08 вересня 2025 року (09:05)Справа № 280/4883/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
11.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови зарахувати до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1984 по 10.11.1985 та з 11.12.1987 по 04.03.1989, період роботи з колгоспі «Зоря комунізму» з 20.04.1984 по 18.04.1992, в колгоспі «Зоря» з 19.04.1992 по 14.08.1993, в КСП «Зоря» з 15.08.1993 по 31.12.1998;
зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 21.01.2025 із зарахуванням страхового стажу періоду навчання з 01.09.1984 по 10.11.1985, з 11.12.1987 по 04.03.1989, та роботи з колгоспі «Зоря комунізму» з 20.04.1984 по 18.04.1992, в колгоспі «Зоря» з 19.04.1992 по 14.08.1993, в КСП «Зоря» з 15.08.1993 по 31.12.1998 з врахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач з 21.01.2025 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку призначено 26.03.2025. При цьому, позивачеві не було враховано стаж роботи у колгоспі «Зоря комунізму» з 20.04.1984 по 18.04.1992, в колгоспі «Зоря» з 19.04.1992 по 14.08.1993, в КСП «Зоря» з серпня 1993 по 31.12.1998 та період навчання згідно з дипломом, оскільки період навчання перетинається з проходженням військової служби. Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 17.04.2025 №6320-5847/К-02/8-0800/25 позивача було повідомлено, що до його трудового стажу не є можливим зарахувати період навчання згідно з дипломом від 04.03.1989 серії НОМЕР_2 , оскільки період навчання перетинається з проходженням військової служби, стаж роботи у колгоспі «Зоря комунізму» в період з 20.04.1984 по 18.04.1992, в колгоспі «Зоря» з 19.04.1992 по 14.08.1993, в КСП «Зоря» з серпня 1993 по 31.12.1998 через неналежне оформлення записів в трудовій книжці. Зазначає, що записи щодо роботи позивача у колгоспі в спірний період містяться в трудовій книжці на сторінках 2-3. Окрім цього, трудова книжка містить записи про прийнятий річний мінімум трудової участі, виконання позивачем цього мінімуму та про його заробітну плату. Вказані записи в трудовій книжці скріплено печаткою, записи про прийняття/реорганізацію/звільнення засвідчено підписом та скріплено відповідною печаткою. Відомості щодо визнання недостовірними відомостей у трудовій книжці у позивача також відсутні. Разом з цим, відповідно до диплому молодшого спеціаліста від 04.03.1989 серії НОМЕР_2 позивач навчався у радгосп-технікумі «Перемога» Василівського району Запорізької області за спеціальністю «Ветеринарія» з 1984 по 04.03.1989. В період навчання позивач був призваний на військову службу з 11.11.1985 по 10.12.1987, що підтверджується військовим квитком від 06.11.1985 серії НОМЕР_3 . Відповідно до архівної довідки від 21.05.2025 №41 відокремленого структурного підрозділу «Василівський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету ім. Дмитра Моторного» позивач навчався у радгосп-технікумі «Перемога» з 01.09.1984 по 04.03.1989 та під час навчання проходив військову службу з 11.11.1985 по 10.12.1987. Також, вказана довідка містить відомості щодо перейменування навчального закладу. Таким чином, з диплому та військового квитка, які належать позивачеві та довідки архівного закладу вбачається, що період строкової служби позивача припадає на період його навчання, тому, саме проходження військової служби призвело до збільшення строку навчання. З огляду на наведене, бездіяльність відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду його навчання з 01.09.1984 по 10.11.1985 та з 11.12.1987 по 04.03.1989 є формальною, та здійснена без урахування усіх індивідуальних обставин, адже з наданих позивачем документів цілком зрозуміло, що після зарахування позивача на навчання до радгосп-технікуму «Перемога» його було призвано на військову службу та після звільнення з військової служби він продовжив навчання. З урахуванням зазначеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
26.06.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 31939), в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі. Зокрема зазначає, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 21.01.2025 отримує пенсію по інвалідності. На підтвердження навчання позивачем надано диплом серії НОМЕР_2 від 04.03.1989, відповідно до якого період навчання ОСОБА_1 перетинається з періодом військової служби. Зазначає, що для зарахування зазначеного періоду навчання згідно диплома НОМЕР_2 від 04.03.1989 підстави відсутні, оскільки відсутнє підтвердження зазначеного періоду документами передбаченими п. 8 Порядку 637. Позивачу необхідно надати уточнюючу довідку закладу де він здобував освіту та в якій буде зазначено терміни, а також форму навчання. Згідно трудової книжки колгоспника позивача серії НОМЕР_4 від 20.11.192 до стажу не зараховано період роботи в колгоспі "Зоря комунізм" з 20.04.1984 по 18.04.1992 та в колгоспі "Зоря" з 19.04.1992 по 14.08.1993 через неналежне оформлення записів в трудовій книжці (наявні виправлення) та відсутні номери та дати документів на підставі яких було внесено записи про відпрацьований в колгоспі річний мінімум трудової участі. Період роботи в КСП "Зоря" з серпня 1993 по 31.12.1998 не зараховано до страхового стажу, оскільки в архівній довідці №05-07/К-442 від 13.03.2025 відсутні записи про переведення (прийняття) з колгоспу в КСП та відсутні записи про періоди роботи з посиланням на накази та дати наказів про прийняття, переведення та звільнення з роботи, періоди роботи з 01.01.1999 зараховано згідно даних персоніфікованого обліку. Інших довідок які містять інформацію про перебування особи як члена колгоспу та виконання нею встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві позивачем надано не було, а отже відсутні підстави для зарахування вищезазначених періодів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
У період часу з 01.08.2025 по 06.09.2025 суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 №02-35/25/81, яка міститься в матеріалах справи, у зв'язку із чим рішення у повному обсязі складено та підписано у перший робочий день.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.01.2025, яку призначено 26.03.2025.
При цьому, позивачеві не було враховано стаж роботи у колгоспі «Зоря комунізму» з 20.04.1984 по 18.04.1992, в колгоспі «Зоря» з 19.04.1992 по 14.08.1993, в КСП «Зоря» з серпня 1993 по 31.12.1998 та період навчання згідно з дипломом, оскільки період навчання перетинається з проходженням військової служби.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 17.04.2025 №6320-5847/К-02/8-0800/25 повідомлено позивача, що за матеріалами пенсійної справи позивачу призначено з 21.01.2025 пенсію по інвалідності (особа з інвалідністю III групи, загальне захворювання) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням страхового стажу 20 років 1 місяць 21 день, в тому числі додатковий стаж 2 роки 6 місяців 28 днів. До страхового стажу не зараховано період навчання згідно диплома НОМЕР_2 від 04.03.1989, оскільки період навчання перетинається з проходженням військової служби. Для зарахування зазначеного періоду необхідно надати уточнюючу довідку закладу де позивач навчався, в якій буде зазначено терміни, форму навчання. Трудова книжка колгоспника НОМЕР_4 від 20.11.1992 заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме період роботи починається з 20.04.1984, а дата заповнення трудової книжки підприємством зазначена 20.11.1992. Також, згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_4 від 20.11.1992 до стажу не зараховано період роботи в колгоспі "Зоря комунізм" з 20.04.1984 по 18.04.1992 та в колгоспі "Зоря" з 19.04.1992 по 14.08.1993 через неналежне оформлення записів в трудовій книжці (наявні виправлення) та відсутні номери та дати документів на підставі яких було внесено записи про відпрацьований в колгоспі річний мінімум трудової участі. В долученій до заяві архівній довідці №05-07/К-442 від 13.03.2025 також відсутні дані про встановлений та відпрацьований в колгоспі річний мінімум трудової участі. Період роботи в КСП "Зоря" з серпня 1993 по 31.12.1998 (з 01.01.1999 зараховано згідно даних персоніфікованого обліку) не зараховано до страхового стажу, оскільки в трудовій книжці та в архівній довідці №05-07/К-442 від 13.03.2025 відсутні записи про переведення (прийняття) з колгоспу в КСП та відсутні записи про періоди роботи з посиланням на накази та дати наказів про прийняття, переведення та звільнення з роботи (а.с.17).
Позивач не погодившись з відмовою у зарахуванні до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 10.11.1985 та з 11.12.1987 по 04.03.1989, періодів роботи з колгоспі «Зоря комунізму» з 20.04.1984 по 18.04.1992, в колгоспі «Зоря» з 19.04.1992 по 14.08.1993, в КСП «Зоря» з 15.08.1993 по 31.12.1998 звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058), яким визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Так, при призначенні пенсії відповідачем до страхового стажу роботи позивача не зараховано:
період навчання згідно диплома НОМЕР_2 від 04.03.1989, оскільки період навчання перетинається з проходженням військової служби. Для зарахування зазначеного періоду необхідно надати уточнюючу довідку закладу де позивач навчався, в якій буде зазначено терміни, форму навчання;
згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_4 від 20.11.1992 до стажу не зараховано період роботи в колгоспі "Зоря комунізм" з 20.04.1984 по 18.04.1992 та в колгоспі "Зоря" з 19.04.1992 по 14.08.1993 через неналежне оформлення записів в трудовій книжці (наявні виправлення) та відсутні номери та дати документів на підставі яких було внесено записи про відпрацьований в колгоспі річний мінімум трудової участі. В долученій до заяві архівні довідці №05-07/К-442 від 13.03.2025 також відсутні дані про встановлений та відпрацьований в колгоспі річний мінімум трудової участі;
період роботи в КСП "Зоря" з серпня 1993 по 31.12.1998 (з 01.01.1999 зараховано згідно даних персоніфікованого обліку) не зараховано до страхового стажу, оскільки в трудовій книжці та в архівній довідці №05-07/К-442 від 13.03.2025 відсутні записи про переведення (прийняття) з колгоспу в КСП та відсутні записи про періоди роботи з посиланням на накази та дати наказів про прийняття, переведення та звільнення з роботи.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 (далі - Закон №1788) гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно положень статті 2 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п.1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Пункт 2 вказаних Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.
Згідно абзацу 2 пункту 2 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.
Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи на колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правління колгоспу особи та печатки (п.6).
Обов'язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п.13).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пунктом 1 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Щодо не зарахування відповідачами період роботи позивача в колгоспі "Зоря комунізм" з 20.04.1984 по 18.04.1992, в колгоспі "Зоря" з 19.04.1992 по 14.08.1993 та в КСП "Зоря" з 15.08.1993 по 31.12.1998.
Суд зазначає, що стаж роботи позивача у колгоспі підтверджений документально записами (№ № 1-3) в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_4 від 20.11.1992, які не вимагають надання додаткових документів (а.с.15-16).
Суд зауважує, що у розділі "Трудова участь у громадському господарстві" трудової книжки міститься інформація про прийнятий колгоспом річний мінімум та фактично відпрацьовані позивачем дні за спірні 1984-1998 роки, що у повній мірі надає можливість органам Пенсійного фонду провести обчислення та зарахування зазначеного періоду до страхового стажу позивача.
Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження його страхового (трудового) стажу.
Відповідно до Архівної довідки Державного архіву Запорізької області №05-07/К-442 від 13.03.2025, у протоколах засідань правління та загальних зборів уповноважених членів колгоспу «Зоря комунізму» (з квітня 1992 - колгоспу «Зоря», з серпня 1993 - КСП «Зоря») за 1984, 1989 - 1995, 1997 - 1999 роки значиться позивач російською мовою, як такий, що прийнятий в члени колгоспу, та якому надавались премії та відпустки. При цьому означена Архівна довідка містить зауваження, що у протоколах загальних зборів уповноважених членів колгоспу «Зоря комунізму» (з квітня 1992 - колгоспу «Зоря», з серпня 1993 - КСП «Зоря») за 1984 - 1990 p.p., 1992 -1999 p.p. відсутні рішення щодо затвердження мінімуму вихододнів. Також, в Архівній довідці зазначено, що документи з особового складу вищеозначеного колгоспу (КСП) за 1984 - 2000 на зберігання до Державного архіву Запорізької області не надходили, у зв'язку з чим надати довідку про фактично відпрацьовані вихододні та заробітну плату позивача не має можливості (а.с.18).
Також в матеріалах справи міститься Архівна довідка Державного архіву Запорізької області від 13.03.2025 № 05-07/К-443 щодо перейменування та реорганізації вищевказаного колгоспу (а.с.19).
Разом з цим, суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 21.06.2019 у справі №727/384/17 та від 10.12.2020 у справі №195/840/17 зазначав, що відсутність додаткових відомостей, а саме уточнюючої довідки про встановлений мінімум трудоднів та кількість відпрацьованих вихододнів (трудоднів) не може бути підставою для не зарахування даного періоду в страховий стаж позивача.
Щодо посилання відповідача, що у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_4 від 20.11.1992 відсутні номери та дати документів на підставі яких було внесено записи про відпрацьований в колгоспі річний мінімум трудової участі суд зазначає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Суд зазначає, що відсутність у трудовій книжці номерів та дат документів на підставі яких було внесено записи про відпрацьований в колгоспі річний мінімум трудової участі не є тим недоліком, який може мати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення.
Суд критично оцінює позицію відповідачів у даній справі та зазначає, що, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудових книжок. Відповідачем не взято до уваги, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у ній. Крім того, позивач не може нести відповідальності за правильність заповнення трудових книжках.
Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 (справа №677/277/17), від 17.07.2018 (справа №220/989/17), від 19.12.2019 (справа №307/541/17).
Таким чином, відповідач безпідставно не зарахував позивачу до страхового стажу періоду його роботи в колгоспі "Зоря комунізм" з 20.04.1984 по 18.04.1992, в колгоспі "Зоря" з 19.04.1992 по 14.08.1993 та в КСП "Зоря" з 15.08.1993 по 31.12.1998, відповідно до записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_4 від 20.11.1992.
Щодо не зарахування відповідачем періоду навчання згідно диплома НОМЕР_2 від 04.03.1989, оскільки період навчання перетинається з проходженням військової служби, а для зарахування зазначеного періоду необхідно надати уточнюючу довідку закладу де позивач навчався, в якій буде зазначено терміни, форму навчання, суд зазначає наступне.
Пунктом 8 Порядку № 637, встановлено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Відповідно до п. «д» ч.3 ст.56 Закону №1788-ХІІ встановлено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктом 38 Положення про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 17.02.1981 №193 передбачено, що за особами, призваними на військову службу в період навчання у навчальних закладах, при звільненні до запасу зберігається право бути зарахованими для продовження навчання у тому навчальному закладі та на тому курсі, де вони навчалися до призову на військову службу з призначенням стипендії з дня відновлення у навчальному закладі до результатів чергової екзаменаційної сесії.
Відповідно до диплому молодшого спеціаліста від 04.03.1989 серії НОМЕР_2 позивач навчався у радгосп-технікумі «Перемога» Василівського району Запорізької області за спеціальністю «Ветеринарія» з 1984 по 04.03.1989 (а.с.11).
В період навчання в радгосп-технікумі «Перемога» Василівського району Запорізької області, позивач був призваний на військову службу з 11.11.1985 по 10.12.1987, що підтверджується військовим квитком від 06.11.1985 серії НОМЕР_3 (а.с.13-14).
Оскільки період строкової служби позивача припадає на період його навчання, очевидно, що саме проходження військової служби призвело до збільшення строку навчання.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджено наказом Міністерства розвитку громад та Територій України 28.02.2025 №376 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786), м. Василівка Запорізької області є тимчасово окупованою Російською федерацією територією з 26.02.2022.
Відповідно до архівної довідки від 21.05.2025 №41/3-108 відокремленого структурного підрозділу «Василівський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету ім. Дмитра Моторного», ОСОБА_1 навчався у радгосп-технікумі «Перемога» з 01.09.1984 по 04.03.1989 та під час навчання проходив військову службу з 11.11.1985 по 10.12.1987. Також, вказана довідка містить відомості щодо перейменування навчального закладу (а.с.20).
Суд звертає увагу на те, що позивач позбавлений можливості надати інші документи для підтвердження періоду його навчання з незалежних від нього причин, відповідачем цей факт не враховано.
З огляду на наведене, бездіяльність відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду його навчання з 01.09.1984 по 10.11.1985 та з 11.12.1987 по 04.03.1989 є формальною, та здійснена без урахування усіх індивідуальних обставин, адже з наданих позивачем документів цілком зрозуміло, що після зарахування позивача на навчання до радгосп-технікуму «Перемога» Василівського району Запорізької області його було призвано на військову службу та після звільнення з військової служби він продовжив навчання.
Щодо посилань відповідача на те, що записи у трудовій книжці наявні виправлення суд зазначає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача в колгоспі з 20.04.1984 по 18.04.1992, з 19.04.1992 по 14.08.1993, з 15.08.1993 по 31.12.1998 відповідно до записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_4 від 20.11.1992 мають бути зараховані до страхового стажу, оскільки недостовірності або інших ознак юридичної неточності якої не встановлено, а тому трудову книжку позивача, слід розглядати як належний та допустимий доказ у справі.
Суд зазначає, що відповідачем допущено надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).
Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на обставини справи, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1984 по 10.11.1985 та з 11.12.1987 по 04.03.1989 та періоду роботи в колгоспі «Зоря комунізму» з 20.04.1984 по 18.04.1992, в колгоспі «Зоря» з 19.04.1992 по 14.08.1993, в КСП «Зоря» з 15.08.1993 по 31.12.1998 та зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1984 по 10.11.1985 та з 11.12.1987 по 04.03.1989 та періоду роботи в колгоспі «Зоря комунізму» з 20.04.1984 по 18.04.1992, в колгоспі «Зоря» з 19.04.1992 по 14.08.1993, в КСП «Зоря» з 15.08.1993 по 31.12.1998, у зв'язку із чим провести перерахунок пенсії 21.01.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було ГУ ПФУ в Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати зі сплати судового збору, документально підтверджені у сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 243-246 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1984 по 10.11.1985 та з 11.12.1987 по 04.03.1989 та періодів роботи в колгоспі «Зоря комунізму» з 20.04.1984 по 18.04.1992, в колгоспі «Зоря» з 19.04.1992 по 14.08.1993, в КСП «Зоря» з 15.08.1993 по 31.12.1998.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1984 по 10.11.1985 та з 11.12.1987 по 04.03.1989 та періоди роботи в колгоспі «Зоря комунізму» з 20.04.1984 по 18.04.1992, в колгоспі «Зоря» з 19.04.1992 по 14.08.1993, в КСП «Зоря» з 15.08.1993 по 31.12.1998 та провести перерахунок пенсії з 21.01.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 08.09.2025.
Суддя Ю.В. Калашник