м. Вінниця
08 вересня 2025 р. Справа № 120/5403/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом: ОСОБА_1 до: військової частини НОМЕР_1 про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Відповідач 13.05.2025 подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем строку на звернення до суду.
Ухвалою від 20.05.2025 суд надав позивачу строк для письмових пояснень щодо поданого відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду.
Представник позивача 21.05.2025 через ЄСІТС подав додаткові пояснення, у яких спросовує доводи відповідача щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду. Вважає, що подання позову 21.04.2025 о 19:11 через ЄСІТС відбулося в межах встановленого законом строку, а отже у задоволенні заяви представника належить відмовити.
Визначаючись щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.
Положеннями статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо строків, суд застосовує висновки щодо норми права, яка підлягає застосуванню до випадків обчислення строків звернення до суду колишніх публічних службовців з вимогами про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні було викладено в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20.
У підсумку Верховний Суд резюмує, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, а відтак, строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення зазначеного заробітку обмежується місячним строком (частина п'ята статті 122 КАС України).
Таким чином, настання відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, пов'язане з наявністю таких юридично значимих обставин, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
З урахуванням викладеного, з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні особа - колишній публічний службовець - може звернутися в місячний строк з моменту фактичного розрахунку у повному обсязі.
Перевіряючи доводи сторін щодо дотримання строку звернення позивачем до суду, суд встановив, що позивачу на виконання рішення суду 21.03.2025 проведено виплату індесації грошового забезпечення в сумі 83 575,23грн. (а.с. 5).
Відповідач вказує, що позов поданий через Єдиний державний вебпортал електронного правосуддя 21.04.2025 о 19:11 год. Вказану інформацію підтверджено протоколом створення та перевірки кваліфікованого (удосконаленого) електронного підпису.
Згідно з частиною першою статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після події, з якою пов'язано його початок. У даному випадку строк обчислюється з 22.03.2025 і останнім днем строку є 21.04.2025.
На думку представника відповідача, якщо процесуальну дію належить вчинити в суді, де робочий час закінчується раніше 24:00, тому строк закінчується в момент закінчення робочого часу цього суду, що обумовлено частинами 8, 9 статті 120 КАС України.
На офіційному сайті Вінницького окружного адміністративного суду вказано, що суд працює з 08:00год до 16:30год. Отже, подання позовної заяви 21.04.2025 о 19:11, тобто після завершення робочого часу суду, - є пропуском строку звернення до суду.
В своїх мотивах представник відповідача наводить практику Верховного Суду, зокрема: від 07.02.2023 у справі № 480/2878/22, від 18.05.2023 у справі № 420/9651/22, від 29.06.2023 у справі № 640/13028/21.
На противагу цим доводам представник позивача вказує, що в частині 8 ст. 120 КАС України, йдеться про строки для здійснення дії в суді, однак електронне подання позову не здійснюється "в суді", а через систему, яка працює цілодобово. Вважає, що твердження відповідача про застосування лише "робочого часу суду" застосовне лише у випадках фізичного подання документів, але не в електронній формі через ЄСІТС.
Суд зазначає, що однією із ключових обставин, яка має істотне значення для вирішення питання щодо строку звернення до суду є встановлення дати звернення до суду.
За правилами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Jaffredou c. France», заява №39843/98).
Відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.
Відповідно до частин 7, 8 статті 120 КАС України, останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Згідно із матеріалами справи, представник позивача подав адміністративний позов через Єдиний державний вебпортал електронного правосуддя 21.04.2025 року о 19:11, що підтверджується квитанцією №3251359 (а.с. 16).
Отже, позовна заява подана через Єдиний державний вебпортал електронного правосуддя, що є "відповідним засобом зв'язку", визначеним КАС України та інструкціями ДСА України. Відтак, подання позову через підсистему "Електронний суд" є належним, своєчасним та правомірним способом подачі, навіть якщо робочий день суду завершено.
Суд при вирішенні спірного питання застосовує Рішення Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року яким визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС розрізняє поняття "день надходження", "робочий час", "неробочий час" та "правила реєстрації вхідної кореспонденції". Цим Положенням обумовлено, що якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами, реєструється не пізніше наступного робочого дня.
Проте, реєстрація надходженої кореспонденції наступного дня не змінює факту її надходження 21.04.2025 року о 19:11, тобто до двадцять четвертої години крайнього місячного строку, що визначений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Верховний Суд неодноразово вказував, що застосовуючи процесуальні норми суди мають керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
Вищевказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 лютого 2023 року у справі № 580/5209/22.
Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду, тому у задоволенні заявленого клопотання слід відмовити.
Щодо покликання відповідача на практику Верховного Суду, зокрема, у справі №480/2878/22, у справі № 420/9651/22, у справі № 640/13028/21, то суд вважає, що висновки у означених справах не є застосовними, оскільки їх правове регулювання не є тотожним до обставин цієї справи.
Керуючись ст.ст. 44, 122, 248, 256 КАС України, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна