09 вересня 2025 року Справа № 160/25369/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби у Центральному районі міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -
04.09.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби у Центральному районі міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії державного виконавця Яворської К.В. у ВП № 78477052 щодо накладення арешту/блокування коштів на пенсійному рахунку IBAN НОМЕР_1 та бездіяльність щодо незняття арешту після надання підтвердження пенсійного характеру коштів;
- скасувати постанову державного виконавця у ВП № 78477052 про арешт коштів боржника від 01.07.2025;
- зобов'язати відділ державної виконавчої служби у Центральному районі міста Дніпра зняти арешт із пенсійного рахунку IBAN НОМЕР_1 та утриматися від блокування усіх надходжень на нього, виконання рішення забезпечувати шляхом відрахувань із пенсії у межах ст.ст. 68, 70 Закону України «Про виконавче провадження»;
- повернути безпідставно списані кошти в сумі 1048,00 грн на пенсійний рахунок ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на такі обставини.
Згідно з пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Позивач просить скасувати постанову державного виконавця у виконавчому провадженні № 78477052 про арешт коштів боржника від 01.07.2025, однак до позовної заяви копію оскаржуваної постанови не додано. Крім того, не додано доказів на підтвердження арешту коштів позивача на її пенсійному рахунку IBAN НОМЕР_1 та списання з нього 1048 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Частинами першою-другою статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У позовній заяві ОСОБА_1 міститься клопотання про витребування у відповідача матеріалів виконавчого провадження № 78477052 (копій постанов, актів, відомостей про накладені арешти, коеспонденції з банком тощо), проте, не зазначено заходи, яких вжила позивач для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Частиною третьою статті 287 КАС України передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Позивач у позовній заяві зазначила відповідачем відділ державної виконавчої служби у Центральному районі міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження № 78477052 перебувало на виконанні Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стан виконавчого провадження - завершено.
Отже, як відповідача у позовній заяві ОСОБА_1 зазначено інший орган державної виконавчої служби, на виконанні якого не перебувало виконавче провадження № 78477052.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено її реєстраційного номера облікової картки платника податків, адреси електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету. Крім того, не вказано повну адресу місцезнаходження відповідача, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Також позивачем не вказано відомості про адресу місцезнаходження третьої особи - АТ «Ощадбанк», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
За змістом ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Згідно з ч. 4 ст. 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
До позовної заяви ОСОБА_1 не додано заяву про залучення третьої особи із зазначенням, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі.
Позивачу необхідно подати до суду позовну заяву, в якій визначитися з відповідачем та зазначити зміст позовних вимог до відповідача відповідно до вимог ч. 1 ст. 5, п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, адреси місцезнаходження відповідача, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать і документи.
Відповідно до положень ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».
Відповідно до вимог пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку, тому кожний аркуш поданої в копії документу повинен відповідати вимогам, викладеним у ст. 94 КАС України та Вимогам до оформлення документів ДСТУ 4163:2020.
Проте, позивачем ОСОБА_1 не дотримано вищевказаних вимог, додані до позовної заяви в копіях документи не містять відміток про їх засвідчення.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Позивач оскаржує постанову державного виконавця про арешт коштів боржника, прийняту 01.07.2025 у виконавчому провадженні № 78477052. Позовну заяву подано до суду 04.09.2025.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом із позовною заявою подано клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що позивач зверталася з позовною заявою до Соборного районного суду міста Дніпра, та ухвалою від 14.07.2025, отриманою позивачем 20.08.2025, їй роз'яснено, що розгляд справи належить до юрисдикції адміністративних судів.
Доказів на підтвердження дати вручення позивачу копії ухвали Соборного районного суду міста Дніпра не зазначено і не подано разом із клопотанням про поновлення строку звернення до суду.
На підставі наданих позивачем копій документів немає можливості встановити зазначені нею обставини щодо дати, коли їй стало відомо про постановлення ухвали Соборного районного суду міста Дніпра від 14.07.2025 у справі № 201/8649/25 про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця ВДВС у Центральному районі міста Дніпра Яворської К.В.
Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, а саме не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
До позовної заяви ОСОБА_1 не додано документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Разом із позовною заявою подано клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або зменшення, або відстрочення його сплати до ухвалення рішення з огляду на її статус пенсіонера, відсутність інших доходів і блокування пенсійного рахунку.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
За подання до суду цієї позовної заяви мав бути сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн (3028,00 х 0,4 = 1211,20).
Позивачем не надано документів на підтвердження тієї обставини, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, зокрема, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. Відомості про річний дохід позивача за 2024 рік не зазначено і не додано доказів на його підтвердження.
Зважаючи на те, що звільнення від сплати судового збору (його зменшення, відстрочення) є правом, а не обов'язком суду, а позивачем не доведено наявності підстав для звільнення її від сплати судового збору (його зменшення, відстрочення), з урахуванням її майнового стану, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору (його зменшення, відстрочення) за подання позовної заяви.
При цьому, суд роз'яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов'язковим наданням необхідних доказів.
В порядку усунення недоліків позовної заяви позивач має подати (надіслати) до суду обґрунтоване клопотання про звільнення від сплати судового збору з доказами на підтвердження зазначених у ньому обставин або документ про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з положеннями частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Визнати неповажними вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору (його зменшення, відстрочення) - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби у Центральному районі міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить 10 (десять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання (надіслання) до суду:
- виправленої позовної заяви, в якій визначитися з відповідачем, зазначити відомості про учасників справи відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, вказати зміст позовних вимог до відповідача відповідно до вимог ч. 1 ст. 5, п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України та їх обґрунтування відповідно до положень закону, зазначити та подати докази, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги;
- копії виправленої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;
- доказів накладення арешту на кошти на пенсійному рахунку позивача, списання коштів з рахунку, належним чином засвідчених копій оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 01.07.2025 та документів, доданих до позовної заяви (кожний аркуш поданого в копії документу повинен містити відмітку про засвідчення копії документа, яка складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії), або засвідчення позивачем у приміщенні суду доданих до позовної заяви копій документів;
- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження;
- обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору з доказами на підтвердження зазначених у ньому обставин або документа про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн за подання позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Рянська