08 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/10832/25
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третьої особи: Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльность, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до Міністерства оборони України, третьої особи: Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправним бездіяльність Міністерства Оборони України щодо не призначення та невиплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_2 відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- забов'язати Міністерство Оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_2 відповідно до 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є дружиною військовослужбовця, який загинув внаслідок травми, отриманої під час проходження ним служби. Зауважує, що у зв'язку з тим, що смерть ОСОБА_2 відповідно до положень Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» пов'язана з проходженням військової служби, позивачка звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою з необхідним пакетом документів для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка військовослужбовця ОСОБА_2 . Однак, рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №23/в від 11.10.2024, позивачці було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки смерть ОСОБА_2 є наслідком вчинення самогубства та на час загибелі останній перебував у стані алкогольного сп'яніння, що виявлено під час судово-токсикологічного дослідження у крові 2,23%, та у сечі 3,02% етилового спирту. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивачка звернулась із даним позовом до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.
Через систему "Електронний суд" представником Міністерства оборони України подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначено, що комісія Міністерства оборони України, діючи в межах повноважень, передбачених ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», після розгляду поданих документів, дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, а саме: смерть військовослужбовця сталася в умовах, що не пов'язані з виконанням службових обов'язків - загиблий перебував не в місці постійної дислокації частини, а в орендованому житлі без дозволу командира, не виконував жодних службових завдань; у крові та сечі загиблого зафіксовано тяжке алкогольне сп'яніння: відповідно до листа СМЕ №14/35 від 15.03.2024 - 2,23% етилового спирту в крові та 3,02% у сечі. Такий рівень вважається критичним і впливає на поведінку людини; обставини смерті - падіння з вікна на 9 поверсі - об'єктивно свідчать про необережну поведінку ОСОБА_2 обумовлену станом сп'яніння. Відповідно до ч.1 ст. 16-4 Закону України №2011-XII, одноразова грошова допомога не виплачується, якщо смерть військовослужбовця настала внаслідок дій у стані алкогольного сп'яніння. Причинно-наслідковий зв'язок у даному випадку полягає в тому, що дії військовослужбовця у стані сп'яніння (перебування біля вікна, відсутність самоконтролю, порушення норм поведінки) безпосередньо зумовили фатальні наслідки. Важливо: смерть настала не з незалежних причин, а як результат необережної поведінки в стані сп'яніння.
Військовою частиною НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановлені строки відзиви на адміністративний позов не подано.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
Молодший сержант ОСОБА_2 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 загинув внаслідок травми, отриманої під час проходження служби.
30.07.2023 за фактом смерті ОСОБА_2 слідчим відділом Краматорського РУ ШУНП в Донецькій області розпочато кримінальне провадження №120230523900000890 за ч.1 ст.115 КК України.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №164 від 31.07.22023, смерть ОСОБА_2 наступила в результаті поєднання тупої травми тіла з множинними ушкодженнями внутрішніх органів.
31.07.2023 старшим слідчим Краматорського РУ ШУНП в Донецькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження №120230523900000890 через відсутність складу кримінального правопорушення.
Позивачка, як дружина померлого військовослужбовця, звернулась із заявою щодо виплати їй одноразової грошової допомоги на підставі ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Однак, рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №23/в від 11.10.2024, позивачці було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки смерть ОСОБА_2 є наслідком вчинення самогубства та на час загибелі останній перебував у стані алкогольного сп'яніння, що виявлено під час судово-токсикологічного дослідження у крові 2,23%, та у сечі 3,02% етилового спирту.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачка звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25.02.1993 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
За приписами статті 41 Закону №2232-XI, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII).
Згідно з пунктом 1статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:
- загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (підпункт 1);
- смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби (підпункт 2).
Згідно зі статтею 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Згідно з підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2статті 16 цього Закону.
Згідно з пунктами 1, 6, 8статті 16-3 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Водночас, статтею 16-4 Закону № 2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).
На виконання Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 (далі - Порядок № 975 у редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин).
Пунктом 4 Порядку №975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
У силу пункту 5 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 10 Порядку №975, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
- заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
- заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
- витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії таких документів:
документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;
свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;
свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);
рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);
рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
Пунктами 15, 19 Порядку №975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:
- вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
- вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Надаючи оцінку відмові відповідача, суд наголошує, що за змістом частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та пункту 19 Порядку №975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, а саме: якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп'яніння, вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп'яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
Верховний Суд в постанові від 18 березня 2024 року у справі № 120/13997/21-а зазначив, що відомості, які зазначені, зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов'язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону №2011-XII.
Як зазначалось вище, молодший сержант ОСОБА_2 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 загинув внаслідок травми, отриманої під час проходження служби.
30.07.2023 за фактом смерті ОСОБА_2 слідчим відділом Краматорського РУ ШУНП в Донецькій області розпочато кримінальне провадження №120230523900000890 за ч.1 ст.115 КК України.
В ході службового розслідування було встановлено, що 30.07.2023 до чергової частини Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про те, що 30.07.2023, приблизно о 00.11 годин військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 - ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуваючи у квартири АДРЕСА_1 , де здійснив самогубство вистрибнувши з вікна вказаної квартири, яка розташована на 9-му поверсі, дев'ятиповерхового будинку, в наслідок чого від отриманих тілесних ушкоджень і помер на місці. (СО 13389 від 30.09.2023).
За даним фактом 30.07.2023 слідчим відділом Краматорського РУП Головного управління Національної поліції в Донецькій області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052390000890, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
30.07.2023 старший слідчим СВ Краматорського РУП було проведено огляди місця події в тому числі квартири АДРЕСА_1 та встановлено, що вказана квартира розташована на 9-му поверсі, обстановка в квартирі не порушена, будь-яких слідів бійки чи інших конфліктів не виявлено.
Допитані свідки військовослужбовці, які проживали разом з ОСОБА_2 , які під час допиту показали, що проходили службу спільно з останнім. Так, в ніч 30.03.2023, за місцем мешкання, за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 вжив спиртні напої та приблизно о 23.00 годин 29.03.2023 пішов спати, при цьому в кімнаті знаходився один. Приблизно о 00.10 годин 30.07.2023, зайшовши до кімнати ОСОБА_2 побачили, що він на ліжку відсутній і відчинено навстіж вікно, яке розташовано поруч з ліжком. Вийшовши на вулицю, виявили труп ОСОБА_3 біля будинку навпроти вікон його кімнати.
31.07.2023 старшим слідчим СВ Краматорського РУП ГУНІЇ в Донецькій області винесено постанову про закриття кримінального провадження через відсутність складу кримінального правопорушення.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №164 від 31.07.22023, смерть ОСОБА_2 наступила в результаті поєднання тупої травми тіла з множинними ушкодженнями внутрішніх органів.
В подальшому, військовою частиною НОМЕР_1 було проведено розслідування нещасного випадку, за результатами якого видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 14.10.2023 за №2341 про підсумки спеціального розслідування за фактом нещасного випадку старшим сержантом ОСОБА_2 , згідно якого встановлено, що 30.07.2023 близько 00.20 годин сержант з матеріального забезпечення 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 старший сержант ОСОБА_2 через особисту необережність отримав травми, що спричинили смерть, яка настала у період проходження військової служби за мобілізацією у Збройних Силах України, не пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Відмовляючи у призначенні спірної допомоги, Міністерство оборони України, виходило з того, що смерть військовослужбовця є наслідком дій у стані алкогольного сп'яніння, посилаючись на ч. 1 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зауважено, що смерть ОСОБА_2 є наслідком вчинення самогубства.
Суд акцентує увагу, що в акті спеціального розслідування не відображено та не зазначено, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства в стані алкогольного сп'яніння.
В акті про нещасний випадок ОСОБА_2 зафіксовано, що причиною гибелі військовослужбовця стала особиста необережність, що спричинили смерть, яка настала у період проходження військової служби за мобілізацією у Збройних Силах України, не пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Доказів на спростування наведеного матеріали справи не містять.
При цьому, згідно витягу з протоколу засідання комісії відповідача від 11.10.2024 №23/в, причиною відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги зазначено: що смерть ОСОБА_2 є наслідком вчинення самогубства, вчиненого в стані алкогольного сп'яніння.
В протоколі від 11.10.2024 №23/в є посилання на лист Бюро судово-медичної експертизи Донецької облдержадміністрації Краматорського відділення судово-медичної експертизи від 15.03.2024 №14/35, згідно якого в крові та сечі ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації в крові 2,23% та 3,02% в сечі, однак, вказаних доказів відповідачем до суду не було надано, а тому суд позбавлений можливості надати оцінку таким доводам відповідача.
Будь-які належні та достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_2 дій у стані алкогольного сп'яніння, що мали своїм наслідком його смерть, відсутні, та відповідачем до матеріалів справи не долучені, а тому слід дійти висновку про те, що доводи відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу членам його родини із посиланням на ч. 1 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є передчасними та не підтверджуються матеріалами справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
Отже, під час судового розгляду справи, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та достовірними засобами доказування правомірність прийнятого рішення, а тому, рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 11 жовтня 2024 №23/в, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги за померлого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 , є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Зобов'язання судом відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу у зв'язку із загибеллю при захисті Батьківщини військовослужбовця може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність інших підстав для відмови у призначенні та виплаті такої допомоги, які передбачені законом.
Враховуючи, що суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки, а прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для відмови у її виплаті, може бути необґрунтованим.
За таких обставин, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву та додані до неї документи про призначення та виплату позивачам одноразової грошової допомоги в порядку і розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.
Вказаний правовий висновок в частині обрання належного способу захисту порушеного права узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.24 у справі № 480/4122/22.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Питання відшкодування судового збору вирішується на підставі положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00034022), третьої особи: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ), третьої особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльность, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 14 жовтня 2024 за № 3/в, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги за померлого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 .
Зобов'язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
08 вересня 2025 р.
08.09.25