Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
09 вересня 2025 року Справа №200/3842/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі №200/3842/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 24 лютого 2022 року по 28 лютого 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 24 лютого 2022 року по 28 лютого 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 01 березня 2023 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, компенсація невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразова грошової допомоги при звільнені визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної Гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 01 березня 2023 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України (далі - Відповідач 1) в період з 24.02.2022 по 28.02.2023, та у Військовій частині НОМЕР_2 Національної Гвардії України (далі - Відповідач 2) в період з 01.03.2023 по 20.05.2023.
Представник позивача зазначає, що відповідачі протиправно, починаючи з 24.02.2022, розраховували грошове забезпечення Позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що призвело до порушення майнових прав позивача, а саме, гарантованого статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі та до зменшення розміру грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, компенсація невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразова грошової допомоги.
Представник позивача звернувся до відповідачів із заявою, якою просила відповідачів нарахувати та виплатити позивачу, починаючи з 24.02.2022 по 20.05.2023 грошове забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званням у 2020, 2021, 2022, роках шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум та з адвокатським запитом.
Листами від 13.02.2025 та 05.03.2025 Відповідач 1 і Відповідач 2 повідомили, при розрахунку грошового забезпечення позивача було використано прожитковий мінімум для працездатних встановленого осіб встановлений законом на 01 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн.
Представник позивача вважає протиправними дії відповідачів та вважає за необхідне зобов'язати Відповідача 1 здійснити нарахування та виплату перерахованого за період з 24.02.2022 по 28.02.2023, та Відповідача 2 здійснити нарахування та виплату перерахованого за період з 01.03.2023 по 20.05.2023 грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44
До позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом.
До суду надійшло заперечення Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України на клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом.
Ухвалою суду від 02.06.2025 заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом - задоволено. Визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом та поновлено пропущений ним строк звернення до адміністративного суду з цим позовом. Відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України: відомості про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 24.02.2022 по 20.05.2023 в розрізі місяців; довідку про розмір застосованого прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 01 січня якого саме календарного року) при здійсненні розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 20.05.2023; довідку щодо застосованих тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів при обчисленні посадових окладів за відповідними займаними ОСОБА_1 посадами за період з 24.02.2022 по 20.05.2023; довідку щодо застосованих тарифних коефіцієнтів при обчисленні окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 20.05.2023; розрахунок належного ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 24.02.2022 по 20.05.2023 із урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; докази ознайомлення ОСОБА_1 з розрахунком нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення.
06.06.2025 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням в якому просить:
- витребувати від Центрального архівного відділу Національної гвардії України копії особистих карток на грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 20.05.2023;
- продовжити встановлений судом процесуальний строк подання відповідачем витребуваних письмових доказів та відзиву на позовну заяву, встановивши відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до суду копій особистих карток на грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 20.05.2023 для надання відзиву на позовну заяву та витребуваних доказів.
Ухвалою суду від 09.06.2025 задоволено клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про витребування доказів та продовження строку для подання відповідачем витребуваних письмових доказів та відзиву на позовну заяву в адміністративній справі №200/3842/25.
Зобов'язано Центральний архівний відділ Національної гвардії України надати до суду копії особистих карток на грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 20.05.2023.
Зобов'язано Центральний архівний відділ Національної гвардії України надати (надіслати) витребувані докази до Донецького окружного адміністративного суду шляхом направлення через підсистему «Електронний суд» в п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
Продовжено Військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України строк для подання відзиву та доказів, на яких ґрунтуються заперечення та встановити п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до суду копій особистих карток на грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 20.05.2023 для надання відзиву на позовну заяву та витребуваних доказів.
Суд зазначає, що ухвалу Донецького кружного адміністративного суду від 09.06.2025 Центральний архівний відділ Національної гвардії України не виконав.
До суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник військової частини НОМЕР_1 просить залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовом передбаченим ст.233 КЗпП та ст. 122 КАС України.
Зазначає, що строк на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами в частині перерахунку грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 28.02.2023, сплив 02 жовтня 2023 року. З відповідним адміністративним позовом позивач звернувся лише 30.05.2025, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду майже на 20 місяців.
Наголошує, що вказаний у статті 234 КЗпП України річний строк для поновлення строку звернення до суду слід відраховувати з дати отримання позивачем витягу з наказу про виключення зі списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення та грошового атестату, тобто, з 28.02.2023.
Таким чином, після 28.02.2024, суд не вправі поновлювати строки, передбачені статтею 233 КЗпП України, незалежно від поважності причин пропуску таких строків.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 10.12.2024 №347 припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 (у зв'язку зі звільненням з полону).
Спираючись, зокрема, на інформацію зазначену у наказі військової частини НОМЕР_2 від 10.12.2024 №347 (перебування позивача у полоні) та матеріалах справи, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом - задоволено. Визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом та поновити пропущений ним строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 17.05.2022 по 29.10.2022 перебував у полоні, що підтверджено довідкою від 10.05.2023 №538.
Тобто, позивач був позбавлений можливості звернутися до суду у продовж вказаного періоду з 17.05.2022 по 29.10.2022.
Також, з матеріалів справи вбачається, що представником позивача 05.03.2025 зверталася до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, Військової частини НОМЕР_2 з запитами щодо надання інформації щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня який застосований до посадового окладу позивача у спірний період.
Листом військової частини НОМЕР_2 від 19.02.2025 №1/27/12-1553-Є-40-Аз повідомлено представника позивача, що інформація про прожитковий мінімум, який було використано при розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 при звільнені не доводилася, оскільки керівними документами не визначено вимоги та порядок доведення.
Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2025 №0337 повідомлено, що при розрахунку грошового забезпечення позивача за період з 24.02.2022 по 28.02.2023 застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року та застосовувався 8 тарифний розряд.
Розглянувши клопотання відповідача, судом встановлено наступне.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями частини 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Положення КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання щодо поновлення процесуального строку для подання позову до адміністративного суду, який було пропущено. Ці причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на конкретні обставини справи.
Ухвалою суду від 02.06.2025 заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом - задоволено. Визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом та поновити пропущений ним строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Верховний Суд у постанові від 31.10.2024 у справі № 500/7140/23 з подібними правовідносинами, скасовуючи ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 щодо залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, серед іншого, зазначив, що судами не було досліджено питання коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права при зверненні до суду 02.11.2023 із позовними вимогами про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.12.2022.
Судом встановлено, що про порушення свої прав позивач міг дізнатися з листа військової частини НОМЕР_2 від 19.02.2025 №1/27/12-1553-Є-40-Аз та з листа військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2025 №0337 оскільки ані грошовий атестат, ані наказ про звільнення від 10.12.2024 №347, ані особова картка позивача не містить інформацію про прожитковий мінімум та тарифний розряд, які було використано при розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Позивач звернувся до суду з позовом 27.05.2025.
На підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі "Delcourt v. Belgium" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі "Bellet v. France" ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
В той же час, рішенням ЄСПЛ у справі "Іліан проти Туреччини" визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як зазначає ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право на доступу до суду, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Згідно з п. 8 ч.1ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи інформацію наявну в матеріалах справи, факт перебування позивача у полоні та ухвалу суду від 02.06.2025, якою поновлено строк звернення до суду з цим позовом, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів ознайомлення ОСОБА_1 з розрахунком нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Повний текст ухвали складено і підписано 09.09.2025.
Суддя І.Г. Аляб'єв