Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 вересня 2025 року Справа№200/4825/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), про:
- визнання протиправними дій, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії, які полягають у направленні звернення до Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області для здійснення доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 як особи, яка скоїла адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- зобов'язання повідомити Волноваський районний відділ поліції ГУНП в Донецькій області про відсутність підстав для доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 як особи, яка скоїла адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, на думку позивача, протиправно внесено відомості про порушення ним правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки позивач правила військового обліку не порушував, оновився в застосунку Резерв+ вчасно, згідно положень Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», про що свідчить відповідна відмітка у ВОД Резерв+, а ні повісток (в т.ч. повідомлень із Укрпошти про їх надсилання, в телефонному чи паперовому режимі не отримував), ні постанов щодо притягнення до адміністративної відповідальності щодо нього не складалось. Той факт, що позивач нібито не повідомив про зміну свого постійного місця проживання у встановлений строк, не є відомостями, які вносяться до Реєстру і не може бути підставою для притягнення до відповідальності.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року відкрито провадження у справі № 200/4825/25, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
23 липня 2025 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - ЄДРПВР) було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), під час уточнення персональних даних за допомогою електронного кабінету військовозобов'язаного, реалізованого через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», 30.05.2024 року вказав адресу свого фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 . Відтак, порушення правил військового обліку полягало у тому, що ОСОБА_1 змінив місце проживання та не став на військовий облік до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання у семиденний термін, що передбачено ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пунктом 1 Додатка 2 до Порядку організацій та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487. Станом на момент звернення позивача із запитом до ІНФОРМАЦІЯ_4 протокол, постанова по справі про адміністративне правопорушення не складались, оскільки ОСОБА_1 не було доставлено до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, ОСОБА_1 самостійно не з'являвся/не звертався до ТЦК та СП для вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності чи встановлення обставин, що виключають підстави для його притягнення до відповідальності.
Також, відповідач зазначив, що перед зверненням до ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія запиту від 11.06.2025 року надавалась до Суду представником позивача), позивач 04.06.2025 року за допомогою електронного кабінету військовозобов'язаного, реалізованого через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», вказав адресу фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 . При цьому, інформація про перетин державного кордону України позивачем у ЄДРПВР за період з 01.05.2024 року до дати звернення із запитом до ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутня, що може свідчити про створення позивачем штучних доказів відсутності у його діях складу та події адміністративного правопорушення.
В даному випадку розшук особи застосовувався для доставлення особи до ТЦК та СП з метою встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення з подальшим складанням протоколу у його присутності або ж навпаки, встановлення обставин, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Окремо відповідач звертає увагу Суду, що надати додаткові докази порушення ОСОБА_1 правил військового обліку станом на момент подання відзиву не вбачається за можливе через загострення бойових дій на території Покровського району Донецької області та евакуацією особового складу, речей та документів ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 . Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
У відповіді на відзив представник позивача підтримала обґрунтування заявлених вимог, викладених в позовній заяві. Також додатково вказала, що відповідач сам зазначає про те, що нібито позивач під час уточнення персональних даних за допомогою електронного кабінету військовозобов'язаного, реалізованого через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», 30.05.2024 року вказав адресу свого фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 . Таким чином, посилання у відзиві на те, що надати додаткові докази порушення ОСОБА_1 правил військового обліку станом на момент подання відзиву не вбачається за можливе через загострення бойових дій на території Покровського району Донецької області та евакуації особового складу, речей та документів ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 є такими, що не варте увагу суду, враховуючи той факт, що такі відомості відповідач може отримати та надати до суду за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. А якщо відповідач подав відзив за допомогою підсистеми ЄСІТС, то доступ до Реєстру відповідач також повинен мати. У зв'язку з чим, представник позивача просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до військово-облікового документу Резерв+ перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно військово-обліковому документі Резерв + міститься припис про порушення правил військового обліку. Проте, позивач стверджує, що правила військового обліку не порушував, повістки та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності щодо нього не складалися.
Представник позивача звернувся із адвокатським запитом № 11.06-25-1 від 11.06.2025 року до відповідача, в якому просив надати інформацію про наявність порушень правил військового обліку позивачем, якщо порушення наявні, то надати належним чином посвідчені докази таких порушень та надати інформацію, щодо суті таких порушень та в чому вони полягають; у випадку якщо виносились постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, складались протоколи про вчинення адміністративних правопорушень відносно позивача, просив надати копії цих постанов; просив надати інформацію стосовно того чи направлялись до органів Національної поліції України звернення предметом яких є розшук та/або доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 з наданням відповідних документів; у випадку відсутності кваліфікації, складу адміністративного правопорушення, а також відкритої адміністративної справи й винесеної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності просив виключити позивача із Єдиного реєстру "Оберіг" як порушника військового обліку за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Листом від 20.06.2025 № 858 відповідач на запит представника позивача від 11.06.2025 повідомив, що перевіркою військово-облікових даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прибув для постійного проживання до м. Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області. Крім того, під час оновлення персональних військово-облікових даних ОСОБА_1 вказано адресу місця проживання: АДРЕСА_2 .
Таким чином, встановивши порушення правил військового обліку у вигляді не постановки на військовий облік у семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання, керуючись ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення, абз. 3 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, 20.05.2025 року ОСОБА_1 було оголошено в розшук засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з метою здійснення працівниками Національної поліції адміністративного затримання та доставлення його, як особу, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Також у відповіді зазначено, що станом на сьогоднішній день протокол, постанова по справі про адміністративне правопорушення не складались, оскільки ОСОБА_1 не було доставлено до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, ОСОБА_1 самостійно не з'являвся / не звертався до ТЦК та СП для вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності чи встановлення обставин, що виключають підстави для його притягнення до відповідальності.
Додатково роз'яснено, що з метою усунення вказаних порушень правил військового обліку, позивачу необхідно особисто звернутись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем фактичного проживання для постановки на військовий облік.
Як вбачається з розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з застосунку Резерв+, сформованого 13.06.2025 року та долученого до позовної заяви, зареєстроване місце проживання та адреса проживання зазначено АДРЕСА_3 .
Позивач, вважаючи, що адреса: АДРЕСА_2 не є адресою місця постійного місця проживання позивача, і доказів зворотного відповідачем у відповідь на адвокатський запит не надано, відтак, позивачем не було допущено порушення правил військового обліку, як наслідок визначення позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів є протиправним та таким, що не ґрунтується на нормах закону.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі також Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини третьої статті 1 цього Закону військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною сьомою статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з частиною дев'ятою статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини десятої статті 1 цього ж Закону громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (ч. 4 ст. 2 Закону № 2232-XII).
На підставі частини першої статті 3 цього Закону правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною третьою статті 33 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно з ч. 1 ст. 34 цього Закону персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Частиною третьою статті 37 Закону № 2232-XII передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини четвертої 37 Закону № 2232-XII у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
У відповідності до ч. 11 ст. 38 цього Закону призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Частиною першою статті 42 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, підготовки громадян України до військової служби, взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та діє станом на час розгляду справи.
24.02.2022 видано Указ Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію".
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" № 3543-XII від 21.10.93.
Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 22 цього Закону громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
За змістом пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
1) перебувати на військовому обліку:
- за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;
за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
10-1) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:
- у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);
- мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з пунктом 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України від 16 березня 2017 року № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону № 1951-VIII).
За приписами статті 5 частин 8, 9 Закону України № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, за змістом частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема: 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, статтею 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як слідує з положень ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Отже, із вищевикладених правових приписів слідує, що до повноважень відповідача як територіального центру комплектування та соціальної підтримки належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності.
Таким чином, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.
Як зазначає відповідач, порушення правил військового обліку полягало у тому, що ОСОБА_1 змінив місце проживання та не став на військовий облік до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання у семиденний термін, що передбачено ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пунктом 1 Додатка 2 до Порядку організацій та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487.
Проте, відносно позивача а ні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП, а ні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності складено не було. Наведені обставини не заперечуються відповідачем.
З огляду на викладене, позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі ст. 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Разом з цим, відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 (у редакції від 16.01.2025), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, але не виключно, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Відповідно до п.56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 Національна поліція, зокрема, але не виключно, за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
У листі Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 17.06.2025 №827/18/01-2025 зазначено, що відповідно підсистеми «Призовник, резервіст, військовозобов'язаний» ІКС «ІПНП», 22.05.2025 до Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області надійшло електронне звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ТЦК та СП) від 22.05.2025 N Е2219895, яке зареєстровано до підсистеми «Єдиний облік» ІКС «ІПНП» Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області 22.05.2025 за N 5420, про доставлення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_7 , як особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: ст. 37 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: не повідомлення про зміну місця проживання та в семиденний строк ТЦК та СП щодо взяття на військовий облік.
Також зазначено, що інформацію щодо необхідності доставлення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в підсистему «Призовник, резервіст, військовозобов'язаний» ІКС «ІПНП» завантажено відповідно до п. 56 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (зі змінами) на підставі звернення надісланого у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС.
Відповідно до пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 №154 (у редакції від 17.04.2025), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, у разі, якщо територіальним центром комплектування та соціальної підтримки встановлені обставини скоєння особою адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, а складання протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення є неможливе через фізичну відсутність такої особи, то відповідач наділений правом звернення до органів Національної поліції для доставлення таких осіб з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, що і було вчинено відповідачем у відповідності до наведених правових приписів та статті 259 КУпАП.
Разом з цим, у позовній заяві представник позивача зазначає, що адреса: АДРЕСА_2 не є адресою місця постійного місця проживання позивача, і доказів зворотного відповідачем у відповідь на адвокатський запит не надано. А відтак, позивачем не було допущено порушення правил військового обліку.
У відповідності до ч. 8 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2016 № 1951-VІІІ органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з ч. 9 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Частиною 3 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів № 559 (у редакції від 16.01.2025) передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок Резерв + надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг.
При цьому, відповідно до статті 14-1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку Резерв +.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний та в реєстрі містяться відомості про порушення правил військового обліку позивача, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, військово-обліковим документом Резерв +.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), під час уточнення персональних даних за допомогою електронного кабінету військовозобов'язаного, реалізованого через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», 30.05.2024 року вказав адресу свого фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
Як вбачається з розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з застосунку Резерв+, сформованого 13.06.2025 року та долученого до позовної заяви, зареєстроване місце проживання та адреса проживання зазначено АДРЕСА_3 .
Інформації з застосунку «РЕЗЕРВ+» станом 30.05.2024 року з зазначенням відповідної адреси сторонами суду не надано.
Проте, з моменту виявлення позивачем даних про порушення ним військового обліку, позивач до відповідача з метою уточнення облікових даних у разі невідповідності відомостей не звертався, доказів, що спростовують указані обставини, до суду не подав.
Крім того, у позовній заяві представник позивача зазначає, що адреса: АДРЕСА_2 не є адресою місця постійного місця проживання позивача, а отже не спростовує зазначення вказаної адреси позивачем під час уточнення персональних даних за допомогою електронного кабінету військовозобов'язаного, реалізованого через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+» 30.05.2024 року.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку з боку позивача та зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення з боку позивача.
Відтак, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судове рішення складено та підписано 08 вересня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко