Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення заяви без задоволення
08 вересня 2025 року Справа №200/5519/25
суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження і заяву про виклик свідків за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом № 15/14 від 15 червня 2025 року щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою від 18.07.2025 року та заяви від 10.06.2025 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 200/1141/25;
- зобов'язати повторно розглянути заяву від 10.06.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
- зобов'язати повторно розглянути заяву від 18.07.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
ОСОБА_1 подав до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Суд ознайомившись з клопотанням позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, зазначає таке.
Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що клопотання (заява) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження може бути подано лише відповідачем, якщо подано заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Аналіз зазначеної норми передбачає, що позивач має право подати клопотання (заяву) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.
Суд зазначає, що відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частина 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302800,00 гривень);
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1514000,00 гривень); для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302800,00 гривень);
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «VarelaAssalinocontrelePortugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСГІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, кількість учасників та категорію справи, а також беручи до уваги ту обставину, що дана справа не входить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про незначну складність цієї справи та можливість її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Щодо заяви про виклик свідків, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 65 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 Кодексу адміністративного судочинства України свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано, які відомі обставини (відомості), що належить з'ясувати у справі можуть повідомити свідки, оскільки у даній справі суду необхідно встановити правомірність прийняття оскаржуваного рішення, тобто чи прийнято воно у спосіб і порядку встановленого законом.
Тому, суд не вбачає підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та виклику свідків.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та норми Кодексу адміністративного судочинства України, суд залишає клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заяву про виклик свідків без задоволення.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 173, 205, 229, 243, 248, 256, 257, 260, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без задоволення клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи № 200/5519/25 за правилами загального позовного провадження та заяву про виклик свідків за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.Б. Голубова