Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 вересня 2025 року Справа№200/4278/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
12.06.2025 ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_3 якому просить
- визнати протиправними та скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2025 р. №35/нст, від 06.03.2025 №65/нст, від 05.04.2025 р. №96/нст, в частині виплати позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 грн.
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про нарахування позивачу додаткової винагороди, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 грн, за період з 01.01.2025 по 31.03.2025, в розрахунку на місяць пропорційно, за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 04.09.2024 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 . У період з 01.01.2025 по 31.03.2025 брав участь у здійсненні заходів із збереження національної безпеки і оборони, виконуючи бойові завдання, у зв'язку з чим має право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі до 100000 грн. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідачем було подано відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову, вказав, що пунктом 2 розділу XXXIV Наказу № 260 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою № 168 виплачується зокрема в таких розмірах: 100 000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах), зокрема: під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) зокрема: із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що виконання бойових завдань військовослужбовцем в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168.
Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно.
У військовій частині НОМЕР_1 відсутня інформація про виконання бойових завдань Позивачем у спірний період на глибині виконання бойових завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно.
Окрім цього, правильність нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн пропорційно дням участі у певних заходах підтверджено абзацом двадцять третім пункту 2 розділу XXXIV Наказу № 260, а саме - 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
в спірний період позивач виконував обов'язки військової служби в районі населеного пункту АДРЕСА_1 та виконував бойовій наказ командира військової частини №113т від 26.10.2024, що відображено у наданому ним витягу із журналу бойових дій та рапортах за листопад-грудень 2024 р. начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 . Також надсилаємо Вам витребувані Вами дані особового рахунку із зазначенням складових грошового забезпечення ОСОБА_3 в спірний період.
Окрім цього повідомляю, що поняття район ведення бойових дій та перший ешелон оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно не є тотожними поняттями. Район ведення бойових дій територіально є ширшим поняттям, до якого входить перший ешелон оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно та можуть входити інші ешелони оборони (другий та третій).
У зв'язку із чим, військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , які виконують бойові завдання в межах першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно отримують збільшену додаткову винагороду до 100 000 грн. пропорційно дням участі у бойових діях, а військовослужбовці, які не залучені до зазначених завдань на зазначеній території та не перебувають в межах першого ешелону оборони, а виконують бойові завдання лише в районі ведення бойових дій, визначених наказом Головнокомандувача Збройних Сил України - отримують додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. пропорційно дням такої участі.
Ухвалою суду від 09.09.2025 відмовлено відповідачу в заміні сторони її правонаступником.
За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_4 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.09.2024 №250/нст ОСОБА_3 проходить службу на посаді розвідника-навідника розвідувального взводу.
Довідкою військової частини НОМЕР_1 від 23.05.2025 №1556/2720 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, підтверджено, що позивач, зокрема, в період з 01.01.2025 по 31.03.2025, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Олександро-Калинове Іллінівської громади Краматорського району Донецької області, підставою видачі даної довідки був журнали бойових дій військової частини №59т від 17.06.2024 р. та №3т від 24.01.2025 р.
Відповідно до витягу із журналу ведення бойових дій №59т, №3т військової частини НОМЕР_1 , згідно з бойовими розпорядженнями командира військової частини НОМЕР_1 №113т від 26.10.2024 управлінню військової частини НОМЕР_1 доручено всебічне забезпечення виконання бойових завдань та здійснення заходів необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в населеному Олександро-Калинове Іллінівської сільської ради Краматорського району Донецької області в складі: розвідника - навідника 1 розвідувального відділення розвідувального взводу солдата ОСОБА_3 з 01.01.2025 по 31.03.2025.
В свою чергу, у спірний період Лиманська міська територіальна громада (до якої відносяться населені пункти Щурове, Лиман), населений пункт Площанка (Красноріченська селищна громада Сватівського району Луганської області), населений пункт Максимільянівка (Мар'їнська міська громада Покровського району Донецької області) Іллінівська сільська територіальна громада (до якої відносяться населені пункти Олександро-Калинове та Стара Миколаївка) є районами ведення воєнних (бойових) дій, про що свідчать накази головнокомандувача Збройних сил України від 04.10.2024 № 461, від 02.11.2024 № 503 та від 04.12.2024 № 546.
Відповідно до витягу з бойового наказу на оборонні дії командира військової частини НОМЕР_1 №33/дск від 03.01.2025 командуванню та штабу ***** доручено здійснити всебічне забезпечення виконання бойових завдань, забезпечити здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Знаходитися безпосередньо в районі відповідальності *****. Під час виконання завдань застосовувати зброю для враження противника.
Відповідно до витягу з бойового наказу на оборонні дії командира * НОМЕР_1 № 113т від 26.10.2024 командуванню та штабу * НОМЕР_5 доручено здійснити всебічне забезпечення виконання бойових завдань, забезпечити здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Знаходитися безпосередньо в районі відповідальності *****. Під час виконання завдань застосовувати зброю для враження противника.
Рапортами від 01.02.2024, 01.03.2024, 01.04.2024 начальник штабу-заступник командира військової частини НОМЕР_1 просив командира військової частини НОМЕР_1 виплатити за січень, лютий, березень 2025 року відповідно додаткову винагороду особовому складу командування та управління військової частини НОМЕР_1 , в тому числі і мені за період із 01.01.2025 по 31.01.2025, із 01.02.2025 по 28.02.2025, із 01.03.2025 по 31.03.2025, у зв'язку із безпосередньою участю у виконанні бойових завдань, а саме здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ державиагресора, у період здійснення зазначених заходів, та виконували бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.
04.02.2025 р. командиром військової частини НОМЕР_1 прийнятий наказ №35/нст, відповідно до якого військовослужбовцям частини вирішено виплатити за січень 2025 р. додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі Постанова 168) в розмірах 100000,00 грн. та 30000,00 грн.
06.03.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 прийнятий наказ №65/нст, відповідно до якого військовослужбовцям частини вирішено виплатити за лютий 2025 р. додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі Постанова 168) в розмірах 100000,00 грн. та 30000,00 грн.
05.04.2025 р. командиром військової частини НОМЕР_1 прийнятий наказ №96/нст, відповідно до якого військовослужбовцям частини вирішено виплатити за березень 2024 р. додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі Постанова 168) в розмірах 100000,00 грн. та 30000,00 грн.
Факт виплати підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця за період з 01.2025 по 5.2025.
Вважаючи протиправною невиплату додаткової винагороди до 100 000 грн за вказаний період, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-Х на території України ведений воєнний стан через акт відкритої агресії з боку російської федерації та проведенням активних бойових дій, який триває й наразі.
Відповідно до п.2,3 Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в України» військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Кабінет Міністрів України 28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №69 «Про загальну мобілізацію» прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).
Редакція Постанови №168 неодноразово змінювалась.
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції, що діяла з 20.06.2024 до 11.11.2024) визначалось, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Абзацом 3 того ж пункту визначено, що особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Так, підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн є:
безпосередня участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
безпосереднє перебування в районах здійснення заходів, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 2-1 Постанови №168 передбачалось, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260).
Порядок №260 згідно з наказами Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023, № 566 від 26.09.2023, № 275 від 30.04.2024, № 339 від 21.05.2024 доповнено новим розділом XXXIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Пунктом 2 Розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі до складу сільських (селищних), міських, районних та обласних військових адміністрацій, на території (або частині цієї території), здійснення повноважень яких ведуться воєнні (бойові) дії, та виконують бойові (спеціальні) завдання виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 30000 гривень.
Військовослужбовцям Збройних Сил України за періоди виконання бойових (спеціальних) завдань в оперативному підпорядкуванні або у складі органів військового управління (військових частин, підрозділів) розвідувального органу Міністерства оборони України, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, а також інших військових формувань, виплата додаткової винагороди здійснюється в порядку, на умовах та розмірах, передбачених у розділах ХХХIV, ХХХV цього Порядку.
Військовослужбовцям, зазначеним у розділах ХХХIV, ХХХV цього Порядку, які одночасно мають право на отримання додаткової винагороди за різними умовами, ця додаткова винагорода виплачується в більшому розмірі.
Відтак, чинні у спірний період редакції Постанови №168 та Порядку №260 передбачали виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, 50 000,00 грн та 30 000,00 грн у залежності від виконуваних військовослужбовцем завдань та залученості до бойових дій або здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач виконував завдання, які передбачають виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн.
Як встановлено судом, Позивач у спірний період перебував в районах ведення воєнних (бойових) дій та брав участь у участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до абзацу двадцять третього пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 це є підставою для виплати додаткова винагороди згідно з Постановою № 168 в розмірі 30, а не 50 тисяч гривень.
Суд зазначає, що посилання позивача на рапорти начальника штабу військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2024, 01.03.2024, 01.04.2024 не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно пунктів 9 і 10 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Отже, саме на підставі наказів командирів (начальників) військових частин здійснюється виплата спірної винагороди, тобто, командир (начальник) військової частини повинен перевірити наявність підстав та обґрунтованість поданих документів для її виплати та несе відповідальність за правомірність нарахування та виплати такої допомоги.
В свою чергу, в постанові від 25.01.2024 року в справі № 560/1216/23 Верховний Суд зазначив:
«49. Водночас, незважаючи на позовні вимоги, які стосувалися виплати позивачу додаткової винагороди з 24 лютого 2022 року без визначення кінцевої дати, подані позивачем докази, що охоплювали період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, та заперечення відповідача щодо наявності підстав для виплати позивачу вказаної винагороди за час його відрядження до іншої військової частини, суди попередніх інстанцій не встановили, у який період часу та до якої військової НОМЕР_6 був відряджений з початку введення воєнного стану в Україні, а також якими обставинами позивач обґрунтовував позовні вимоги про виплату йому додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць за період з 01 червня 2022 року по дату звернення до суду (25 січня 2023 року). Фактично судові рішення про відмову в задоволенні позову за період з 01 червня 2022 року по 25 січня 2023 року нічим не обґрунтовані.
50. Надаючи оцінку поданим позивачем до суду довідкам військової частини НОМЕР_2 на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності для підтвердження обставин безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у період з 24 лютого по 31 травня 2022 року, суди обох інстанцій не дослідили й не з'ясували змісту документів, зазначених підставою видачі цих довідок».
Тому судом надається оцінка змісту вказаних вище рапортів.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд зауважує, що відповідно до наданих до позовної заяви рапортів начальника штабу військової частини НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди Позивачу та іншим військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , у рапортах не встановлюється конкретний вид та розмір додаткової винагороди, окрім цього, перелічуються майже усі підстави, передбачені Постановою № 168 та Порядком № 260 для виплати додаткової винагороди, оскільки містить посилання на отримання додаткової винагороди, як у розмірі 30 000,00 грн, 50 000,00 грн та 100 000,00 грн пропорційно на місяць.
Проте, як зазначалось вище, бойовими наказами та витягами з журналів бойових дій встановлено, що позивачу було доручено здійснювати всебічне забезпечення виконання бойових завдань, забезпечити здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Знаходитися безпосередньо в районі відповідальності.
Вказана обставина зокрема підтверджується витягами з бойових наказів №113 від 26.10.2024 та №33/дск від 03.01.2025 та витягом з журналу ведення бойових дій №59т та №3т.
Відтак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач виконував завдання, які передбачають виплату додаткової винагороди у розмірі 50 000,00 грн.
У зв'язку із чим, відповідачем у спірні періоди правомірно було нараховано та виплачено позивачу додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн пропорційно дням такої участі.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Згідно приписів ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін на підтвердження своїх правових позицій, суд доходить переконання, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено і підписано 09.09.2025року.
Суддя І.Г. Аляб'єв