08 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/13172/25
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 79 497,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби у Житомирській області та є платником податків і зборів. За Відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 79 497,50 грн, з яких: 79 497,50 грн - основний платіж.
Ухвалою суду від 20.05.2025 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав, про причини неподання відзиву не повідомив, тому суд, у відповідності до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані Позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України).
Як вбачається з позовної заяви, за Відповідачем рахується податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних на загальну суму 79 497,50 грн., з яких 79 497,50 - основний платіж.
Судом встановлено, що Відповідач перебуває на податковому обліку і є фізичною особою - підприємцем, що сплачує єдиний податок (третя група).
Відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної підприємця, в якій ним самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 79 497,50 грн (задекларовано) та не сплачено в строки, визначені Кодексом 79 497,50 грн, тому дане зобов'язання має статус податкового боргу, а саме: податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця №9411953883 від 11.01.2022 з терміном сплати 21.02.2022 на суму 79 497,50 грн, з яких не сплачено в строки визначені Кодексом 124643,00 грн.
Підпунктом 54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до абзацу першого п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Головним управлінням ДПС у Житомирській області відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 надсилалася податкова вимога форми «Ф» від 30.03.2023 №0001136-1306-0630 на суму 79 497,50 грн. Доказів сплати податкового боргу або оскарження податкової вимоги Відповідачем до суду не подано.
Згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання в сумі 79 497,50 грн вважається податковим боргом.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статі 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи зазначене та те, що Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів погашення податкового боргу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 79 497,50 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи положення до ч.2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені Позивачем, з Відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 79 497,50 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
08.09.25