09 вересня 2025 року Справа 160/24857/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України Шевченківського районного управління про зобов'язання вчинити певні дії, -
29 серпня 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Пенсійного фонду України Шевченківського районного управління, з вимогами:
- переглянути її записи в трудовій книзі з пункту 2 по пункт 4, залишити ці роки роботи та пееведення в даній організації такими що відповідають дійсності, так як, ці роки були датовані та реєструвалися іншими наказами;
- зобов'язати Пенсійний фонд Шевченківського району зарахувати дані роки, та призначити їй пенсію за віком.
Ухвалою суду від 02.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України Шевченківського районного управління про зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- уточненого позову із уточненням суб'єктного складу сторін, в якому також викласти зміст позовних вимог відповідно до вимог частини першої статті 5 та пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову також має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) у відношені позивача та підлягають оскарженню, разом із доказами надсилання його копії та копій доданих документів всім учасникам справи;
- власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Копію означеної ухвали отримано позивачем 04.09.2025 через систему “Електронний суд», що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
05.09.2025 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява в якій зазначає, що просить суд розглянути її позов до Шевченківського Пенсійного фонду про визнання дійсними пунктів в трудовій книзі, для зарахування пенсійного стажу. Також в заяві зазначено про те, що самостійних окремих претензій до Пенсійного фонду та інших судових інстанцій не подавала. Окрім того, до заяви долучено копію рішення про відмову у призначенні пенсії №045550031183 від 08.08.2025, яке було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецький області.
Розглянувши означену заяву, суд дійшов наступних висновків.
Так, ухвалою суду від 02.09.2025 позивачу було роз'яснено, що за приписами частини першої-другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить переглянути її записи в трудовій книзі з пункту 2 по пункт 4, залишити ці роки роботи та пееведення в даній організації такими що відповідають дійсності, так як, ці роки були датовані та реєструвалися іншими наказами та зобов'язати Пенсійний фонд Шевченківського району зарахувати дані роки, та призначити їй пенсію за віком.
Проте таке формулювання способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів не відповідає вимогам частини першої статті 5 та пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, в ухвалі суду від 02.09.2025 було зазначено про те, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Пенсійний фонд України Шевченківського районного управління ІК в ЄДРПОУ 21910657, який був визначений позивачем, належить УПРАВЛІННЮ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЖОВТНЕВОМУ РАЙОНІ М. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА, яке на момент подання цього позову має статус юридичної особи - припинено.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до наданої копії рішення про відмову у призначенні пенсії №045550031183 від 08.08.2025, останнє було прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецький області.
Також, ухвалою суду від 02.09.2025 було звернуто увагу позивача, що відповідно до частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно з частиною 8 статі 44 КАС України, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За змістом чинного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), визначений наступний порядок подання особами до суду електронних документів.
Відповідно до пункту 29 Розділу ІІІ Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Суд зазначає, що позовна заява подана позивачем через підсистему «Електронний суд», однак в супереч частини 2 статті 161 КАС України доказів надсилання її копії та копій доданих документів відповідачу не додано.
Частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до положень статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Згідно з частиною 2 статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже, станом на 09.09.2025 вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 про залишення позовної заяви без руху позивачем належним чином не виконані в повному обсязі, однак з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків, а саме шляхом надання до суду уточненого позову із уточненням суб'єктного складу сторін, в якому також викласти зміст позовних вимог відповідно до вимог частини першої статті 5 та пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову також має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) у відношені позивача та підлягають оскарженню, разом із доказами надсилання його копії та копій доданих документів всім учасникам справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 118, 121, 160-161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду уточненого позову із уточненням суб'єктного складу сторін, в якому також викласти зміст позовних вимог відповідно до вимог частини першої статті 5 та пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову також має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) у відношені позивача та підлягають оскарженню, разом із доказами надсилання його копії та копій доданих документів всім учасникам справи.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков