Рішення від 09.09.2025 по справі 200/4104/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року Справа№200/4104/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Аляб'єва І.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 19.05.2025 року № 025750012419 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.03.2025 року.

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до стажу роботи за Списком № 1 період навчання з 01.09.1992 по 28.06.1993 у професійно-технічному училищі № 41 м.Селидове, та період з 29.06.1993 по 31.12.1998.

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 16.03.2025 року.

стягнути з Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому протиправно відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Ухвалою суду 09.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано у відповідача усі матеріали за результатами розгляду заяви про призначення пенсії, розрахунок стажу, письмові пояснення стосовно того, які періоди не зараховані до пільгового та страхового стажу з зазначенням підстав не зарахування таких періодів, надати довідку форми ОК-5, РС-право.

Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало відзив на позов, в якому просило відмовити позивачу у задоволенні позову. Зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка була опрацьована за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.

Рішенням від 19.05.2025 року № 025750012419 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, відмовлено ОСОБА_1 , в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Як вбачається з оскаржуваного позивачем рішення від 19.05.2025 року № 025750012419, страховий стаж заявника становить - 28 років 9 місяців 4 дні. Пільговий стаж за списком №1 становить - 4 роки 2 м. 9 дні. За результатами розгляду документів, доданих заявником до заяви: до страхового та пільгового стажу роботи заявника зараховані всі періоди роботи згідно поданих документів, що підтверджується розрахунком стажу формою РС-право, доданою позивачем до позовної заяви

В додатковий поясненнях відповідач зазначає, що зарахування до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1982 по 28.06.1993 року у професійно-технічному училищі №41 м. Селідова, повідомляємо, що навчання в училищах зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою (пільговою) професією не перевищує трьох місяців та відсутні періоди будь-якої роботи. Враховуючи те, що період роботи з 29.06.1993 року (після завершення навчання) зараховано як загальний стаж роботи згідно записів трудової книжки, підстави для зарахування навчання як «навчання за фахом» відсутні.

За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

12.05.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся .із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 19.05.2025 року № 025750012419 відмовлено ОСОБА_1 , в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить - 28р. 9м. 4д. Пільговий стаж за списком № 1 становить 4 р. 2 м. 9 д.. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового та пільгового стажу роботи заявника зараховано всі періоди роботи згідно поданих документів.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач працював:

з 05.06.1992 по 31.07.1992 позивач працював на посаді учня горнорабочого поверхні на дільниці шахтного транспорту на шахті «Гірник» тимчасово на час літній канікул;

03.09.1992 прийнятий горнорабочим поверхні на Шахту «Гірник» в енергетичному відділі, на шахті «Гірник»;

04.09.1992 направлений на курси 10ти місячні електрослюсарів,

24.03.1993 направлений для проходження виробничої практики учнем електрослюсаря підземного,

28.06.1993 присвоєно кваліфікація підземного електрослюсаря 4 розряду по закінченню міського ПТУ № 41,

20.10.1995 присвоєна кваліфікація електрослюсаря 5 розряду з повним робочим днем під землею,

01.04.2001 переведений електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею,

09.03.2003 звільнений в зв'язку із ліквідацією шахти.

Згідно диплома серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , з 01.09.1992 вступив в професійно технічне училище № 41 м.Селидове, та 28.06.1993 закінчив повний курс навчання на базі середньої освіти за професією електрослюсар підземний.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).

Закон №1788-ХІІ був введений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За приписами статті 56 №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №1 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.

Частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 14 Закону №1788-ХІІ.

Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку є зайнятість особи повний робочий день, така зайнятість на підземних і відкритих гірничих роботах, що передбачені відповідним списком, що затверджений Кабінетом Міністрів України, наявність відповідного стажу роботи на цих роботах (пільгового, страхового).

В період з 26.01.1991 по 11.03.1994 на підставі постанови Верховної Ради України 12.09.1991 №1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» на території України застосовувався Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10.

В період з 11.03.1994 по 16.01.2003 застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

З 16.01.2003 по 24.06.2016 застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №341.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За змістом приписів пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку № 637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-ІV, є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що визначені положеннями зазначеної статті, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач працював:

з 05.06.1992 по 31.07.1992 позивач працював на посаді учня горнорабочого поверхні на дільниці шахтного транспорту на шахті «Гірник» тимчасово на час літній канікул;

03.09.1992 прийнятий горнорабочим поверхні на Шахту «Гірник» в енергетичному відділі, на шахті «Гірник»;

04.09.1992 направлений на курси 10ти місячні електрослюсарів,

24.03.1993 направлений для проходження виробничої практики учнем електрослюсаря підземного,

28.06.1993 присвоєно кваліфікація підземного електрослюсаря 4 розряду по закінченню міського ПТУ № 41,

20.10.1995 присвоєна кваліфікація електрослюсаря 5 розряду з повним робочим днем під землею,

01.04.2001 переведений електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею,

09.03.2003 звільнений в зв'язку із ліквідацією шахти.

Щодо зарахування до пільгового стажу роботи позивача періоду навчання з 01.09.1992 по 28.06.1993 у професійно-технічному училищі № 41 м.Селидове, суд зазначає наступне.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , 04.09.1992 позивач направлений на курси 10ти місячні електрослюсарів.

Згідно диплома серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , з 01.09.1992 вступив в професійно-технічне училище № 41 м.Селидове, та 28.06.1993 закінчив повний курс навчання на базі середньої освіти за професією електрослюсар підземний.

Згідно п. "д" ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991за№1788-XIІ, до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно п. 8 Порядку №637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічна норма передбачена абз. 1 п. 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998№1240, за якою час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Суд зазначає, що строк між останнім днем навчання (28.06.1993) та призначенням на посаду електрослюсаря (28.06.1993 присвоєно кваліфікація підземного електрослюсаря 4 розряду по закінченню міського ПТУ № 41) не перевищив трьох місяців.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище- агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально курсовий комбінат; навчальний центр; інші тини закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Спірні періоди навчання позивача в учбовому пункті шахти є підтвердженими належним чином оформленими записами у його трудовій книжці та довідками.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 по справі № 668/3386/15-а .

Таким чином, як записами трудової книжки, так і дипломом підтверджено час навчання позивача за професією «електрослюсар» і зарахування на роботу за одержаною професією в межах трьох місяців з дня закінчення навчання.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17.

Виходячи з наведеного відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу роботи позивача період навчання 01.09.1992 по 28.06.1993 у професійно-технічному училищі № 41 м.Селидове.

Щодо не зарахування до пільгового стажу роботи періоду з 29.06.1993 по 31.12.1998 суд зазначає наступне.

Відповідачем ані в спірному рішенні, ані у відзщиві на позовну заяву не наведено підстав для не зарахування до пільгового стажу роботи позивача період його роботи 29.06.1993 по 31.12.1998.

Проте, відповідно до довідки РС-право до пільгового стажу роботи позивача не зараховано 29.06.1993 по 31.12.1998.

Як встановлено судом, з 29.06.1993 по 31.12.1998 працював на посаді електрослюсаря з повним робочим днем під землею

Вказана посада відносяться до шкідливих відповідно до Списку № 1.

Відповідно до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу містяться Відомості по спеціальному стажу за результатами проведеної атестації робочих місць, а саме Код обліку спецстажу: ЗПЗ013А1.

ЗПЗ013А1 Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, за змістом вказаної норми, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, лише якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Проте, встановлені у цій справі обставини свідчать, що спеціальний трудовий стаж позивача у спірні періоди, підтверджується записами в трудовій книжці, де вказано, що у спірні періоди позивач працював повний робочий день електрослюсарем.

Тобто Трудова книжка позивача має усі кваліфікуючи ознаки, які відносять таку роботу до пільгової.

Це означає, що уточнююча довідка підприємств за відповідні періоду стажу не є обов'язковою для призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 25 вересня 2019 року № 227/516/17.

Виходячи з наведеного відповідачем протиправно не зараховано джо пільгового стажу позивача період його роботи з 29.06.1993 по 31.12.1998 на посаді електрослюсаря.

Позивач просить призначити йому пенсію відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 16.03.2025 року.

В той же час предметом дослідження у цій справі є тільки питання про пільговий характер стажу роботи.

Оскільки вирішення питання щодо заявлених позовних вимог пов'язане з вчиненням дій, що виходять за межі предмету дослідження у цій справі та компетенції суду (оскільки повинні вчинятися відповідачем), у суду відсутня можливість перевірити обґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача та шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16.03.2025 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах з зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період навчання з 01.09.1992 по 28.06.1993 у професійно-технічному училищі № 41 м.Селидове, та період з 29.06.1993 по 31.12.1998.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що цей позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 19.05.2025 року № 025750012419 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , з 16.03.2025 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 12.05.2025 з зарахуванням до стажу роботи за Списком № 1 періоду навчання з 01.09.1992 по 28.06.1993 у професіно-технічному училищі № 41 м.Селидове та періоду роботи з 29.06.1993 по 31.12.1998.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено і підписано 09.09.2025.

Суддя І.Г. Аляб'єв

Попередній документ
130071344
Наступний документ
130071346
Інформація про рішення:
№ рішення: 130071345
№ справи: 200/4104/25
Дата рішення: 09.09.2025
Дата публікації: 11.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (28.10.2025)
Дата надходження: 16.10.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії