09.09.2025 Справа № 331/5233/25
Провадження № 3/331/1881/2025
09 вересня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Стратій Є.В.,
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, не працюючого, фактично проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
- до адміністративної відповідальності за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від серії ВАД
№ 426495: «05.09.2025 р. ОСОБА_2 , знаходячись за адресою: м.Запоріжжя, вул.Олександрівська, буд.2, біля відділу поліції № 2, виражався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, також поводив себе зухвало, подія відбулась о 08:56, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП».
Під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що вину не визнає, його викликали до райвідділу поліції, але він нікого не ображав, не висловлювався нецензурно, у нього великий тиск, йому було погано тому він не пам'ятає події.
Дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суддя дійшла наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у адміністративних справах є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247 і 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звертаючи особливу увагу на з'ясування таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого Кодексу України про адміністративні правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
У своїх рішеннях «Ірландія проти сполученого Королівства» від 18.01.1978 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Положення ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі«Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
У справі«Малофєєва проти Росії»(«Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Частиною 1 ст.256 КУпАП визначено, що впротоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 р. № 1376, зареєстрованої в МЮ України 01.12.2015 р. за № 1496/27941, не допускається закреслення та виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне
правопорушення, а також внесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Як вбачається зі змісту протоколу співробітником поліції внесено зміни в дату скаладння протоколу, дату підпису особи, яка притягається до відповідальності.
Диспозицією ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Порушення громадського порядку - це протиправні дії, що призводять до грубого чи суттєвого порушення норм суспільної поведінки, які створюють конфліктні ситуації або небезпеку в громадських просторах. До них належать такі прояви, як дрібне хуліганство (нецензурна лайка, чіпляння до громадян), порушення тиші, розпивання алкоголю в заборонених місцях та інші дії, що заважають спокою громадян і нормальному функціонуванню суспільства.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 «порушив …спокій громадян», при цьому, не був допитаний жоден громадянин, чий покій було порушено.
Згідно рапорту т.в.о. старшого інспектора-чергового ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області 05.09.2025 р. о 08:57 надійшов рапорт співробітника Начальника ДОП СП про те, що 05.09.2025 р о 08:50 зайшов до ВП № 2 ЗРУП громадянин ОСОБА_3 (біль дані встановлюються) та почав виражатися в адміністративній будівлі нецензурною лайкою відносно працівників поліції, на зауваження не реагував.
З інших рапортів співробітників поліції, доданих до протоколу, також вбачається, що місцем події є приміщення «адміністративної будівлі» відділу поліції № 2, а не «біля відділу поліції».
До протоколу про адміністративне правопорушення як докази додані два диски з відеозаписами подій. При цьому, на одному з дисків записи взагалі відсутні, на другому диску відображені події, які відбувалися біля райвідділу, але після 10-ї години, тобто відсутні записи щодо дій, вчинених ОСОБА_1 о 08:56, як зазначено в протоколі.
Інші докази вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій до протоколу не долучені.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення,суддя вважає, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є суперечливими, не доведені належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог діючого законодавства, суддя позбавлений можливості самостійно змінити фабулу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, а тому вважає за необхідне провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.173, 247, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.В. Стратій