Справа № 953/297/25
н/п 1-кс/953/6177/25
"08" вересня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м.Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 28.08.2025 про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12024220000001291 від 14.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191 КК України, -
05.09.2025 о 10:14 год. до суду надійшла вищевказана скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 28.08.2025 про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12024220000001291 від 14.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191 КК України, у якій скаржник просить: скасувати рішення слідчого СУ ГУНП ОСОБА_5 про відмову в задоволенні клопотання від 28.08.2025 р.; зобов'язати слідчого забезпечити процесуальне право ОСОБА_4 на захист та надати їй та її захиснику для ознайомлення матеріали кримінального провадження № 12024220000001291., -
В обґрунтування зазначає, що 26.08.2025 ним, як адвокатом в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 до слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12024220000001291 від 14.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.4 ст. 191, ч.5 ст. 191 КК України.
28.08.2025 слідчим СУ ГУНП ОСОБА_5 було винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання. Ця постанова не містить посилань на об'єктивні підстави, що дозволяють обмежити захисника у праві доступу до відповідних матеріалів, та не обґрунтовує жодних реальних підстав для відмови. Фактично слідчий відмовив захиснику в ознайомленні навіть з тими документами, які повинні були надаватися ОСОБА_4 , а саме клопотання про арешт її майна та відповідною ухвалою суду, до результатів проведених обшуків у ОСОБА_4 , постанов про призначення судових експертиз та їх висновків та інших доказів, ознайомлення з якими потрібно для забезпечення права на захист ОСОБА_4 .
Посилаючись на ч.1 ст.221 КПК України зазначив, що дії слідчого є протиправними та неправомірними відносно сторони захисту, що порушують основоположні права людини згідно з ст. 59 Конституції України право людини (підозрюваної) на ефективний захист та ст. 6 ЄКІІЛ, а також унеможливлює адвоката здійснювати свої професійні права та обов'язки відповідно до чинного законодавства України.
На думку захисника, слідчий порушив фундаментальний принцип змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, але у разі відмови у клопотанні про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження як сторона захисту може здійснювати свої функції захисника, якщо слідчий унеможливив мене, ОСОБА_3 здійснити підготовку в з'ясуванні всіх обставин, що виключають в діях підозрюваної злочинний умисел, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КПК України. Також в своїх обґрунтуваннях слідчий заявляє, що під час вручення підозрюваній ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу, були надані копії матеріалів кримінального провадження, якими обґрунтовується повідомлена підозра, але для реалізації захисту її прав і свобод не достатня кількість матеріалів, які надали органи досудового розслідування, тому сторона захисту потребує доступу до всіх матеріалів кримінального провадження. Крім того, в матеріалах, що надавалися як додаток до клопотання про обрання запобіжного заходу відсутні постанови про судові будівельно-технічні експертизи, висновки експертів (№СЕ-19/121-25/8326-БТ, №СЕ-19/121-25/8322-БТ, №СЕ-19/121 -25/8324-БТ,№СЕ-19/121-25/8323-БТ, № СЕ-19/121-25/8325-БТ), робочі проекти та кошторисна документація. Стороні захисту невідомо, чи була призначена судова експертиза, у межах кримінального провадження за №12024220000001291, крім тих, що зазначені у доказах протиправної поведінки ОСОБА_4 наданих слідчим. Внаслідок чого, унеможливлює реалізацію права на участь в проведенні експертизи та формулювання відповідних запитань до експерта згідно зі ст. 356 КПК України.
У судове засідання захисник не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, скаргу підтримує та просить задовольнити.
Слідчий СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений судом своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Так, згідно ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність суб'єкту оскарження не є перешкодою для розгляду скарги.
В свою чергу, статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи імперативно встановлені скорочені терміни розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України, а також те, що кожна сторона про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином і з урахуванням принципу диспозитивності була наділена судом можливістю скористатися своїм правом надати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за відсутності скаржника та слідчого ГУНП в Харківській області.
Вивчивши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з пунктом 2 частини першої ст. 7, частини першої ст. 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Розподіл функцій між державними органами і посадовими особами як елемент системи стримувань і противаг є фундаментальним принципом демократичної організації держави.
Однією з форм вираження цього принципу у кримінальному судочинстві є змагальність і диспозитивність як загальні засади кримінального провадження. Згідно зі статтею 22 КПК України, змагальність передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими зазначеним Кодексом. У цій же статті закріплено заборону покладення у кримінальному провадженні функцій державного обвинувачення, захисту та судового розгляду на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Диспозитивність, відповідно до положень статті 26 КПК України, полягає в тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, як і суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені до його повноважень зазначеним Кодексом.
Процесуальна самостійність слідчого і його свобода нарівні з протилежною стороною у відстоюванні тієї чи іншої правової позиції - є чинниками справедливого балансу прав та законних інтересів усіх учасників процесу, а також інших осіб, держави й суспільства.
Завданням слідчого судді відповідно до пункту 18 частини першої ст. 3 КПК України, частини п'ятої ст. 21 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою, яка передбачає, в тому числі, чіткий розподіл повноважень і недопустимість заміщення слідчим суддею, як і судом, функцій органів державного обвинувачення та досудового розслідування.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження № 12024220000001291 від 14.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191 КК України.
26.08.2025 до СУ ГУНП в Харківській області від адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про надання для ознайомлення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024220000001291 від 14.11.2024.
Постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_7 від 28 серпня 2025 в задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024220000001291 від 14.11.2024 - відмовлено.
За змістом ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Нормою ч. 1 ст. 221 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
З огляду на положення ст. 221 КПК України, правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження наділений вичерпний перелік осіб (учасників кримінального провадження), визначених у диспозиції вказаної норми, а саме: сторона захисту (до якої, відповідно до пункту 19 частини першої ст. 3 КПК України, відносяться підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники), потерпілий, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Вказаний перелік є вичерпним.
Слідчий суддя вважає, що слідчий, реалізуючи повноваження, передбачені ч. 1 ст. 221 КПК України, та відмовляючи в ознайомленні з певними матеріалами кримінального провадження, враховуючи ст. 110 КПК України, має мотивувати таку відмову конкретними умовиводами. Слідчий має системно вказати, з якими саме матеріалами захиснику відмовляється в ознайомленні та яким чином обізнаність захисника про їх зміст вплине на досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Як вбачається зі змісту постанови старшого слідчого від 28 серпня 2025 про відмову у задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024220000001291 від 14.11.2024, вказані вимоги слідчим не дотримано.
Відмовляючи у задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024220000001291 від 14.11.2024 про надання для ознайомлення усіх матеріалів досудового розслідування №12024220000001291 від 14.11.2024 слідчий вказав, що у зв'язку із тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, встановлюються інші обставини та особи, що можуть бути причетні до його вчинення, надання доступу до його матеріалів може зашкодити досудовому розслідуванню. Крім того, підозрюваній ОСОБА_4 при врученні клопотання про обрання відносно неї запобіжного заходу, були надані копії матеріалів кримінального провадження, якими обгрунтовується повідомлена підозра.
Проте, положення статті 221 КПК України не встановлюють обмежень для сторони захисту щодо надання їм матеріалів досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Згідно із положеннями частини першої ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, задля чіткого та імперативного визначення процедур та запобігання свавільного використання владними органами своїх повноважень та забезпечення умов справедливого судочинства.
Згідно норми ч.3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Під час розгляду скарг чи клопотань учасників кримінального провадження слідчий суддя позбавлений можливості виходити за межі компетенції, наданої КПК України, та діє з дотриманням імперативних вимог положень Кодексу.
Відповідно до частини першої ст. 36, частини п'ятої ст. 40, частини четвертої ст. 401 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, внаслідок чого слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (пункт 18 частини першої ст. 3, частини третьої ст. 22 КПК України).
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення скарги, зобов'язавши слідчого повторно розглянути клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024220000001291 від 14.11.2024 про надання для ознайомлення матеріалів досудового розслідування та винести за результатами розгляду постанову з урахуванням приписів норм ст. 221 КПК України..
Водночас в іншій частині скаргу суд залишає без задоволення, з огляду на те що, чинним законодавством не передбачено повноважень слідчого судді, надавати вказівки слідчому (детективу) щодо вчинення тих чи інших конкретних процесуальних дій, за виключенням випадків, що прямо передбачені законом, чи слідчих (розшукових) дій під час розслідування кримінального провадження, за виключенням випадків, що прямо передбачені законом, тощо. Більш того, спроба вчинення таких дій з боку суду була б невиправданим втручанням в роботу детектива в цілому, та в заплановану детективом стратегію у кримінальному провадженні, що прямо суперечить принципу диспозитивності, тому довдои захисту в цій частині є необгрунтованими, зокрема, щодо зобов'язання слідчого забезпечити процесуальне право ОСОБА_4 на захист та надати їй та її захиснику для ознайомлення матеріали кримінального провадження визначення обсягу матеріалів досудового розслідування, які мають бути надані учаснику кримінального провадження №12024220000001291.
У зв'язку з чим, в цій частині скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.1, 2, 7, 22, 26, 36, 40, 221, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 28.08.2025 про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12024220000001291 від 14.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191 КК України - задоволити частково.
Постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 28.08.2025 про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12024220000001291 від 14.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191 КК України - скасувати.
Зобов'язати слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 повторно розглянути клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024220000001291 від 14.11.2024 про надання для ознайомлення матеріалів досудового розслідування та винести за результатами розгляду постанову з урахуванням приписів норм ст. 221 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1