії АР №1228195 від 18.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проходження позивачем медичного огляду від 12.06.2025 у Центральній медичній Військово-лікарській комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» складено довідку №411/НГ, у якій зазначено, що позивач придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Позивач вважає, що зазначене в довідці не відповідає приписам Положення №402, оскільки не враховано обставини наявності у ОСОБА_1 низки важких соматичних та психічних захворювань, проходження курсів лікування та медичних обстежень, що підтверджується: консультативним висновком спеціаліста ОСОБА_2 - лікаря-кардіолога від 06.12.2024, консультативним висновком спеціаліста ОСОБА_3 - лікаря-кардіолога від 06.12.2024, довідкою про результати огляду № 8706811 від 25.12.2024, довідкою МРТ головного мозку від 01.01.2025, довідкою МРТ поперекового відділу хребта від 01.01.2025, довідкою про результати огляду №8796742 від 08.01.2025, консультативним висновком спеціаліста ОСОБА_3 - лікаря-кардіолога від 13.01.2025, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №251/121, консультативним висновком спеціаліста ОСОБА_3 - лікаря-кардіолога від 21.01.2025, довідкою №112/С медичної (військово-лікарської) комісії від 24.01.2025. Також звернуто увагу, що незважаючи на такий висновок ВЛК про ступінь придатності ОСОБА_4 до проходження військової служби, стан його здоров'я лише погіршувався, у зв'язку з чим він продовжив лікування у медичних закладах охорони здоров'я, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №515/199, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №615/231, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1243/25, консультативним висновком спеціаліста ОСОБА_5 - лікаря-кардіолога від 31.03.2025, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2361, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №4115, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №4433. Крім того, позивач двічі проходив курси стаціонарного лікування у КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, що підтверджується епікризом б/н від 15.12.2004 та епікризом б/н від 25.10.2005. Зауважено, що шляхом співставленням діагнозів відповідно до висновків лікарів можна дійти висновку про розвинення патології та погіршення стану здоров'я позивача. Зазначене свідчить про порушення процедури прийняття оскаржуваної довідки ЦВЛК, що має наслідком прийняття нової постанови про придатність.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи та документів, що надійшли до суду.
21.07.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Рішення від 12.06.2025 №411/НГ ЦМ(ВЛ)К приймалось за результатами фізикального огляду позивача лікарями-членами комісії, даних інструментальних та лабораторних обстежень з урахуванням медичної документації, складеної під час стаціонарного обстеження/лікування в лікарні ДУ «ТМО МВС України по місту Києву та Київській області» (22.04.2025-12.05.2025) та госпіталі ДУ «ГМКЦ МВС України» (20.05.2025-28.05.2025, 03.06.2025-05.06.2025) та документації, яка була вибірково надана позивачем. Результати проходження позивачем медичних оглядів в ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» в 2024-2025 роках, а також рішення відповідної М(ВЛ)К, яке оформлене довідкою від 24.01.2025 №112/С, під час медичного огляду ЦМ(ВЛ)К надані не були. Вважає, що статті 40 «б», 39 «б»,41 «б», 64 «в», 14 «в» Розкладу хвороб в акті медичного огляду №411/НГ-2025 щодо позивача встановлені обґрунтовано у відповідності до вимог наказу МО №402. На час обстеження і медичного огляду патології зі значним порушенням функції, яка б підпадала під дію пунктів «а» зазначених статей і зумовлювала рішення про непридатність до військової служби за станом здоров'я у відповідності до приписів наказу МО №402, у позивача виявлено не було. Критерії «у сукупності», «невиліковність захворювання» або «3 роки до досягнення граничного віку проходження військової служби», які наводить позивач у своєму позові, в наказі МО №402 відсутні. Встановлення діагнозів захворювань (травм, поранень, контузій) відноситься виключено до компетенції фахівців в галузі медичних знань - лікарів, застосування у кожному конкретному випадку відповідних статей Розкладу хвороб наказу МО №402 та визначення ступеня придатності військовослужбовців НГУ до військової служби - до дискреційних повноважень військово-лікарських комісій та М(ВЛ)К. Вважає ненадані позивачем медичні документи, а саме рішення М(ВЛ)К ДУ ТМО «МВС України по Запорізькій області» від 24.01.2025 та неодноразові його звернення до ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова», в консультативних висновках якого зазначений один той самий діагноз, жодним чином не впливають на правильність прийнятого ЦМ(ВЛ)К рішення щодо ступеня його придатності до військової служби. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до встановлених діагнозів станом на момент проходження медичного огляду, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 25.06.2025 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребувано від Центральної медичної Військово-лікарської комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України»: належним чином засвідчені копії всіх документів та матеріалів проходження ОСОБА_1 медичного огляду від 12.06.2025, за результатом якого складено довідку №411/НГ про придатність до військової служби; письмові пояснення щодо врахування відповідачем поданих до суду медичних документів під час розгляду питання про встановлення ступеня придатності Шеремета І.О.
Рішення у справі ухвалюється з урахуванням перебування судді у відпустці в період з 04.08.2025 по 07.09.2025 згідно з довідкою Запорізького окружного адміністративного суду за вих.№ 02-35/25/74 від 20.08.2025.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
За змістом довідки військово-лікарської комісії, виданої Центральною медичною Військово-лікарською комісією Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», № 411/НГ ОСОБА_1 пройшов медичний огляд 12 червня 2025 року.
Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: ІХС: кардіосклероз. Пароксизмальна форма фібриляції передсердь, тахісистолічний варіант, часті пароксизми (пароксизм від 03.06.2025, медикаментозна кардіоверсія аритмілом 04.06.2025) CHA2DS-VA-1 бал. СН стадія С, зі збереженою ФВ ЛШ (згідно даних ЕХО КГ від 21.05.2025 ФВ 62%) NYNAII ФК, СН І ст. Гіпертонічна хвороба II ст., ступінь 1, ризик З. Енцефалопатія II ст. змішаного генезу (токсичного, атеросклеротичного, гіпертонічного та на фоні пароксизмальної форми ФП) у вигляді помірних когнітивних порушень, церебрастенічного, тривожно-депресивного синдромів. Головний біль напруги, часті напади. Вертеброгенна цервікокраніалгія, люмбалгія (остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз, протрузїї МХД СЗ-С4, С4-С5, С5-С6, С6-С7, L2-L3, екструзії МХД L3-L4, L4-L5, L5-S1, помірний лівобічний субартикулярний стеноз на рівні С6-С7), стійкий м'язево-тонічний синдром, з незначним порушенням функції хребта. Органічний розлад особистості змішаного генезу, нерізко виражений. Початкова катаракта лівого ока. Ангіопатія сітківки за гіпертонічним типом. Гострота зору: 1.0/0.6н/к, Хронічна двобічна легка І ст. сенсоневральна приглухуватість.
Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Хронічний вазомоторний риніт. Викривлення носової перегородки вліво.
Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби.
На підставі ст. 396, 406, 416, 646,14в гр. II Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом МО України № 402 від 14.08.2008.
Придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Вважаючи протиправною постанову Центральної медичної Військово-лікарської комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», оформленої довідкою №411/НГ від 12.06.2025, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-XII).
Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону № 2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася та триває станом на час розгляду справи.
Відповідно до статей 50, 61, 65, 77 Закону України «Про Національну поліцію», частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України», статті 70 «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285 затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС (далі - Положення №285), яке визначає організацію діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.
Пунктом 2 розділу І Положення №285 встановлено, що основними завданнями М(ВЛ)К є: 1) визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, крім цього, за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання за державним замовленням у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), здобувачів вищої освіти за державним замовленням у ЗВО, придатності поліцейських до подальшої служби в поліції, проходження служби у відрядженні за кордоном; 2) визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), курсантів, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці) до подальшого проходження військової служби; 3) визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового і начальницького складу); 4) визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що спричинили смерть (загибель) поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу; 5) визначення придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням; 6) проведення лікарсько-льотної експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців, працівників поліції та Національної гвардії України (далі - НГУ), які претендують на призначення або призначені на посади льотного складу, персоналу з управління повітряним рухом, персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами (далі - БпАК); 7) формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2023 року № 1306).
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема: надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров'я (установам); визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
За підпунктами 2.3.1, 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія (по тексту - ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, серед іншого, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК, здійснення контролю за роботою підпорядкованих ВЛК та надання їм методичної і практичної допомоги.
У силу підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок (а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу)); розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункт 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення).
Згідно з пунктом 6.6 глави 6 розділу II Положення № 402 військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров'я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.
Відповідно до пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення № 402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого.
Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.
Пунктом 6.10 глави 6 розділу II Положення №402 передбачено, що медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.
Як передбачено у пункті 20.3 глави 20 розділу IІ Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту, зокрема: а) «Придатний»: ...до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони; б) «Непридатний».
За обставинами справи позивач 12 червня 2025 року пройшов медичний огляд у Центральній медичній Військово-лікарській комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», за наслідками якого відповідачем складено довідку № 411/НГ про те, що ОСОБА_1 придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Звернувшись до суду з цим позовом, позивач стверджує, що відповідач неправильно визначив ступінь придатності до військової служби, оскільки ним помилково кваліфіковані наявні захворювання та не враховано інші документально підтвердження захворювання, які свідчать про його непридатність до військової служби.
На вимогу суду відповідачем надано копії всіх документів та матеріалів проходження ОСОБА_1 медичного огляду від 12.06.2025, за результатом якого складено оскаржувану довідку. Так, рішення ЦМ(ВЛ)К приймалось за результатами фізикального огляду ОСОБА_1 лікарями-членами комісії, даних інструментальних та лабораторних обстежень з урахуванням медичної документації, складеної під час стаціонарного обстеження/лікування в лікарні ДУ «ТМО МВС України по місту Києву та Київській області» (22.04.2025-12.05.2025) та госпіталі ДУ «ГМКЦ МВС України» (20.05.2025-28.05.2025, 03.06.2025-05.06.2025) та документації, яка вибірково ним надана.
Так, матеріали проходження медичного огляду ОСОБА_1 від 12.06.2025 містять наступні документи:
висновок №319 від 30.05.2025 за результатами психологічного обстеження, виданого лікарем-психологом Державної установи «Головний медичний клінічній центр Міністерства внутрішніх справ України»;
результати огляду №10203293 від 15.05.2025, №10219179 від 16.05.2025, №10235974 від 19.05.2025, №10408001 від 02.06.2025, №10405041 від 02.06.2025, №10485475 від 09.06.2025, №10466972 від 06.06.2025, №10401840 від 02.06.2025 Державної установи «Головний медичний клінічній центр Міністерства внутрішніх справ України»;
довідка Державної установи «Головний медичний клінічній центр Міністерства внутрішніх справ України» від 02.06.2025 №298 про перебування в госпіталі;
виписки №251/121 від 17.01.2025, №515/199 від 03.02.2025, №2361 від 09.04.2025 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, складені Комунальним некомерційним підприємством «Ірпінська центральна міська лікарня Ірпінської міської ради Київської області»;
виписка №25/02011 від 12.05.2025 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, складена Державною установою «ТМО МВС України по місту Києву та Київській області»;
інформована згода на проходження тесту на ВІЛ від 14.05.2025
епікризи Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради від 15.12.2004 та 25.10.2005,
результат магнітно-резонансної томографії від 01.01.2025, виданий Запорізькою обласною клінічною лікарнею;
звіт про проведення холтерівського моніторування (ХМ ЕКГ) від 16.05.2025, виданий ДУ «ГМКЦ МВС України»;
виписка №4433 від 05.06.2025, №4115 від 28.05.2025, складені Державною установою Головний медичний клінічній центр МВС України» (кардіологічне відділення);
результати огляду №9684973 від 14.04.2025 Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області»;
протокол МРТ дослідження лікаря-рентгенолога від 10.03.2025, виписана діагностичним центром Enjoy Your Health (м.Яготин);
біохімічний аналіз крові №954131092005 від 15.05.2025, результати лабораторних досліджень №954131092005 від 15.05.2025, клінічний аналіз крові №954131092005 від 15.05.2025, виготовлені ДУ «ГМКЦ МВС України»;
довідка №689 про результати досліджень з виявлення серологічних маркерів ВІЛ від 15.05.2025, складена ДУ «ГМКЦ МВС України»;
висновок за наслідками проведення ЕКГ від 15.05.2025, виписаний ДУ «ГМКЦ МВС України»;
результати тональної аудіометрії від 02.06.2025, проведеної ДУ «ГМКЦ МВС України»;
консультативний висновок медичного центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору ДУ «ГМКЦ МВС України» від 02.06.2025 №73;
протокол про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №б/н від 29.05.2025.
Разом з тим, медична документація, якою керувалась Державна установа «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» під час визначення ступеню придатності ОСОБА_1 не містить долучених до позовної заяви: виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1243 від 27.03.2025, складеної медичною частиною в/ч НОМЕР_2 ; довідки медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» №112/С від 24.01.2025; довідки ГУ МФС України в Запорізькій області №6/15156 від 30.03.2009; консультаційних висновків Державної установи Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова від 06.12.2024, 13.01.2025, від 21.01.2025, від 31.03.2025; консультації лікаря ТзОВ «Санаторій «Шахтар» від 27.11.2024; листків звільнення від службових обов'язків по тимчасовій непрацездатності №07 від 03.02.2025, від 09.04.2025, виданих КНП «Ірпнівська центральна міська лікарня» ІМР КО; протоколу амбулаторного ехокардіографічного обстеження ДУ НІССХ ім. М.М. Амосова НАМН України від 31.03.2025; результатів огляду Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» №8706811 від 25.12.2024, №8796742 від 08.01.2025. Відповідно, зазначені документи відповідачем при прийнятті оскаржуваної довідки не досліджувались. Докази надання позивачем вказаних документів під час проведення медичного огляду позивача в матеріалах справи відсутні.
Не може вважатися належним доказом по справі надана позивачем виписка №615/231 від 25.08.2025 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, складена Комунальним некомерційним підприємством «Ірпінська центральна міська лікарня Ірпінської міської ради Київської області», оскільки така датована вже після проведення медичного огляду та складення оскаржуваної довідки № 411/НГ від 12.06.2025.
Між тим, суд також не вважає обґрунтованим посилання позивача на довідку медичної (військово-лікарської) комісії №112/С від 24.01.2025, складеної Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області, з огляду на те, що така була складена на підставі вимог іншого нормативно-правового акту - Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом МВС України від 03.04.2017 №285 у редакції наказу МВС України №331 від 23.05.2024.
Суд зауважує, що згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 при встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень; якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
До того ж, відповідно до змісту довідки медичної (військово-лікарської) комісії №112/С від 24.01.2025 ОСОБА_1 визначено придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, що співпадає з висновком оскаржуваної довідки № 411/НГ від 12.06.2025.
Щодо доводів позивача відносно того, що відповідачем не було враховано ряд суттєвих обставин пов'язаних із погіршенням його стану здоров'я відповідно до наданих медичних документів, суд зазначає наступне.
У постанові від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20 Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.02.2021 у справі №820/5570/16 від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Такий висновок міститься і в постанові Верховного Суду від 26.02.2025 по справі №240/13173/22.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про те, що встановлення діагнозів захворювань (травм, поранень, контузій) відноситься виключно до компетенції фахівців в галузі медичних знань - лікарів, тобто є дискреційними повноваженнями ВЛК та М(ВЛ)К.
Також суд вважає безпідставними посилання представника позивача про досягнення у недалекому майбутньому граничного 60-річного віку проходження військової служби, а також невиліковність хвороби органів серцево-судинної системи, оскільки такі не вказані Положенням №402 критеріями визначення придатності військовослужбовця до проходження служби.
Суд відхиляє посилання представника позивача щодо недодержання відповідачем приписів пунктів 6.11-6.13 глави 6 розділу ІІ Положення №402 з огляду на невідповідність фактичним обставинам справи. Так, пункт 6.11 передбачає, що у разі коли є незаперечні дані, що здатність до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться, постанова ВЛК про потребу військовослужбовців у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не приймається, а вирішується питання про придатність їх до військової служби. Разом з тим, як вже зазначалось судом, про неможливість відновлення стану здоров'я робить висновок ВЛК, надання оцінки діагнозу позивача виходить за межі судового розгляду. Пункт 6.12 встановлює порядок надання (продовження) військовослужбовцям відпустки для лікування у зв'язку з хворобою, а пункт 6.13 передбачає обставини перебування військовослужбовця на тривалому лікуванні, що не є досліджується судом відповідно до заявленого предмету спору.
З огляду на викладене, перевіривши доводи позивача (його представника), суд підсумовує, що військово-лікарською комісією під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 було дотримано відповідну процедуру медичного огляду, регламентовану чинним законодавством, водночас суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
У свою чергу, позивач не надав доказів порушення відповідачем процедури медичного огляду та порядку прийняття постанови про придатність позивача до військової служби, а суд не має підстав для висновку про необ'єктивне визначення лікарями-спеціалістами стану здоров'я позивача на момент огляду.
Таким чином, у контексті спірних правовідносин, позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправності дій та рішень ВЛК щодо нененалежного проведення медичного огляду позивача на предмет його подальшої придатності до військової служби за станом здоров'я.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування довідки №411/НГ від 12.06.2025 про придатність до військової служби, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення похідних вимог про зобов'язання прийняти нову постанову про придатність ОСОБА_1 до військової служби у відповідності до приписів Положення №402.
Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачем прав, свобод або інтересів позивача на момент звернення до суду, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної медичної Військово-лікарської комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач - Центральна медична Військово-лікарська комісія Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», місцезнаходження: вул. Бердичівська, буд.1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 08735882.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 08.09.2025.
Суддя К.В.Мінаєва