Справа № 591/9408/24
Провадження № 2/591/1775/24
28 серпня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, 3-ті особи: Сумська міська державна нотаріальна контора, житлово-будівельний кооператив (ЖБК-99)
про визнання права власності в порядку спадкування за законом -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сумської міської ради, 3-ті особи: Сумська міська державна нотаріальна контора, житлово-будівельний кооператив (ЖБК-99) про визнання права власності в порядку спадкування за законом - в якому просить суд визнати за ним право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 25 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 26 листопада 2024 року. Підготовче засідання відкладалося з різних причин.
03 березня 2025 року закрито підготовче судове засідання і справу призначено до розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Архипенко О.І. в письмовій заяві позов підтримав повністю, просить суд позов задоволити, слухати справу у його відсутність та відсутність позивача.
Відповідач Сумська міська рада про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, представник до суду не з'явився.
3-тя особа: Житлово-будівельний кооператив (ЖБК-99) про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, представник до суду не з'явився.
3-тя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є братом померлого ОСОБА_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Після смерті ОСОБА_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 а.с.5 т.1) відкрилася спадщина у вигляді кооперативної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно матеріалів спадкової справи №283/2013, заведеної після смерті ОСОБА_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є: його сестра - ОСОБА_3 , брат ОСОБА_4 та позивач по справі брат ОСОБА_1 , які у встановлений законом строк звернулися з заявами про прийняття спадщини (а.с.1-72 т.2).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла сестра позивача ОСОБА_3 (а.с.17 т.1).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивача ОСОБА_4 (а.с.18 т.1).
З довідки житлово-будівельного кооперативу (ЖБК-99) вбачається, що ОСОБА_2 ( дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) був членом кооперативу і йому належить кооперативна квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Пайові внески за квартиру в сумі 17765 руб. сплачені в повному обсязі 02 березня 1993 року(а.с.6 т.1).
19 липня 2016 року ОСОБА_4 ( дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ) склав заповіт згідно якого, все своє майно, заповів ОСОБА_1 позивачу по справі (а.с.8 т.1).
Згідно ч. ч.1, 3, 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 16 червня 1992 року № 2482-ХІІ приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами, організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішення відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовляти мешканцям квартир, житлових приміщень у гуртожитках, у приватизації займаної ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів.
Відповідно до п. 4 ст. 5 вище вказаного Закону України право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у цих квартирах.
Відповідно до п.10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених законом. Згідно п. 2 ст. 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках: квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовне (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС. Даний перелік підстав для відмови в приватизації житла є вичерпним.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч.3 ст.384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 18.09.1987 року з наступними змінами «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» - Член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Таким чином, відмова відповідача позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на володіння та розпорядження квартирою, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) єдиним спадкоємцем за законом на даний час є позивач по справі ОСОБА_1 (а.с.1-72 т.2).
За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Матеріалами справи підтверджується, що спадкодавець повністю виплатив вартість спірної кооперативної квартири (а.с.6 т.1), однак за життя не оформив відповідну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Позивач не може отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно у зв'язку з відсутністю у нього документів, що б посвідчували реєстрацію права власності за спадкодавцем на це майно.
Право позивача порушене і підлягає захисту в суді.
Враховуючи викладене, вимога позивача про визнання за ним в порядку спадкування за законом після смерті брата права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , є обґрунтованою і такою що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 247, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сумської міської ради, 3-ті особи: Сумська міська державна нотаріальна контора, житлово-будівельний кооператив (ЖБК-99) про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення виготовлено 08 вересня 2025 року.
СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО