Справа № 522/1452/25
1-кп/522/1337/25
09 вересня 2025 року місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
представника власника майна - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12024160000001416 від 12.11.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вікторівка Ширяївського району Одеської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, працюючого на посаді водія в БФ «Хесед Шаарей Ціон», розлученого, маючи на утриманні неповнолітню дитину, несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинувачуваного у вчиненні правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
1. 11.11.2024, приблизно о 17:00 год., ОСОБА_7 у темний час доби, у суху погоду, без опадів, керуючи спеціалізованим вантажним фургоном «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух у Приморському районі м. Одеси, по правій смузі проїзної частини вул. Водопровідна, яка мала сухе асфальтобетонне дорожнє покриття, яка була освітлена світлом від ліхтарів міського електроосвітлення, розташованих уздовж проїзної частини, на якій організовано двосторонній рух і яка мала по дві смуги для руху транспортних засобів протилежних напрямків, поділених горизонтальною дорожньою розміткою 1.3 Розділу 34 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі Правила дорожнього руху України), з боку вул. Старосінна в напрямку пров. Високий, зі швидкістю 47,3 км/год.
2. Під час руху по проїзній частині вул. Водопровідна м. Одеси водій ОСОБА_7 на керованому ним автомобілі «RENAULT MASTER» став наближатися до ділянки, яка розташована навпроти будинку №1 зазначеної вулиці, на якій розташований нерегульований пішохідний перехід, позначений дорожніми знаками 5.38.1 і 5.38.2 «Пішохідний перехід» Розділу 33 Правил дорожнього руху України та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.2 («зебра» червоно-білого кольору) Розділу 34 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:
33. ДОРОЖНІ ЗНАКИ.
5.38.1 і 5.38.2 "Пішохідний перехід". Знак 5.38.1 встановлюється праворуч від дороги на ближній межі переходу, а знак 5.38.2 - ліворуч від дороги на дальній межі переходу;
34. ДОРОЖНЯ РОЗМІТКА.
1.14.1, 1.14.2, 1.14.3 ("зебра", у тому числі червоно-білого кольору) - позначають нерегульований і регульований пішохідний перехід на проїзній частині дороги чи на велосипедній доріжці, зокрема 1.14.2 - пішохідний перехід з підвищеною вірогідністю виникнення дорожньо-транспортних пригод, 1.14.3 - місце переходу осіб з порушенням зору.
3. У цей час на проїзну частину вул. Водопровідна м. Одеси, а саме на вищевказаний нерегульований пішохідний перехід, розташований навпроти будинку №1 зазначеної вулиці, вийшов пішохід похилого віку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в темпі кроку став перетинати проїзну частину вул. Водопровідна, з боку будинку №1 в напрямку будинку №2, тобто справа наліво відносно напрямку руху автомобіля «RENAULT MASTER».
4. Під час руху по проїзній частині вул. Водопровідна, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого біля будинку №1 вказаної вулиці, маючи реальну і об?єктивну можливість своєчасно виявити нерегульований пішохідний перехід з підвищеною вірогідністю виникнення дорожньо-транспортних пригод, на якому можуть перебувати пішоходи, а також маючи реальну і об?єктивну можливість своєчасно виявити пішохода ОСОБА_9 , який по даному нерегульованому пішохідному переходу перетинав проїзну частину вказаної вулиці, рухаючись справа наліво відносно напрямку руху автомобіля, водій ОСОБА_7 , діючи з необережності та в порушення вимог п.п. 1.7., 2.3. б) Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:
п. 1.7. «Водії зобов?язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності»;
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»,
уважним не був, постійно не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого відповідно не відреагував на її зміну, та в порушення вимог п.п. 1.5., 18.1. Правил дорожнього руху України, якими передбачено:
п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 18.1. «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»,
не вжив належних і своєчасних заходів до зменшення швидкості свого руху до безпечної на даній ділянці вулиці, аж до зупинки автомобіля, та не дав дорогу вказаному пішоходу, а проявляючи кримінальну противоправну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, продовжив рух із попередньою швидкістю, чим позбавив себе можливості безпечно керувати транспортним засобом та своєчасно і відповідно реагувати на зміни дорожньої обстановки, в результаті чого на вказаному нерегульованому пішохідному переході скоїв наїзд правою передньою частиною кузову керованого ним автомобіля «RENAULT MASTER» на пішохода ОСОБА_9 .
5. Унаслідок цієї ДТП смертельно травмовано пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому спричинені наступні тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітки: повний поперечний перелом 1-го лівого ребра по середньоключичній лінії, повні, поперечні переломи 4-12-го лівих ребер по лопатковій лінії, розриви пристінкової плеври в проекції переломів 4-12-го лівих ребер по лопатковій лінії, крововиливи під пристінкову плевру в проекції вищевказаних переломів лівих ребер, забої легенів та серця, крововилив у ліву плевральну порожнину (у лівій плевральній порожнині виявлено приблизно 150 мл рідкої крові); закрита травма живота і тазу: крововилив у м?які тканини попереково-крижової ділянки справа та зліва, повний поперечний перелом лівого поперечного відростку 5-го поперекового хребця біля основи, осколковий перелом крила лівої клубової кістки ближче до внутрішнього краю крила з крововиливом у навколишні м?які тканини, осколковий перелом лівої бічної маси крижі з крововиливом у навколишні м?які тканини, повний розрив лівого крижово-клубового зчленування з крововиливом у навколишні м?які тканини, осколкові переломи верхньої та нижньої гілок лівої лобкової кістки практично по всій довжині з крововиливами у навколишні м?які тканини, розриви печінки; садна обличчя, по одній забійній рані тім?яної ділянки справа, лобової ділянки справа, спинки носа та нижньої губи, по одному крововиливу у м?які тканини лобової ділянки справа та тім?яної ділянки справа, синець в ділянці правого колінного суглоба, садна правих гомілки та стопи, садно в ділянці лівого колінного суглоба, крововилив у м?які тканини задньозовнішньої поверхні лівого стегна в середній третині, крововилив у м?які тканини зовнішньої поверхні лівої гомілки в верхній третині, крововилив у м?які тканини зовнішньої поверхні лівої гомілки в нижній третині, які з урахуванням їх масивності, поєднаності, локалізації та механізму утворення (ударна дія) були заподіяні прижиттєво в результаті дії тупих, твердих предметів, якими були деталі і поверхні рухомого транспортного засобу, яким було скоєно наїзд на ОСОБА_9 , а також за рахунок подальшого відкидання і співудару тіла з поверхнею дорожнього покриття, та які оцінюються в комплексі, так як призвели до розвитку небезпечного для життя стану - шоку, і таким чином, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.
6. Смерть ОСОБА_9 перебуває в прямому причинному зв?язку з наявною у нього поєднаною травмою грудної клітки, живота та тазу у вигляді лівобічних переломів ребер з розривами пристінкової плеври, перелому лівого поперечного відростка 5-го поперекового хребця, переломів кісток тазу, розривів печінки, крововиливу у ліву плевральну порожнину. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 з?явився шок.
7. Допущенні водієм ОСОБА_7 порушення вимог п.п. 1.5., 1.7., 2.3. б), 18.1. Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв?язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та у своїй сукупності призвели до настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті пішохода ОСОБА_9 .
ІІ. Позиція обвинуваченого
8. Обвинувачений ОСОБА_7 , допитаний у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з всіма фактичними обставинами справи та пояснив, що дійсно вчинив смертельне ДТП. Зазначив, що у скоєному розкаюється та допомагає потерпілій.
ІІІ. Позиція потерпілої
9. Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні 16.06.2025 підтвердила фактичні обставини справи, пояснила, що пробачила обвинуваченого та просила його суворо не карати, оскільки останній їй допомагає, не наполягала на позбавленні права керування транспортними засобами обвинуваченого.
ІV. Оцінка Суду
10. З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
11. Враховуючи показання обвинуваченого, потерпілого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що в цій дорожній обстановці водій ОСОБА_7 , порушив вимоги пунктів п.п. 1.5., 1.7., 2.3. б), 18.1. Правил дорожнього руху України, що стало причиною та умовою настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з її наслідками.
12. Його дії правильно кваліфіковані за частиною другою статті 286 КК, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
13. Вина ОСОБА_7 у скоєному доведена у повному обсязі.
V. Призначення покарання
14. До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_7 , відповідно до статті 66 КК, суд відносить - щире каяття.
15. Обставин, які відповідно до ст.67 КПК України обтяжують покарання ОСОБА_7 , - судом не встановлено.
16. Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_7 , Суд виходить із принципів верховенства права, законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і відповідно до статті 65 КК бере до уваги:
16.1. класифікацію кримінальних правопорушень, що згідно із статтею 12 КК є тяжким злочином, проте характеризується необережною формою вини щодо наслідків;
16.2. враховує характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину;
16.3. особу винного: його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання та наявність позитивної характеристики;
16.4. наявність обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання;
16.5. те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався;
17. У зв'язку із чим, Суд доходить висновку, про можливість виправлення ОСОБА_7 з обранням покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки в межах мінімальної санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
18. У такому випадку, Суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
19. При цьому, Суд, окрім наведених вище мотивів враховує, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
20. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
21. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи (пункти 4.1., 4.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15рп/2004 «у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання)).
22. Закріплення в законі можливості звільнення особи від відбуття покарання з випробуванням є вираженням конституційних принципів додержання гуманізму, справедливості й законності.
23. Так, в цьому конкретному випадку судом враховуються індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, позиція потерпілої щодо призначення покарання, а також, те що застосування статті 75 КК не забороняється кримінальним законом в цій конкретній ситуації.
24. Також, обґрунтовуючи можливість застосування статті 75 КК України до обвинуваченого Суд звертає увагу на те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК України).
25. У цій ситуації відіграє значення і позиція сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні, яка зводиться до можливості застосування статті 75 КК України в правовідносинах, що розглядаються.
26. Крім того Суд звертає увагу на зміст досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, яка надана з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого і виходячи із якої обвинувачений може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням.
27. Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до ОСОБА_7 статті 75 КК України, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим злочином та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.
28. У зв'язку зі звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК України.
29. Стосовно застосування до обвинуваченого додаткового покарання, передбаченого санкцією частини другої статті 286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, яке носить альтернативний характер, суд, зважаючи на позицію потерпілої, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_7 працює водієм, це є основне джерело доходу для нього та його сім'ї, ураховуючи позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має бути законним, пропорційним, не становити надмірного тягаря для особи (справа "Бакланов проти росії" від 09.06.2005), суд вважає за можливе у цьому випадку обмежитись призначенням обвинуваченому основного покарання, передбаченого санкцією частини другої статті 286 КК України, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
30. Підстав для обрання більш м'яких або тяжких покарань Суд не знаходить.
VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку
31. Цивільний позов по справі не заявлявся.
32. Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до статті 100 КПК.
33. Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК накладений арешт необхідно скасувати.
34. Процесуальні витрати по справі в розмірі 29 209 грн. 02 коп. (двадцять дев'ять тисяч двісті дев'ять гривень 02 копійок) за проведення експертиз покладаються на ОСОБА_7 відповідно до статті 124 КПК.
35. Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.
Із цих підстав,
керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 382 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
1. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
2. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбуття призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину.
3. Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України зобов'язати ОСОБА_7 :
3.1. періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
3.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3.3 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
3.4 виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
4. Початок іспитового строку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту проголошення вироку.
5. Накладений арешт ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.11.2024 на автомобіль: «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва НОМЕР_3 , виданого 23.07.2022 ТСЦ 5141, належить БФ «ХЕСЕД ШААРЕЙ ЦІОН» - скасувати.
6. Речові докази:
6.1. Автомобіль «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів, розташований за адресою: Одеська обл., Одеський район, с. Міжлиманське, вул. Квіткова, 36 повернути - власнику, а саме: БФ «ХЕСЕД ШААРЕЙ ЦІОН».
6.2 Оптичний носій інформації - лазерний компакт-диск
«MY MEDIA MY DVD-R» (номер CMDR47G-CFMWM03-5003 83EA0322),
на якому містяться електронні файли «QIZC8465», розміром 3 751 325 байтів, і «VIFB0822», розміром 3 859 644 байтів, з відеозаписами суттєвих обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 11.11.2024 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
7. Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29 209 грн. 02 коп. (двадцять дев'ять тисяч двісті дев'ять гривень 02 копійок) процесуальних витрат на користь держави за проведення експертиз.
8. Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок можуть бути подані апеляції до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1