про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
09 вересня 2025 р. Справа № 120/12501/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 КАС України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України,позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Варто зазначити, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Як слідує із прохальної частини позовної заяви, в межах даного позову позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду в розмірі 24647,43 (двадцять чотири тисячі шістсот сорок сім) грн. 43 коп. за недонос речового майна та переплату грошового забезпечення, яка встановлена службовим розслідуванням, за результатом якого видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 22.01.2024 року №49.
Із наведеного слідує, що відповідача притягнуто до матеріальної відповідальності наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.01.2024 року №49.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
З огляду на наведені вище положення Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" початок перебігу строку звернення до суду із вимогами щодо відшкодування завданої шкоди слід пов'язувати саме із звільненням військовослужбовця.
В даному ж випадку, із матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідача виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з 24.02.2025 (наказ №60 від 24.02.2025).
Поряд із цим, до суду з даним позовом Військова частина НОМЕР_1 звернулась лише 04.09.2025, тобто із значним пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене, вважаю за можливе надати позивачу можливість подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин поважності його пропуску (в разі існування таких причин).
Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин поважності його пропуску (в разі існування таких причин).
Керуючись ст.ст. 18, 160, 161, 169, 171, 256, 293, 294 КАС України, -
1. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди залишити без руху.
2. Запропонувати представнику позивача у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин поважності його пропуску (в разі існування таких причин).
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна