Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 335/2096/25
Провадження № 2/332/1486/25
Заочне рішення
Іменем України
09 вересня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Яцуна О.С.,
при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 19.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 506635784, згідно якого Товариством відповідачеві надано грошові кошти (кредит) в сумі 14 200,00 грн строком на 98 дні з оплатою процентів, що встановлені в Кредитному договорі та додатках до нього.
Кредитний договір був підписаний одноразовим персональним ідентифікатором MNV9КD43.
ТОВ «Манівео» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти, а відповідач, в свою чергу, належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, у зв'язку з чим станом на момент звернення до суду, 05.03.2025, утворилась заборгованість на загальну суму 11 927,46 грн, що складається з наступного: 11 007,20 грн - заборгованість по кредиту; 920,26 грн - несплачені відсотки.
28.11.2018 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019.
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020, інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його номер та дата укладення залишені без змін.
31.12.2021 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022, інші умови договору залишилися без змін, згідно договору факторингу в редакції додаткової угоди від 31.12.2020.
31.12.2022 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023, інші умови договору залишилися без змін, згідно договору факторингу в редакції додаткової угоди від 31.12.2020.
31.12.2023 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 32, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024.
Разом з цим, 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31.12.2024.
26.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу № 26/12/Е, відповідно до умов якого позивачу ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 506635784 від 19.12.2021.
Позивач, посилаючись на ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України та умови кредитного договору, просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 11 927,46 грн, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
Від представника позивача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити, не заперечують щодо заочного розгляду справи.
Відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, однак в судове засідання повторно не з'явилась, відзиву не подала.
За наведених вище підстав суд дійшов до висновку про розгляд справи без участі відповідача.
На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 506635784, згідно якого Товариством відповідачеві надано грошові кошти (кредит) в сумі 14 200,00 грн строком на 98 дні з оплатою процентів, що встановлені в Кредитному договорі та додатках до нього (а.с. 12-15).
Кредитний договір був підписаний одноразовим персональним ідентифікатором MNV9КD43 (а.с. 16).
Відповідачем також підписаний паспорт споживчого кредиту (а.с. 11).
ТОВ «Манівео» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти, що підтверджується платіжним дорученням від 19.12.2021 про перерахування коштів в сумі 14 200,00 грн, електронним повідомленням з додатками, розрахунками заборгованості (а.с. 56-58) та випискою по рахунку (а.с. 36-38).
28.11.2018 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 (а.с. 39-42).
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020, інші умови договору залишилися без змін (а.с. 45).
31.12.2020 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його номер та дата укладення залишені без змін (а.с. 46-49).
31.12.2021 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022, інші умови договору залишилися без змін, згідно договору факторингу в редакції додаткової угоди від 31.12.2020 (а.с. 51).
31.12.2022 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023, інші умови договору залишилися без змін, згідно договору факторингу в редакції додаткової угоди від 31.12.2020 (а.с. 52).
31.12.2023 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 32, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024 (а.с. 53).
Разом з цим, 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31.12.2024 (а.с. 56-59).
26.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу № 26/12/Е, відповідно до умов якого позивачу ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 506635784 від 19.12.2021 (а.с. 62-65).
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на момент звернення до суду, 05.03.2025, утворилась заборгованість на загальну суму 11 927,46 грн, що складається з наступного: 11 007,20 грн - заборгованість по кредиту; 920,26 грн - несплачені відсотки.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Під час розгляду справи встановлено та підтверджується наданими позивачем доказами, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку товариству не повернуті, що свідчить про порушення його прав, тому суд дійшов висновків про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеної заборгованості в загальному розмірі 11 927,46 грн.
Щодо правничої допомоги, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат надані наступні докази: копія договору про надання правничої допомоги № 27/12/24-01 від 27.12.2024, укладений між ТОВ «ФК «Ейс» та АБ «Тараненко та партнери»; копія додаткової угоди № 11 до Договору про надання правничої допомоги № 27/12/24-01 від 27.12.2024; копія акту прийому-передачі послуг від 27.12.2024 на суму 6 000,00 грн; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Тараненком А.І.; копія довіреності.
Відповідач не подав жодних заперечень з приводу неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу, а суд, в свою чергу, не вправі самостійно перебирати на себе обов'язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу. Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з тим, що позов задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцерозташування: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором № 506635784 від 19.12.2021 в розмірі 11 927,46 грн, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Суддя О.С. Яцун