09 вересня 2025 рокуСправа №160/16135/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.06.2025р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) та просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби до 0% та премії до 0% позивачеві станом на 01.01.2023, у довідці від 26.02.2025 за №31/29/30-106, виготовленої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №160/18978/24;
- зобов'язати відповідача підготувати на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №160/18978/24 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відносно позивача нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Розпорядження командувача Національної гвардії України від 01.03.2022 №Р-12 "Про грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України" (зі змінами), вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 50% та премії - 215% посадового окладу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року у справі №160/18978/24 відповідач видав позивачеві довідку від 26.02.2025 року №31/29/30-106 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р., в якій відповідачем вказані зокрема розміри надбавки за особливості проходження служби (0%) та премії (0%). Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на рішення Європейського Суду з прав людини та постанови Верховного Суду.
Ухвалою суду від 10.06.2025р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано відповідача, зокрема, надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України.
25.06.2025р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні адміністративного позову позивача повністю посилаючись на те, що у січні 2023 року надбавка за особливості проходження служби та премія військовослужбовцям Національної гвардії України виплачувалися у відсотках до посадового окладу та окладу за військовим званням, що визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт; в Головному управлінні Національної гвардії України відсутня інформація про розміри фактично виплачених надбавок за особливості проходження служби та виплаченої премії станом на 01.01.2023 з урахуванням посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, що визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, що вказує на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії, оскільки відсутня обов'язкова умова для такого перерахунку, яка передбачена частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ; відповідно до пункту 3 розпорядження командувача Національної гвардії України №Р-12 від 01.03.2022 року дія цього розпорядження не застосовується до розміру грошового забезпечення військовослужбовців, які звільнені з військової служби і виключені зі списків особового складу до дня підписання цього розпорядження (крім військовослужбовців, які загинули під час бойових дій), отже, таке розпорядження командувача Національної гвардії України винесено в умовах воєнних дій для належного забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу, в свою чергу, позивачем не доведено того, що він проходив військову службу у період дії вищевказаного розпорядження, тому, у відповідача також відсутні підстави для включення у довідку для перерахунку пенсії додаткових видів забезпечення та премії згідно Розпорядження Командувача Національної гвардії України №Р-12 від 01.03.2022 року.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 09.09.2025р. було продовжено строк розгляду даної справи до 09.09.2025р.
За викладеного, рішення у цій справі приймається судом 09.09.2025р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Громадянин України ОСОБА_1 отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що підтверджується наявними копіями пенсійного посвідчення позивач та розрахунків пенсії по пенсійній справі позивача.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року у справі №160/18978/24, яке набрало законної сили 21.10.2024р., позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено та, зокрема, зобов'язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) підготувати та надати довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року за штатною посадою, з якої ОСОБА_1 , звільнено зі служби, у відповідності до вимог ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 із відображенням відомостей про розміри реально виплачених основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, обчислених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року.
На виконання вищевказаного рішення суду позивачу відповідачем було складено довідку про розмір грошового забезпечення від 26.02.2025 року №31/29/30-106 згідно постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», згідно якої розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2023 року, складається з наступних складових: посадовий оклад - 6440,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 2040,00 грн., надбавка за вислугу років 50% - 4240,00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 0 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 644,00 грн., премія - 0 грн., всього - 13364,00 грн.. що підтверджується змістом копії відповідної довідки, наявною у справі.
28.04.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою стосовно неналежного оформлення довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року.
Листом від 26.05.2025 року відповідач повідомив позивача зокрема про те, що відповідно до пункту 3 розпорядження командувача Національної гвардії України №Р-12 від 01.03.2022 року дія цього розпорядження не застосовується до розміру грошового забезпечення військовослужбовців, які звільнені з військової служби і виключені зі списків особового складу до дня підписання цього розпорядження (крім військовослужбовців, які загинули під час бойових дій), отже, таке розпорядження командувача Національної гвардії України винесено в умовах воєнних дій для належного забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу, тому, у регіональному сервісному центрі Головного сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (Філії ГСЦ МВС) також були відсутні підстави для включення у довідку для перерахунку пенсії додаткових видів забезпечення та премії згідно Розпорядження Командувача Національної гвардії України №Р-12 від 01.03.2022 року.
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з діями відповідача щодо зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби до 0% та премії до 0% позивачеві станом на 01.01.2023, у довідці від 26.02.2025 за №31/29/30-106, виготовленої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №160/18978/24, у зв'язку з чим позивач просить відновити його права шляхом визнання таких дій відповідача протиправними та зобов'язання відповідача підготувати на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №160/18978/24 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відносно позивача нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Розпорядження командувача Національної гвардії України від 01.03.2022 №Р-12 "Про грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України" (зі змінами), вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 50% та премії - 215% посадового окладу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю з виходом за межі позовних вимог позивача відповідно до ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 3 статті 52 Закону №2262 перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
За змістом ч. 4 статті 63 Закону №2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 №2011-XII (далі - Закон №2011) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Отже, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення.
30 серпня 2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до п. 10 Постанови №704 вона набирає чинності з 01 березня 2018.
Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно до пунктів 5, 6 Постанови №704 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати: надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш, як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Відповідно до приписів частини другої статті 21 Закону України від 13.03.2014 №876-VII "Про Національну гвардію України" військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини) визначені Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.03.2018 № 200 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за № 405/31857 (далі - Наказ № 200).
Наказом МВС України від 15.03.2018 року №200 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі - Інструкція №200).
Вказана інструкція затверджена відповідно до постанови №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) та з метою визначення порядку й умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України, яким був і позивач, що сторонами не заперечується.
Відповідно до розділу VIII Інструкції №200 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років. Розмір надбавки за особливості проходження служби кожному військовослужбовцю встановлюється наказом командира військової частини, командирам військових частин - наказами вищих командирів (начальників). Військовослужбовцям, зазначеним у пункті 1 цього розділу, залежно від якості, складності, інтенсивності, обсягу, важливості та умов військової служби розмір надбавки за особливості проходження служби може збільшуватися до 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
Порядок преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, визначений розділом ХVII Інструкції №200.
Командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби. Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, враховуючи специфіку та особливості виконання покладених завдань на військову частину. Розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.
З наведених положень Інструкції №200 слідує, що розмір надбавки за особливості проходження служби, та розмір премії залежить від якості, складності, інтенсивності, обсягу, важливості та умов військової служби та особистого внеску військовослужбовця у загальні результати служби.
При цьому суд звертає увагу, що чинне нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів спірних додаткових видів грошового зобов'язання, які враховуються для перерахунку пенсії, а лише передбачає мінімальні або ж граничні розміри вказаних складових грошового забезпечення. При цьому встановлення граничного розміру вказує на те, що відповідний вид певної складової грошового забезпечення має мінімальні та максимальні кількісні показники, які можуть варіюватися, тобто не є сталими величинами.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що розмір надбавки та премії мають тимчасовий характер, а їх виплата дозволена за наявності певних умов тільки в межах кошторисних асигнувань, передбачених для оплати праці на відповідний рік. Останні носять індивідуальний характер і залежать від результатів служби конкретного працівника, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки, а отже відсутні підстави для визначення у довідці максимального відсотку премії та надбавки.
За викладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби до 0% та премії до 0% позивачеві станом на 01.01.2023, у довідці від 26.02.2025 за №31/29/30-106, виготовленої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №160/18978/24, є протиправними.
Зазначеної правової позиції дотримується і Верховний Суд у рішенні від 05.03.2024р. по зразковій справі №380/19324/23 та постанові від 29.01.2025р. у справі №520/5280/24.
Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також і така позиція відповідає правовій позиції Третього апеляційного адміністративного суду, викладеній у його постанові від 19.08.2025р. по справі №160/6699/25.
У відповідності до ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій відповідача щодо зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби до 0% та премії до 0% позивачеві станом на 01.01.2023, у довідці від 26.02.2025 за №31/29/30-106, виготовленої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №160/18978/24, з урахуванням вищенаведених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини та обставин справи, встановлених судом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність дій відповідача щодо зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби до 0% та премії до 0% позивачеві станом на 01.01.2023, у довідці від 26.02.2025 за №31/29/30-106, виготовленої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №160/18978/24, суд приходить до висновку, що відповідач, зменшивши в оновленій довідці спірну надбавку та премію, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, судом встановлено, що своїми вищенаведеними діями, відповідач порушив права та інтереси позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби до 0% та премії до 0% позивачеві станом на 01.01.2023, у довідці від 26.02.2025 за №31/29/30-106, виготовленої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №160/18978/24, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.
Також і слід зобов'язати відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №160/18978/24, із зазначенням відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - 50 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячної премії - 215 відсотків, для проведення перерахунку його пенсії з 01.02.2023р., оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача щодо зменшення таких спірних надбавки та премії, та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст.9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України» констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що зобов'язання відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №160/18978/24, із зазначенням відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - 50 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячної премії - 215 відсотків, для проведення перерахунку його пенсії з 01.02.2023р., є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від 06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували понесення ним будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору за п.8 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (Філія ГСЦ МВС) щодо зменшення розміру надбавки за особливості проходження служби до 0% та премії до 0% ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, у довідці від 26.02.2025 за №31/29/30-106, виготовленої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №160/18978/24.
Зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (Філія ГСЦ МВС) - (49041, м. Дніпро, просп. Праці, 16; код ЄДРПОУ 45291657) виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2023, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі №160/18978/24, із зазначенням відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - 50 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячної премії - 215 відсотків, для проведення перерахунку його пенсії з 01.02.2023р.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва