Справа № 522/1444/25-Е
Провадження № 2/522/3681/25
04 вересня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.,
при секретарі судового засідання Сафтюк-Панько Б.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 562541793 від 14.12.2021 у розмірі 23864,47 грн., яка складається з 19498,77 грн. заборгованості за тілом позики та 4365,70 грн. - заборгованості за процентами від суми позики, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено з використанням електронного підпису кредитний договір № 562541793, за умовами якого первинним кредитором надано позичальнику Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 19500 грн. 00 коп., строком на 30 днів, а позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
У зв'язку із неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, утворилась заборгованість у розмірі 23864,47 грн., яка складається з: 19498,77 грн. - заборгованість по кредиту; 4365,70 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування Кредитом.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами. У подальшому, 30 жовтня 2023 року було укладено між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договір факторингу № 30/1023-01, а 17 квітня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 17/04/24, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором.
З огляду на те, що відповідач не виконував зобов'язання за кредитним договором і має прострочену заборгованість у розмірі 23864,47 грн., позивач вимушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Ухвалою суду від 25.02.2025 року відкрито провадження у справі.
В судові засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином. Представник позивача в позовній заяві просив суд розглядати справу без виклику сторін, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, сповіщався шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, заяв, клопотань суду не надавав, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі N 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позовної заяви, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 14.12.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 562541793, що підписано за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV89N2V, який введено Відповідачем 14.12.2021 о 23:52:30 год. у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до п. 1.3. Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 19500 грн 00 коп. (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 13.01.2022 р.
Згідно з п. 5.4. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника використовувся електронний підпис одноразовий ідентифікатор відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.
У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що кредитодавцем виконані зобов'язання за кредитним договором, шляхом надання Відповідачу суми кредиту в розмірі 19500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1a184be2-49cc-4628-a9e3-23f34a70b1b6 від 14.12.2021 року.
Вказаний документ належить до первинних бухгалтерських та фінансових документів, сформований уповноваженою особою та засвідчує фактичне перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника, що свідчить про належне виконання позивачем обов?язків за кредитним договором у розумінні ст. 526 ЦК України та підтверджує чинність грошового зобов?язання.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, що підтверджується Договором факторингу № 28/1118-01.
28.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 , відповідно до якої строк дії договору № 28/1118-01 продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.
31.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 При цьому всі інші умови договору залишились без змін.
31.12.2021 укладено Додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжується до 31.12.2022. При цьому всі інші умови договору залишились без змін
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024 рр.
Згідно з п. 4.1. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Таким чином, 05.05.2022 відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 21 472,09 грн.
Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Отже, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ “Таліон Плюс» 05.05.2022, тобто після укладання Кредитного договору № 562541793 від 14.12.2021.
Судом встановлено, що додатковим підтвердженням переходу права вимоги є довідка видана ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором № 562541793 від 14.12.2021 до ТОВ «Таліон Плюс»
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року.
Перехід права вимоги підтверджується Витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 року до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 року. Таким чином, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 23864,47 грн.
17.04.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ "ФК "ЕЙС" уклали Договір факторингу № 17/04/24 року. Відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором, що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 17/04/24 від 17.04.2024 року. Таким, чином від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 23864,47 грн.
Зважаючи на п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом з'ясовано, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої обов'язки за Кредитним Договором №562541793 про надання кредиту від 14.12.2021 року, в той час Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання та згідно з матеріалами справи має заборгованість перед ТОВ "ФК "ЕЙС", яка є правонаступником Кредитодавця, на загальну суму у розмірі 23864,47 грн. - за Кредитним договором. Дана сума складається з наступного: 19498,77 грн. - заборгованість по кредиту; 4365,70 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом та підтверджується випискою з особового рахунку за період 17.04.2024- 06.01.2025.
Суд встановив, що нарахування відсотків повністю узгоджуються з Кредитним договором.
Відповідно до п. 1.1. За цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 19500 грн. 00 коп. (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила).
Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - Дисконтний період), а саме до 13.01.2022 р. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. (згідно п. 1.7.Кредитного договору) виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 149,65 (сто сорок дев'ять цілих шістдесят п'ять сотих) процентів річних, що становить 0,41 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.(відповідно до п. 1.9.1)
Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду( у відповідності до п. 1.8.) Оскільки, Відповідач здійснив оплату всіх нарахованих процентів продовжилося нарахування відповідно до п. 1.9.2.
За умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 496,94 (чотириста дев'яносто шість цілих дев'яносто чотири сотих) процентів річних, що становить 1,36 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті(згідно п. 1.9.2.)
З наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним( відповідно до п.1.12.2.)
Також, п. 5.3. Кредитного договору сторони погодилися, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Судом враховано, що позивачем на підтвердження вимог надано розрахунки заборгованості створені та підписані електронними підписами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» відповідно до яких здійснювалося нарахування відсотків. Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум та оформлені до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України.
Судом враховано, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ "ФК "ЕЙС" не здійснювали нарахування за кредитним договором.
Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи Відповідач не надав, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 23864,47 грн.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно, суд доходить висновку про необхідність задоволення позову повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
Оскільки позов підлягає до задоволення повністю з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 422 грн. 40 коп. судового збору.
Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
03.04.2024 року між позивачем та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 03/04/24, згідно якого Адвокатське бюро на підставі звернення Клієнта доручає, а Адвокатському бюро приймати на себе зобов'язання та надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим цим договором. Відповідно до Договору № 03/04/24 від 03.04.2024 правничої допомоги, після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг, в якому зазначена вартість наданих послуг з надання правничої допомоги 6000,00 грн. з посиланням на протокол погодження вартості послуг до вказаного договору з кількістю годин та найменуванням
Об'єднаною палатою Верховного Суду в своїй Постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19 зроблено наступний висновок: розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу. Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Питання застосування частини 8 статті 141 ЦПК України щодо доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу також неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді, в тому числі відповідно до згаданих вище постанов, а також відповідно до постанов від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20), від 5 березня 2021 року (справа № 200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа № 520/12065/19), у яких сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Таке правозастосування випливає з нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу, імплементованої у ЦПК України з 15 грудня 2017 року.
Вказаного висновку дійшов Верховний суд України у постанові від 15 квітня 2021 року по справі № 160/6899/20.
Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача підтверджені витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 207, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76, 81, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 273, 280, 281, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 562541793 від 14.12.2021 року в розмірі 23864,47 (двадцять три тисячі вісімсот шістдесят чотири) гривні 47 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 6000 (шість тисяч) гривень витрат на професійну правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя