09 вересня 2025 року Справа № 160/18731/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, наказу,-
27 червня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати ухвалене в січні-лютому 2025 року рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову в продовженні наданої мені в липні 2024 року відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- визнати протиправним та скасувати виданий в лютому 2025 року керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 наказ про призов мене на військову службу під час мобілізації;
- визнати протиправними дії комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ухвалення протиправного рішення про відмову в продовженні наданої мені в липні 2024 року відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та дії керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 щодо видання протиправного наказу про призов мене на військову службу під час мобілізації.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що є особою, яка на підставі п. 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки є батьком трьох дітей віком до 18 років. Зазначає, що вказані діти перебувають на його утриманні, заборгованості зі сплати аліментів у лютому 2025 році не мав. Заяву з додатками 27.12.2024 було до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте, комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 було ухвалене рішення про відмову в продовженні наданої раніше відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Вважає таке рішення та наказ про призов на військову службу під час мобілізації протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 09.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_3 25.07.2025 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що комісія дійшла висновку, що надати відстрочку з підстав пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не можливо, у зв'язку з відсутністю доведення факту утримання дітей, які проживають окремо від батька та підтвердження відсутності заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
29.07.2025 за на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що позивач не був зобов'язаний доводити комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не має заборгованості зі сплати аліментів, зокрема - не був зобов'язаний надавати довідки про відсутність у нього заборгованості зі сплати аліментів, тому що перевірка та отримання інформації про наявність чи відсутність у військовозобов'язаного заборгованості зі сплати аліментів покладається на комісію при ТЦК та СП.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується виданим 30.05.2024 року Військово-обліковим документом № 060620231425247400069.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є батьком трьох дітей віком до 18 років - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
В липні 2024 року комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 було ухвалене рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 27.12.2024 року, що підтверджується виданою ІНФОРМАЦІЯ_8 Довідкою № 4/1247 від 05.07.2024 року.
З метою реалізації права на відстрочку від призову, 27.12.2024 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачем було направлено заяву від 27.12.2024 року в якій просив надати позивачу відстрочку від призову за мобілізацією на підставі п. 3 ч. 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII.
До заяви було надано: копія паспорту заявника; копія свідоцтв про народження дітей; витяги з реєстру боржників по елементам.
Проте, комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 було прийнято рішення оформлене Протоколом №1 від 02.01.2025 про відмову в наданні відстрочки від призову. В якому зазначено - не відповідає переліку п.3 ч. 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII, - відсутнє підтвердження утримання дитини.
Наказом начальника Металургійно ІНФОРМАЦІЯ_9 №67 від 28.01.2025 року про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації, в складі команди НОМЕР_4 солдата запасу ОСОБА_1 було призвано та направлено для проходження військової служби під час загальної мобілізації, військовозобов'язаних відповідно до поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані і відправлені в складі команди № НОМЕР_4 .
Вважаючі рішення про відмову у наданні відстрочки від призову та наказ про призов на військову службу під час мобілізації протиправними та такими, що підлягають скасуванню позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє станом на час розгляду справи.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів врегульовані Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон України 3543-XII).
За визначенням, наданим у статті першій Закону України 3543-XII, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 вказаного закону визначено питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, пунктом 3 ч.1 ст.23 Закону України 3543-XII зазначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується виданим 30.05.2024 року Військово-обліковим документом № 060620231425247400069.
Також, ОСОБА_1 є батьком трьох дітей віком до 18 років - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
В липні 2024 року комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 було ухвалене рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 27.12.2024 року, що підтверджується виданою ІНФОРМАЦІЯ_8 Довідкою № 4/1247 від 05.07.2024 року.
З метою реалізації права на відстрочку від призову, 27.12.2024 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачем було направлено заяву від 27.12.2024 року в якій просив надати позивачу відстрочку від призову за мобілізацією на підставі п. 3 ч. 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII.
До заяви було надано: копія паспорту заявника; копія свідоцтв про народження дітей; витяги з реєстру боржників по елементам.
Проте, комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 було прийнято рішення оформлене Протоколом №1 від 02.01.2025 про відмову в наданні відстрочки від призову. В якому зазначено - не відповідає переліку п.3 ч. 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII, - відсутнє підтвердження утримання дитини.
Наказом начальника Металургійно ІНФОРМАЦІЯ_9 №67 від 28.01.2025 року про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації, в складі команди НОМЕР_4 солдата запасу ОСОБА_1 було призвано та направлено для проходження військової служби під час загальної мобілізації, військовозобов'язаних відповідно до поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані і відправлені в складі команди № НОМЕР_4 .
Так, Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 р. затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).
Пунктом 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно п.58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно положень статті 60 Порядку № 560 - комісія вивчає отримані заяву та підтверджуючі документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтверджуючих документів.
Згідно абзаців 5 та 9 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 «Про затвердження положення про територіальні центри комплектування» - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, які надаються в установленому порядку.
Так, за результатами розгляду заяви позивача комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 було прийнято рішення оформлене Протоколом №1 від 02.01.2025 про відмову в наданні відстрочки від призову. В якому зазначено - не відповідає переліку п.3 ч. 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII, - відсутнє підтвердження утримання дитини.
Проте суд зазначає, що в порушення п. 60 Порядку № 560, перевірка та отримання інформації про наявність чи відсутність у військовозобов'язаного заборгованості зі сплати аліментів покладається на комісію при ТЦК та СП, а не на військовозобов'язаного, в нашому випадку - на комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також з наданої до суду Довідки від 20.02.2025 року № 28.11-34/46159 виданої Саксаганським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, Довідки від 21.02.2025 року виданої Саксаганським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, а також Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 21.02.2025 року вбачається, що заборгованості зі сплати аліментів у лютому 2025 році позивач не мав.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що компетенція ІНФОРМАЦІЯ_3 полягає у тому, що згідно покладених завдань і функцій останній є спеціалізованим суб'єктом владних повноважень у сфері щодо прийняття рішення про надання відстрочки від мобілізації на особливий період.
Суд повинен уникати безпідставних втручань у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
А тому належним захистом порушених прав позивача буде визнати протиправним та скасувати рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 оформлене Протоколом №1 від 02.01.2025 про відмову ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Стосовно визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №67 від 28.01.2025 року про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації, в складі команди НОМЕР_4 солдата запасу ОСОБА_1 - суд зазначає наступне.
Наказ начальника Металургійно ІНФОРМАЦІЯ_9 №67 від 28.01.2025 року є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, який станом на час вирішення даної справи вже вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача та направлення його для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_4 у зв'язку з чим, ОСОБА_1 як мобілізований перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 з 28.01.2025 року.
Отже, виходячи з наданих Конституційним Судом України роз'яснень, наведених у п.5 рішення від 22.04.2008 № 9-рп/2008 у справі №1-10/2008 стосовно визначення природи правових актів ненормативного характеру (індивідуальної дії) які стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію, і як результат вичерпується одноразовою реалізацією, суд враховуючи той факт, що після видання спірного у цій справі наказу, виникли нові правовідносини проходження позивачем військової служби, особливості яких визначаються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, якими законодавець не передбачає звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов на військову службу чи наказу про прийняття на військову службу до військової частини, суд визнає, що внаслідок скасування вже реалізованого наказу №67 від 28.01.2025 року, який є предметом оскарження у цій справі, без прийняття відповідного рішення про звільнення позивача з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази на підтвердження правомірності дій та докази, долучені в обґрунтування позову, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову відповідно до вищенаведених мотивів.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується платіжною квитанцією від 29.06.2025.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, наказу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 оформлене Протоколом №1 від 02.01.2025 про відмову ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_5 ) понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 09 вересня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков