08 вересня 2025 рокуСправа №160/18739/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговська Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) через свого представника звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України (далі - СБУ, відповідач) щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за весь час затримки виплати з липня 2023 року по день фактичної виплати 23.04.2025;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за весь час затримки виплати з липня 2023 року по день фактичної виплати 23.04.2025.
Ухвалами суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
Від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків. Проте, недоліки позовної заяви не усунуто.
До матеріалів позовної заяви не подано повідомлення - відповіді про відмову у виплаті особі компенсації, відповідно до якої позивач набуває право на судовий захист у формі звернення з позовом до адміністративного суду.
Зі змісту адміністративного позову та поданих до нього доказів не встановлено, що позивач вживаючи заходи досудового врегулювання спору, щодо виплати, зокрема компенсації втрати частини доходу у зв'язку із несвоєчасною виплатою сум (адвокатський запит від 02.05.2025), останній не отримав таких, адже надходження коштів на банківський рахунок позивача однією сумою (23.04.2025) унеможливлює установити суд виплату або невиплату такої компенсації.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постановах від 09.06.2021 (справа №240/186/20) та від 17.11.2021 (справа №460/4188/20), від 04.05.2022 (справа №200/14472/19-а) необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону та Порядку №159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання в судовому порядку виплатити компенсацію.
Таким чином, законодавцем передбачено обов'язкове досудове врегулювання спору у правовідносинах щодо виплати компенсації втрати частини доходів шляхом подання заяви до уповноваженого органу, причому виключно відмову останнього за наслідком розгляду такого звернення особа може оскаржити у судовому порядку.
Позивач вказує, що у разі порушення законодавства про оплату праці у частині її виплати, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду.
Проте, позивач помилково відносить компенсацію за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення до заробітної плати, оскільки компенсація за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати не є складовою заробітної плати.
Відтак, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору на загальних підставах.
Як встановлено підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч.4 ст.161 КАС України).
Відповідно до ст.3 Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Також, відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд позбавлений можливості визначити ставку судового збору за вимогою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу.
У зв'язку із наведеним позивачу необхідно визначити ставку судового збору за позовними вимогами майнового характеру та сплати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При цьому, позивач повинен надати суду оригінал або копію платіжного документа про сплату судового збору.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом надання визначених в ухвалі вище документів та інформації, з урахуванням ч.1 ст.161 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 169, 241 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення визначених недоліків в описовій частині даної ухвали з дня її отримання.
У разі усунення визначених вище недоліків позовної заяви, позивач зобов'язаний, відповідно до ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України, надати письмову заяву про отримання кореспонденції суду на зазначену ним у позові електронну адресу, або визначити іншу електронну адресу для листування.
Копію ухвали надіслати:
- позивачу та його представнику на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Луговська