Справа № 352/1579/25
Провадження № 2/352/948/25
09 вересня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі Гриньків Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
І. Короткий зміст позовних вимог.
08.07.2025 року позивач звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 25.05.2023 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із позивачем. Причинами розірвання шлюбу вказує невдале одруження, спільне життя із відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя та сімейні обов'язки. Протягом останнього року сімейне життя сторін погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних стосунків, які на сьогодні носять лише формальний характер. З травня 2025 року сторони проживають окремо. Позивач вказує, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме інтересам подружжя. На примирення не згідна. Тому просить шлюб між ними розірвати, судові витрати покласти на відповідача.
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Позивач у позовній заяві просила суд позовні вимоги задовольнити.
Відповідачу ОСОБА_2 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, разом із позовною заявою з додатками, яка йому була вручена 14.08.2025 року. Правом на подання відзиву не скористався.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10.07.2025 провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видане 25.05.2023 року відділом ДРАЦС у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 25.05.2023 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний актовий запис №907. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 » (а.с.2).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 06.10.2023 року, у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_6 (а.с.3).
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Сімейним кодексом України.
Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В порядку ч.2 ст.115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Суд звертає увагу на те, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб.
Таким чином оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально і його збереження суперечить інтересам позивача, то шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,зареєстрований 25.05.2023 року відділом ДРАЦС у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №907, слід розірвати.
З огляду на зазначене, позов підлягає до задоволення.
VІІ. Судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із вищевикладеним суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 1211,20грн за подання позовної заяви.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн, то суд зазначає наступне.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказала, що очікує понести 4000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, яку просить стягнути із відповідача.
На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази:
договір про надання професійної правничої допомоги №210/2025 від 04.07.2025 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Васютиним Я.В. (а.с.7).
акт №01/210/2025 про надання послуг професійної правничої допомоги від 08.07.2025 року, надану клієнту ОСОБА_1 в загальній сумі 4000 грн (а.с.10);
рахунок №01/210/2025 року на суму 4000 грн (а.с.9);
квитанція до прибуткового касового ордера №01/210/2025 від 08.07.2025 року, згідно якої від ОСОБА_1 прийнято адвокатом Васютиним Я.В. 4000 грн згідно договору №01/210/2025 від 04.07.2025 року (а.с.11);
ордер серії АТ №1106389 на надання правничої допомоги Обельницькій М.Р.
Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
В частині 1ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.
Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 4000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився та здійснив їх оплату.
В той же час, враховуючи характер виконаної адвокатським об'єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови у стягненні зазначеного розміру витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 500 грн.
Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
На підставі наведеного, ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,зареєстрований 25.05.2023 року відділом ДРАЦС у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №907, розірвати.
Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу РАЦС для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. та 1 500 (одну тисячу п'ятсот) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
представник позивача : адвокат Васютин Ярослав Володимирович, вул. Мулика,2, м. Івано-Франківськ, РНОКПП: НОМЕР_4 ;
відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНКОПП: НОМЕР_5 .
Рішення складене в повному обсязі 09.09.2025 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.