09 вересня 2025 рокуСправа №160/15253/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕНДІ ПАК" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
26.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» (далі - позивач) через систему «Електронний суд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.05.2025 №UA110020/2025/000007/1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» та компанією «VEDHAA POLYPACK LLP» (продавець) (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт №2025-2026/DP, відповідно до якого продавець зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором. Відповідно до умов контракту, поставка товару здійснюється на умовах FOB Mundra (Китай) відповідно до Офіційних правил тлумачення торгових умов Міжнародної торгової палати INCOTERMS-2010. Згідно Специфікацій від 05.02.2025 №2 та від 27.03.2025 №2-2з, ТОВ «ДЕНДІ ПАК» придбало у «VEDHAA POLYPACK LLP» мішки пакувальні полотняного переплетення зі стрічок з поліпропілену. На підставі вказаного контракту та Специфікацій вищевказаний товар було ввезено на митну територію України. З метою митного оформлення товару, позивач 02.05.2025 подав відповідачу електронну митну декларацію №25UA110020001485U6, разом з усіма документами, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 декларації. Проте, відповідачем прийнято оспорюване рішення №UA110020/2025/000007/1 від 02.05.2025 з посиланням на невідповідність поданих документів вимогам ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, яке є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 26.06.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
16.06.2025 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що під час митного контролю товарів за митною декларацією № 25UA110020001485U6 від 02.05.2025, програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також, під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в документах, наданих до митного оформлення відсутня інформація, що «VEDHAA POLYPACK LLP» є саме виробником товарів, маркування на самому товарі відсутнє, отже, «VEDHAA POLYPACK LLP» має ознаки підприємства, що приймає участь у зовнішньоекономічній операції лише як підприємство - продавець; п. 2.3.1 контракту передбачена попередня оплата, в інвойсі зазначені умови розрахунку 100% Advance payment before loading, проформа-інвойс від 27.03.2025 №PI/2024-2025/DP/12-2, доданий до митного оформлення, містить графу «Payment» (оплата) «30% Advance before production and 70 % Against Loading» (30 % передплата перед виробництвом та 70% після навантаження), таким чином, у митного органу наявні обґрунтовані сумніви щодо ідентифікації наданого до митного контролю Інвойсу від 27.03.2025 №EXP/VP63/2024-25 із задекларованою партією товарів; при оформленні транспортно-експедиційні послуги за межами території України не включені в митну вартість товару; платіжна інструкція на оплату транспортно-експедиційних послуг від 01.05.2025 №843 є простроченою та до неї належить нарахування пені в розмірі 2%. Отже, вищевказані розбіжності у документах, поданих позивачем разом з митною декларацією, які підтверджували вартість страхування товарів, як складової частини митної вартості товарів, виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення вартості страхування як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України.
20.06.2025 на адресу суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, я яких представник заперечувала проти тверджень позивача, зазначаючи, що декларантом не виконано свій обов'язок щодо надання достовірних відомостей про визначення митної вартості товарів.
Ухвалою суду від 14.08.2025 продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/15253/25 на 30 днів.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 02.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» (покупець) та компанією «VEDHAA POLYPACK LLP» (продавець) (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт №2025-2026/DP, відповідно до якого продавець зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.01.2025 №2025-2026/DP, поставка товару здійснюється на умовах FOB, відповідно до Офіційних правил тлумачення торгових умов Міжнародної торгової палати INCOTERMS-2010.
З метою митного оформлення ввезеного товару ТОВ «ДЕНДІ ПАК» 02.05.2025 подано до митного оформлення електронну митну декларацію №5UA110020001485U6, відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар:
- товар №1 - «мішки пакувальні полотняного переплетіння зі стрічок з поліпропілену, без вкладинки»;
- товар № 2 - «контейнери м'які поліпропіленові (мішки) великої місткості типу Біг Бег (BIG BAGS) з поліпропіленової тканин.
Митна вартість товарів, заявленого до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується.
Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 02.01.2025 №2025-2026/DP; додаток від 06.12.2024 №21 до контракту від 12.12.2022 №2022-23/DP; інвойс-проформа від 05.02.2025 №PI/2024-2025/DP/12; інвойс-проформа від 27.03.2025 №PI/2024-2025/DP/12-2; інвойс-фактура від 27.03.2025 №EXP/VP63/2024-25; лист виробника від 27.03.2025 №03/2025-1; платіжна доручення в іноземній валюті від 25.02.2025 №3; платіжна інструкція в іноземній валюті від 27.03.2025 №5; коносамент від 01.04.2025 №550335001911; договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 20.08.2024 №20.08-24; договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.01.2023 №0102.23; автотранспортна накладна від 28.04.2025 №6871; рахунок на оплату транспортно-експедиційних витрат від 29.04.2025 №601; заявка на надання транспортних послуг від 27.03.2025 №2743/1; платіжна інструкція від 27.03.2025 №843; комерційні та товаросупровідні документи що підтверджують вартість товару на умовах FOB Mundra; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару за маршрутом Mundra - Черноморськ - Дніпро (Україна).
За результатом опрацювання всіх поданих декларантом документів Дніпровською митницею встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) декларантом заявлено зовнішньоекономічну операцію із виробником, про те в документах, наданих до митного оформлення відсутня інформація, що VEDHAA POLYPACK LLP (Survey no. 111 P1-P2, Rajpar-Nasitpar Road, At.Nasitpar, Ta. Tankara, Dist. Morbi, Gujarat, India-363641) є саме виробником товарів. Маркування на самому товарі відсутнє.
Отже, «VEDHAA POLYPACK LLP» має ознаки підприємства, що приймає участь у зовнішньоекономічній операції лише як підприємство - продавець.
2) п. 2.3.1 контракту від 02.01.2025 № 2025-2026/DP передбачена попередня оплата. В інвойсі зазначені умови розрахунку 100% Advance payment before loading. (100% передплата перед навантаженням). Проформа-інвойс від 27.03.2025 №PI/2024- 2025/DP/12-2, доданий до митного оформлення, містить графу «Payment» (оплата) «30% Advance before production and 70 % Against Loading» (30 % передплата перед виробництвом та 70% після навантаження).
Таким чином, у митного органу наявні обґрунтовані сумніви щодо ідентифікації наданого до митного контролю Інвойсу від 27.03.2025 №EXP/VP63/2024-25 із задекларованою партією товарів.
3) відповідно до заявленого договору транспортного експедирування від 20.08.2024 №20/08-24 в обов'язки експедитора входить: п.2.2.1 забезпечувати якісне транспортне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів клієнта різними видами транспорту по території України та за її межами відповідно до заявки клієнта; п.2.2.7 здійснювати розрахунки з портами, транспортними та іншими організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; п.2.2.9 надавати інші допоміжні і супутні перевезенню транспортно-експедиторські послуги. Заявка про надання транспортно-експедиційних послуг містить узгоджену вартість фрахту та транспортно-експедиційних послуг.
Проте, при оформленні транспортно-експедиційні послуги за межами території України не включені в митну вартість товару.
4) п.3.1 передбачено, що послуги експедитора, а також витрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта і пов'язані з виконанням цього договору, оплачуються клієнтом на умовах 100 % передплати та п.3.5 за прострочення оплати рахунку експедитора, клієнт оплачує пеню у розмірі 2% від неоплаченої суми за кожен день прострочення.
Платіжна інструкція на оплату транспортно-експедиційних послуг від 01.05.2025 №843 є простроченою та до неї належить нарахування пені в розмірі 2%.
На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України Дніпровькою митницею 02.05.2025 повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (відсутності документальних відомостей щодо виробника);
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (відсутності документальних відомостей щодо виробника);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) (транспортно-експедиційні послуги, страхування);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; (ймовірність додаткових штрафних витрат за не виконання умов контракту в частині попередньої оплати);
- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (ймовірність додаткових штрафних витрат за не виконання умов контракту в частині попередньої оплати);
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (відсутнє документальне підтвердження включення усіх складових у тому числі вартість страхування);
- страхові документи, а також документи, що містять відомості щодо вартості страхування (обов'язковість страхування вантажів до портів України акваторією Чорного моря у період військового стану);
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (заявлений рівень вартості оцінюваних товарі у співвідношенні вартості сировини виготовлення).
З огляду на те, що наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, ТОВ «ДЕНДІ ПАК» листом від 02.05.2025 №0205-2 було відмовлено у наданні додаткових документів.
За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110020/2025/000007/1 від 02.05.2025, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товару №UA110020/2025/000007/1 від 02.05.2025.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Правовідносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч.2 ст. 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України)).
Згідно із ч.1 ст. 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.
Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч.1 ст. 4 МК України).
Відповідно до ч.1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).
Згідно з частинами першою, другою ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За змістом ч.4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст. 53 МК України).
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до положень частини другої, третьої ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Приписами ч.1 ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно із п. 1 ч.4 ст. 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно із ч.2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до положень частин другої восьмої ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із частиною 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.
Наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем 02.05.2025 прийнято спірне рішення №UA110020/2025/000007/1 про коригування митної вартості товарів за ЕМД №5UA110020001485U6 від 02.05.2025, заявлених позивачем за ціною контракту.
Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування, про що зазначено у гр.33 рішення та у відзиві.
Однак, викладені у графі 33 вказаного рішення зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.
Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішенні, що оскаржується, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо тверджень митниці про те, що постачальник не є виробником товару, суд зазначає, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. При цьому, відповідачем не зазначено, яким чином вказана обставина, як те, що постачальник не є виробником товару, впливає на заявлену митну вартість товару.
Посилання митного органу в обґрунтування підстав для витребування додаткових документів та наявності розбіжностей у поданих документах на те, що в інвойсі зазначені умови розрахунку 100% передплата перед навантаженням, однак в рахунку-проформі від 27.03.2025 №PI/2024-2025/DP/12-2 зазначені умови оплати: 30% передплата перед виробництвом та 70% після навантаження, суд вважає безпідставними виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Отже, декларант має обов'язок підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.
За умовами контракту від 02.01.2025 №2025-2026/DP, передплата - 30% суми контракту, післяоплата - 70% по виготовленню та/або наявності товару на складі продавця, про що покупець повідомляється відповідним листом на електронну адресу.
Суд звертає увагу, рахунок-проформа від 27.03.2025 №PI/2024-2025/DP/12-2, який наданий до митного оформлення, містить графу «Payment» (сплата) зазначені наступні умови розрахунку: « 30% Advance before production and 70% Against Loading», тобто (30% передплата перед виробництвом та 70% після навантаження).
З митної декларації вбачається, що вартість партії товару складає 43568,00 дол. США (визначена в інвойс-проформі від 05.02.2025 № PI/2024-2025/DP/12), 30% (в розмірі 13070,40 дол. США) було сплачено платiжним дорученням в iноземнiй валютi від 25.02.2025 №3, після отримання інвойсу-проформи від 27.03.2025 №PI/2024-2025/DP/12-2 та листа виробника від 27.03.2025 №03/2025-1, позивач доплатив залишок в розмірі 27930,65 дол. США, що підтверджується платiжним дорученням в iноземнiй валютi від 27.03.2025 №5.
Обґрунтувань причин не врахування вказаних платіжних документів під час митного оформлення відповідачем не зазначено, а оскаржуване рішення не містить.
При цьому, в інвойсі-фактурі від 27.03.2025 №EXP/VP63/2024-25 зазначено «100 % ADVANCE PAYMENT BEFORE LOADING. (Payment order No 3 dd 25/02/2025; Payment order No 5 dd 27/03/2025;)», що означає «100% передплата перед навантаженням (платіжне доручення №3 від 25.02.2025 та платіжне доручення №5 від 27.03.2025)».
Суд звертає увагу, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.
Отже, вказані зауваження відповідача щодо умов оплати жодним чином не впливають на формування числових складових митної вартості оцінюваного товару. Декларант надав відповідачу платіжні документи разом із митною декларацією, які давали можливість останньому встановити митну вартість оцінюваного товару за ціною контракту.
Щодо доводів відповідача, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не включені в митну вартість товару, суд зазначає, що комерційні умови поставки FOB MUNDRA PORT та подальше транспортування за маршрутом Чорноморськ-Дніпро не передбачають обов'язкового страхування вантажу. Ні постачальник, ні позивач не здійснювали страхування.
Отже, вимога надати докази страхування є безпідставною.
Таким чином, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що по суті вказані відповідачем зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товарів.
Відповідачем не доведено, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за заявленою ціною договору.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мали протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.
Крім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, у ньому міститься лише посилання на раніше оформлені митні декларації і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до неї документами.
Доводи відповідача про обґрунтованість рішення №UA110020/2025/000007/1 від 02.05.2025 не відповідають дійсності, оскільки в оспорюваному рішенні зазначені лише дати раніше оформлених МД, їх реєстраційний номер, ціна та найменування товару, за яким здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено, за яким методом здійснено митне оформлення раніше оформленого товару, не наведені повні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи не з ваги товару (кг), а з його характеристик товару, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару не можлива.
Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.
Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що митним органом оспорюване рішення №UA110020/2025/000007/1 від 02.05.2025 прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, у зв'язку з чим останнє є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Дніпровської митниці, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2 453,50 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №873 від 21.05.2025.
За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Дніпровської митниці на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 453,50 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці у період з 15.08.2025 по 05.09.2025, рішення ухвалено 09.09.2025.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» (51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Волгодонська, буд. 27-А, код ЄДРПОУ 43704891) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110020/2025/000007/1 від 02.05.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» (51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Волгодонська, буд. 27-А, код ЄДРПОУ 43704891) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 453,50 грн (дві тисячі чотириста п'ятдесят три гривні п'ятдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець