Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 вересня 2025 року Справа№200/1848/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Аляб'єва І.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
17.03.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄРДПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 27.02.2020 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2024 по 22.12.2024 (включно) в неповному обсязі.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄРДПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію - різницю відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, в сумі 4 463,15 гривень щомісячно за період з 27.02.2020 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2024 по 22.12.2024 (включно) з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 (код ЄРДПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), які полягали в визначенні ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення в 2020, 2021, 2022, 2024 роках, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2020, 2021, 2022, 2024 роках, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація.
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄРДПОУ: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , в повному розмірі одноразові додаткові види грошового забезпечення (підйомні допомоги, грошову допомогу для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2024 роках, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2024 роках тощо), врахувавши в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір таких допомог, індексацію грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 24.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем усунуто недоліки позовної заяви, надано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 07.04.2025 визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом та поновити пропущений ним строк звернення до адміністративного суду з цим позовом. Відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у відповідача: належним чином засвідчені накази про прийняття позивача на службу та її проходження; особову справу позивача; відомості про нараховану та виплачену позивачу індексацію грошового забезпечення за періоди з 27.02.2020 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2024 по 22.12.2024 із застосуванням абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (якщо таке мало місце); реєстри зарахування в банк з відміткою банку про фактично перераховану індексацію грошового забезпечення позивачу Військовою частиною НОМЕР_1 за період з 27.02.2020 по 22.12.2024; докази нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення в 2020, 2021, 2022, 2024 роках, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2020, 2021, 2022, 2024; всі інші докази, які стали підставою для вчинення спірних дій та прийняття рішень.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 27.02.2020 по 07.05.2022 (включно) він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , яка підпорядкована військовій частині НОМЕР_1 , з 07.05.2022 по 22.12.2024 у військовій частині НОМЕР_1 . Проте, у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. Так, у період з 27.02.2020 по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 22.12.2024 відповідач не виплачував фіксовану індексацію, як то передбачено абз. 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Окрім того, позивачу, на його думку, протиправно не була розрахована допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально- побутових питань з урахуванням індексації як складової грошового забезпечення.
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
При цьому суд також врахував, що згідно з частиною шостою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та пунктом 10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Абзацом сьомим пункту 2 параграфу 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» встановлено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Таким чином, вищезазначені підсистеми (модулі) почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.
Відтак з 05.10.2021 усі державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки зобов'язані бути зареєстрованими у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Аналізуючи обов'язок органів публічної влади бути зареєстрованими у вищезазначеній підсистемі (модулі), суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, зокрема, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (пункт 71 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (заява № 29979/04), пункт 74 рішення ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії» («Lelas v. Croatia») від 20.05.2010 (заява № 55555/08).
Тому суд прийшов до висновку, що внесені з 05.10.2021 в Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему судові рішення, документи у справі тощо вважаються такими, що отримані належним чином відповідними державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання державного та комунального секторів економіки не залежно від факту їх реєстрації у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет».
Відповідно до довідки з підсистеми «Електронний Суд» відповідачем отримано копію ухвали 07.04.2025.
З огляду на вищезазначене, керуючись частиною шостою статті 162 КАС України суд вирішив справу за наявними матеріалами.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
У період з 28.02.2015 по 27.02.2020 ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_4 , що підтверджено наказом Міністерства оборони України від 28.02.2015 № 134, наказом командувача Високомобільних десантних військ ЗС України від 30.10.2015 № 11 та наказом командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України від 27.04.2016 № 11; а також послужним списком позивача.
Наказом командувача Десантно-штурмових військ ЗС України від 27.02.2020 № 28 ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи штабу військової частини НОМЕР_3 , яка підпорядковувалась військовій частині НОМЕР_1 ; виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та направлено до нового місця служби.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Десантно-штурмових військ ЗС України від 27.02.2020 № 28 на посаду заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи штабу військової частини НОМЕР_3 , було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та на всі види забезпечення, про що міститься запис у Послужному списку
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 07.05.2022 № 117 майора ОСОБА_1 , начальника групи планування-заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_3 , призначеного наказом командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України від 06.05.2022 № 83 на посаду командира аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , з 07.05.2022 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , всіх видів забезпечення та знято з котлового забезпечення, направлено до подальшого проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ; про що міститься запис у Послужному списку.
Отже, позивач проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 у період з 27.02.2020 по 07.05.2022.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.05.2022 № 126 майора ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України від 06.05.2022 № 86 на посаду командира аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , що прибув із військової частини НОМЕР_3 , зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та котлове забезпечення з 07.05.2022.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.12.2024 № 377 підполковника ОСОБА_1 , командира НОМЕР_5 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командувача Десантно-штурмових військ ЗС України (по особовому складу) від 13.12.2024 № 411 на посаду начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_6 , виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.
Отже, ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Десантно-штурмових військ Збройних Сил України у період з 07.05.2022 по 22.12.2024.
В подальшому позивач продовжив проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_6 .
Відповідно до наказу командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України від 03.07.2022 № 39дск військова частина НОМЕР_1 - є правонаступником розформованої військової частини НОМЕР_3 .
У періоди проходження військової служби з 27.02.2020 по 31.12.2022 включно та з 01.01.2024 по 22.12.2024 позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення.
Вважаючи, що у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 (надалі - Закон №1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме, зокрема, 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
На підставі аналізу вищенаведених положень законодавства, можливо дійти висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення щодо підстав виплати та розміру, так званої «індексації-різниці» за період з 27.02.2020 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2024 по 22.12.2024 (включно).
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
У контексті наведеного, суд зазначає, що термін «індексація-різниці» фактично запроваджений Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, як позначення другого виду індексації грошового забезпечення право на яку виникає на підставі абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Як зазначено Верховним Судом у пункті 102 постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Верховний Суд у пункті 106 вказаної постанови виснував, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
Так, Верховний Суд у пункті 108 тієї ж постанови дійшов висновку, що якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 по справі № 400/3826/21, від 28 серпня 2023 року по справі № 420/17338/22, від 28 серпня 2023 року по справі № 420/17338/22, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21.
Таким чином, з метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці, на думку колегії суддів, варто встановити розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року та порівняти їх.
Відтак, відповідачем в порушення абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 не виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 27.02.2020 по 31.12.2022 включно, з 01.01.2024 по 22.12.2024 (включно).
Щодо перерахунку матеріальної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення, суд зазначає наступне.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, а тому позивачу має бути перерахована грошова допомога на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2024 роки та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2024 роки.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Отже позовна вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Щодо вимог про нарахування та виплату індексації з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат здійснюється при виплаті такого грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.
Таким чином, позовні вимоги в частині виплати компенсації є передчасними, оскільки наразі відсутні підстави констатувати наявність/відсутність порушеного права позивача в цій частині.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України, суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як учасник бойових дій. Докази понесення позивачем інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації-різниці відповідно до абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за періоди проходження військової служби з 27.02.2020 по 31.12.2022(включно) та з 01.01.2024 по 22.12.2024 (включно).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) індексацію грошового забезпечення за період з 27.02.2020 по 31.12.2022(включно) та з 01.01.2024 по 22.12.2024 (включно) з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягали в визначенні ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення в 2020, 2021, 2022, 2024 роках, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2020, 2021, 2022, 2024 роках, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) перерахунок та виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення (підйомні допомоги, грошову допомогу для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2024 роках, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2024 роках тощо), врахувавши в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір таких допомог, індексацію грошового забезпечення.
В решті заявлених вимог - відмовити
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2025 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв