Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 вересня 2025 року Справа№200/6039/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України військова частина НОМЕР_2 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ) у якій просить:
визнати протиправною відмову відповідача у звільненні позивача з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;
зобов'язати відповідача звільнити позивача з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.
Позов мотивовано таким.
ОСОБА_1 15.07.2022 уклав контракт про проходження військової служби та станом на теперішній час він проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 .
Вказаний контракт є строковим - укладено на три роки з 15.07.2022 по 14.07.2025.
Позивачем 16.06.2025 подано рапорт по команді на звільнення з військової служби на підставі пп. «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (якщо військовослужбовці не виявили бажання продовжувати військову службу).
Вказаний рапорт зареєстровано за номером 25/28336/25-Вн.
Листом від 04.07.2025 № 08/9804-25-Вих відповідач у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про звільнення зі служби відмовив.
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідач застосовує норму, яка не підлягає застосуванню (абз. 2 п. 2 ч. 8 ст. 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»), натомість ігнорує норму, яку належить застосовувати - пп. «ж» п. 3 ч. 5 ст.26 вказаного закону.
Таким чином, вважаючи відмову відповідача у звільненні позивача з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) протиправною, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою суду від 14.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано у відповідача докази у справі, згідно наведеного в ухвалі переліку.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де викладено заперечення проти позовних вимог та прохання у позові відмовити, з огляду на таке.
Позивач проходить військову службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_2 . Вказаний контракт укладено відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Положення «Про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України», 15.07.2022. Вказана дата, на переконання відповідача, є днем виникнення правовідносин між сторонами.
Відповідно законодавства, чинного на момент підписання позивачем контракту, пп. «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» не існувало.
Натомість відповідно до абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених п. ч. 5 ст. 26 вказаного закону.
З огляду на вичерпання строку на надання заяв по суті справи та достатністю доказів у справі, суд вважає за можливе здійснити розгляд такої по суті.
Судом установлено такі фактичні обставини у справі.
ОСОБА_1 громадянин України ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІD-паспорт № НОМЕР_3 від 19.01.2024, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є учасником бойових дій про що йому 13.08.2024 видано посвідчення серія НОМЕР_5 .
16 липня 2025 року ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського і старшинського складу.
Пунктом 1 вказаного контракту передбачено, що ОСОБА_1 , ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України добровільно вступає на військову службу за контрактом і бере на себе зобов'язання:
протягом дії цього Контракту, а в разі настання особливого періоду - понад установлений строк Контракту проходити військову службу на посадах сержантського і старшинського складу;
за наявності бажання продовжити військову службу після закінчення строку дії контракту не пізніше ніж за три місяці до дня закінчення цього строку подати відповідний рапорт у порядку підпорядкування посадовій особі, уповноваженій укладати новий контракт.
Пункт. 3 Цей контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на 3 роки з 15.07.2022 по 14.07.2025.
Контракт може бути достроково припинено (розірвано) з ініціативи сторін у порядку та на підставах, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України.
Факт подання позивачем 16.06.2025 рапорту на звільнення, у зв'язку із закінченням строку контракту, не є спірним та визнається обома сторонами.
Листом від 04.07.2025 № 08/9804-25-Вих за результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 від 16.06.2025 № 25/28336/25-Вн повідомлено, що такий розглянуто по суті, однак відмовлено у його задоволенні, оскільки відповідно абз.4 ч. 8 ст. 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» дія контракту продовжується понад встановлені строки на період дії воєнного стану.
Правова позиція суду обґрунтована таким.
Конституція України.
Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який триває й до теперішнього часу.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232, у редакції, чинній на момент підписання контракту)
Стаття 1. Військовий обов'язок
1. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
2. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
3. Військовий обов'язок зокрема, включає:
прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
проходження військової служби.
Стаття 2. Військова служба і виконання військового обов'язку в запасі
1. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
2. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;
14. Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 19. Загальні умови укладення контракту на проходження військової служби
1. Військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.
Стаття 20. Прийняття на військову службу за контрактом
1. На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби: військовослужбовці, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, особи рядового складу, які проходять військову службу за контрактом, резервісти, військовозобов'язані, які не мають військових звань офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
Стаття 23. Строки військової служби
2. Для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
для осіб рядового складу - 3 роки;
для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;
3. Для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або оголошення рішення про демобілізацію та призначаються на посади, строки військової служби в календарному обчисленні встановлюються відповідно до частини другої цієї статті.
Для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється шість місяців. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на шість місяців або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.
9. Під час дії особливого періоду:
2) для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону;
Стаття 26. Звільнення з військової служби
5. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:
3) з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
в) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
у зв'язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність;
у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
військовослужбовці-жінки - у зв'язку з вагітністю;
військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).
Стаття 23 (у редакції, чинній на момент звернення із рапортом про звільнення)
8. Під час дії особливого періоду:
2) для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:
на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону;
до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;
на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
Стаття 26 (у редакції, чинній на момент звернення із рапортом про звільнення)
5. Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:
3) під час проведення мобілізації та дії воєнного стану:
ж) у зв'язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;
Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі - Положення №1115/2009)
Пункт 17. З громадянином, який вступає на військову службу, укладається контракт - письмова угода, укладена відповідно до вимог, визначених цим Положенням, між громадянином і державою, від імені якої виступає уповноважений орган Держприкордонслужби, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.
З громадянином, який вступає на військову службу, можуть бути укладені такі види контрактів: контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського і старшинського складу (додаток 1);
29. Право на укладення контракту про проходження військової служби та внесення змін до нього надається:
1) начальнику органа Держприкордонслужби, який має право видавати накази по особовому складу, - з усіма військовослужбовцями рядового складу, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу, у військових званнях до майора (капітана 3 рангу) включно, які проходять військову службу в цьому органі, а також із громадянами, які приймаються на військову службу до цього органу на посади осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу;
270. Звільнення військовослужбовців з військової служби з підстав, передбачених частинами другою - шостою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", здійснюється:
1) начальниками органів охорони державного кордону, загонів Морської охорони, навчальних центрів, науково-дослідних установ, а також органів забезпечення, які мають право видання наказів по особовому складу, - усіх військовослужбовців, у військових званнях до майора (капітана 3 рангу) включно, які проходять військову службу в цих органах Держприкордонслужби;
273. Начальники органів Держприкордонслужби відповідно до наданих їм прав зобов'язані звільнити з військової служби військовослужбовців, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, або тих, що не виявили бажання укладати новий контракт.
Документи на звільнення з військової служби військовослужбовців, які досягли граничного віку перебування на військовій службі або в яких закінчується строк дії контракту, надсилаються для розгляду посадовим особам, які мають право їх звільняти, не пізніше ніж за два місяці до досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі або закінчення строку контракту. Наказ про звільнення таких військовослужбовців повинен бути виданий не пізніше ніж за місяць до досягнення граничного віку перебування на військовій службі або закінчення строку контракту.
Військовослужбовці, яких звільнено з військової служби за віком чи у зв'язку із закінченням строку контракту, виключаються зі списків особового складу органу Держприкордонслужби в день, що настає за днем досягнення граничного віку перебування на військовій службі чи днем закінчення контракту про проходження військової служби. Здавання посади такими військовослужбовцями повинно бути здійснено не пізніше дня досягнення ними граничного віку перебування на військовій службі чи закінчення строку контракту.
Висновки суду.
У цій справі спірним питанням є наявність у позивача права на звільнення з військової служби на підставі пп. «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону № 2232.
Позивач, вважає, що має таке право, оскільки дія, укладеного ним контракту вичерпала себе, а чинна норма (станом на момент звернення із відповідним рапортом) пп. «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону № 2232 надає йому таке право.
Відповідач, заперечуючи позицію позивача, покликається на необхідність регулювання спірних відносин законодавством, чинним на момент укладення відповідного контракту. Станом на липень 2022 року норма пп. «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 у Законі № 2232 була відсутня. Водночас норма абз.4 ч. 8 ст. 23 Закону № 2232 передбачала, що дія контракту продовжується понад встановлені строки на період дії воєнного стану.
Сторони мають різне бачення дати виникнення спірних правовідносин, а тому суд першочергово надасть оцінку цьому питанню, оскільки це є визначальним для темпорального застосування норм права.
Отже, суд вважає, що спірні у цій справі правовідносини між сторонами безпосередньо виникли у зв'язку із поданням 16.06.2025 позивачем рапорту про звільнення за пп. «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону № 2232, а не у зв'язку із укладенням контракту (липень 2022 року).
У теорії права розмежовують такі види дії норми у часі:
пряма дія норми означає, що вона поширюється на факти та відносини, які виникли після набрання нею чинності;
ультра активна дія - це реалізація норми стосовно майбутніх подій;
ретроспективна (зворотна) дія - надання чинності норми стосовно минулих подій, що допустимо лише у випадках, коли закон пом'якшує або скасовує відповідальність особи.
Верховний Суд у постанові від 19.09.2024 у справі № 120/10413/22 зазначив, що новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності; якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.
Застосування стосовно триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, допускається за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб'єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.
Адміністративні суди оцінюють законність рішень суб'єктів владних повноважень виключно з точки зору законодавства, яке діяло на момент прийняття таких рішень.
Отже, з огляду на викладене, до спірних правовідносин належить застосовувати пряму дію норми у часі, а саме у тій редакції, яка була чинною на момент розгляду ВЧ НОМЕР_2 рапорту ОСОБА_1 .
Підпункт «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону № 2232 викладено у редакції Закону № 3633-ІХ: « у зв'язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану».
Згідно п. 1 розділу II. «Прикінцеві та перехідні» вказаного закону положення останнього набирають чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців дванадцятого і тринадцятого підпункту 2 пункту 8 розділу I цього Закону (щодо внесення змін до частин четвертої і п'ятої статті 6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), які набирають чинності через вісім місяців з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Отже, станом на 16.06.2025 позивач мав право на звільнення зі служби за пп.«ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону № 2232 (як такий, що уклав контракт під час дії воєнного стану), яке він й реалізував, звернувшись до керівництва НОМЕР_1 прикордонного загону із дотриманням п. 270 Положення №1115/2009.
Більш того, зміни внесені до Закону № 2232 Законом № 3633-ІХ гармонізували між собою положення пп.2) п.8 ст. 23 та пп.«ж» п. 3 ч. 5 ст. 26, а саме для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
Ураховуючи викладене відмова ВЧ НОМЕР_2 у задоволені рапорту ОСОБА_1 , викладена у листі від 04.07.2025 № 08/9804-25-Вих, є протиправною.
Щодо способу захисту.
КАС України.
Стаття 245. Повноваження суду при вирішенні справи
1. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
2. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
3. У разі скасування … індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
На підставі викладеного, належним способом захисту буде зобов'язати відповідача повторно розглянути рапорт позивача від 16.06.2025 № 25/28336/25-Вн, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Ураховуючи усе, викладене позову належить задовольнити частково шляхом визнання протиправною відмови ВЧ НОМЕР_2 у задоволені рапорту ОСОБА_1 , що викладена у листі від 04.07.2025 № 08/9804-25-Вих та зобов'язання повторно розглянути рапорт позивача від 16.06.2025 № 25/28336/25-Вн, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Судовий збір розподілу не підлягає, оскільки позивач звільнений від його сплати. (п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»)
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України військова частина НОМЕР_2 у звільненні позивача з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану, що викладена у листі від 04.07.2025 № 08/9804-25-Вих.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України військова частина НОМЕР_2 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 16.06.2025 № 25/28336/25-Вн, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі - 09.09.2025.
Суддя І.В. Буряк