Справа№ 953/9240/25
н/п 1-кп/953/986/25
"08" вересня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт, направлений з Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, по кримінальному провадженню № 12025226130000378 від 25.07.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх осіб або осіб похилого віку не має, не є інвалідом, військовослужбовець ЗС України на посаді оператора-сапера 1 відділення безпілотних наземних комплексів інженерно-саперного взводу ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 29.11.1993 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією майна, звільнений 01.08.1997 за Законом України «Про амністію»; 31.07.1998 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією майна, звільнений 06.03.2004, у зв'язку з відбуттям строку покарання; 17.02.2005 Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, 16.06.2005 зміна вироку Апеляційним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 6 років, звільнений 01.06.2010 у зв'язку з відбуттям строку покарання; 07.05.2013 Залізничним районним судом м. Сімферополь за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком на 6 років, 23.06.2016 зміна вироку Орджонікідзевським районним судом м. Харкова на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, 19.08.2017 умовно-достроково звільнений ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.08.2017, невідбутий термін 4 місяці 2 дні; 19.09.2019 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 26.08.2021 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.08.2021 умовно-дострокове, невідбутий термін 10 місяців 9 днів; 28.10.2022 до Октябрського районного суду м. Полтави скеровано обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України, 20.02.2023 ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави скасовано запобіжний захід тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації;
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
Згідно з витягом із Наказу командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 № 119 від 23.04.2025 солдат ОСОБА_3 вважається таким, який справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків на посаді оператора-сапера 1 відділення безпілотних наземних комплексів інженерно-саперного взводу ВЧ НОМЕР_1 .
Проходячи військову службу на посаді оператора-сапера 1 відділення безпілотних наземних комплексів інженерно-саперного взводу ВЧ НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальний проступок за таких обставин. Встановлено, що приблизно о 16:10 ОСОБА_3 , точного часу не встановлено, перебував за адресою: м.Харків, просп. Героїв Харкова, біля буд. 5, діючи умисно, усвідомлюючи, що перебуває у громадському місці, реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, із мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки, безпідставно, із хуліганських спонукань, вийшов на проїжджу частину дороги, перешкоджаючи руху автомобілів та, використовуючи нецензурну лайку, наніс один удар кулаком правої руки по капоту автомобіля Citroen C4 із д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності потерпілій ОСОБА_4 . Після цього, перебуваючи у положенні стоячи обличчям до обличчя ОСОБА_4 , приблизно на відстані витягнутої руки, наніс останній один удар кулаком правої руки по голові зверху, узяв за шию правою рукою та почав здавлювати, від чого ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не отримала.
Унаслідок хуліганських дій із боку ОСОБА_3 , автомобілю Citroen C4 із д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності потерпілій ОСОБА_4 , спричинено матеріальну шкоду, згідно з висновком транспортної товарознавчої експертизи №11512 від 14.08.2025, у розмірі 16207 грн 62 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, тобто хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
В обвинувальному акту міститься клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені обставини та надав згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно заяви ОСОБА_3 про визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні (а.с. 13-15).
Згідно заяви потерпілої ОСОБА_4 , вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно ч. 2 ст. 302 КПК України, не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні, просить задовольнити цивільний позов в повному обсязі (а.с. 16-17).
З огляду на позицію обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_4 , враховуючи положення ст.ст. 381-382 КПК України, суд приходить до висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до частини 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими, не оспорюються учасниками судового провадження та є достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, має середню освіту, неодружений, на утриманні малолітніх осіб або осіб похилого віку не має, не є інвалідом, військовослужбовець ЗС України на посаді оператора-сапера 1 відділення безпілотних наземних комплексів інженерно-саперного взводу ВЧ НОМЕР_1 , на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, востаннє 19.09.2019 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 26.08.2021 ухвалою Орджонікізевського районного суду м. Харкова від 16.08.2021 умовно-дострокове, невідбутий термін 10 місяців 9 днів; 28.10.2022 до Октябрського районного суду м. Полтави скеровано обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України, 20.02.2023 ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави скасовано запобіжний захід тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого таку як рецедив злочинів, суд не визнає, оскільки ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, а не злочин (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України), тобто обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, наявність обставини, яка пом'якшує покарання щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Санкція ч. 1 ст. 296 КК України передбачає покарання у виді штрафу або пробаційного нагляду, або обмеження волі.
Враховуючи викладене, дані про особу обвинуваченого, як встановлено вище, суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 296 КК України, у вигляді штрафу, в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Інші види покарань, визначені санкцією ч. 1 ст. 296 КК України, у виді пробаційного нагляду, обмеження волі, суд не розглядає, оскільки останній наразі перебуває в ЗСУ.
При вирішенні заявленого потерпілою ОСОБА_4 цивільного позову суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Як передбачено ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до положень ч. 5 зазначеної норми цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовано, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно зі ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, що заподіяла його.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_4 на суму 26 207,62 грн, який повністю визнав обвинувачений ОСОБА_3 , підлягає задоволенню.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Питання щодо витрат, пов'язаних із проведенням експертиз по кримінальному провадженню, суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч, 00) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України витрати на залучення експерта для проведення експертизи № 11512 від 14.08.2025 у розмірі 8 481,60 (вісім тисяч чотириста вісімдесят одна, 60) грн.
Цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на відшкодування шкоди суму у розмірі 26 207,62 (двадцять шість тисяч двісті сім, 62) грн.
Речовий доказ: DVD-R диск 2 шт. - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1