Справа № 352/1534/25
Провадження № 2/352/923/25
09 вересня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
І. Короткий зміст позовних вимог.
02.07.2025 року представник позивача звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.09.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 102594114, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.
28.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений Договір відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28.05.2024 року, відповідно до умов якого позивач набув прав вимоги, в тому числі і за кредитним договором №102594114 від 21.09.2023 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Відтак, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору, за ним утворилася заборгованість в загальному розмірі 19053грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 3100 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 15003 грн; прострочена заборгованість за комісією становить - 950 грн, яку і просить стягнути позивач та судові витрати.
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник позивача у позовній заяві просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, розгляд справи здійснювати за відсутністю представника.
Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, яка, згідно п.4 ч.6 ст. 272 ЦПК України, була йому вручена 09.08.2025 року. Правом на подання відзиву не скористався.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 07.07.2025 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 21.09.2023 року ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» уклали договір про споживчий кредит №102594114, у відповідності до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 5000 грн, загальним строком 120 днів, з яких: пільговий період складає 30 днів і завершується 21.10.2023 року та поточний період становить 90 днів, завершується 19.01.2024 року. При цьому, відповідно до п.1.4 договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 21.10.2023, але не пізніше 19.01.2024 року (а.с.8-18).
Загальні витрати позичальника в пільговий період становлять - 3950 грн (119128% річних), та за весь строк кредитування - 17450 грн (9536% річних). Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування - 22450 грн (п.1.5 договору).
Комісія за надання кредиту - 950 грн, яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1. договору).
Пунктом 1.5.2. договору передбачено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 3000 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Згідно п.1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 13500.00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної: фіксована (п. 1.6 Договору).
У пункті 2.1 договору зазначено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Пункт 2.2.2. договору передбачає про нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору.
Згідно п. 2.3.1. договору позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких самих умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені п.2.3 договору та розділом 6 правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
2.4.1. Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно п.1.4 договору. Завершення пільгового періоду не призводить до порушення строків (прострочення) виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати інших платежів. Закінчення поточного періоду призводить до порушення та прострочення виконання грошових зобов'язань позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4, п.3.2.5, 3.2.6 договору.
Договір підписано 21.09.2023 року о 10:03 год. ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 709371 (а.с.8).
В додатку №1 до договору №102594114 від 21.09.2023 року міститься графік платежів за цим договором, в якому зазначена інформація щодо дати видачі кредиту 21.09.2023, дати платежу - 19.01.2024 року, кількість днів у розрахунковому періоді - 120, чиста сума кредиту - 5000 грн, проценти за користування кредитом - 16500 грн, комісія за надання кредиту - 950 грн (а.с.19)
У паспорті споживчого кредиту №102594114 від 21.09.2023 року зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту: кредит, сума кредиту: 5000.00 грн, строк кредитування: 120 днів, мета отримання: задоволення потреб позичальника, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка: 2 % за кожен день користування кредитом в межах пільгового періоду вказаного в п.1.3.1. договору. Стандартна ставка: 3.00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом поточного періоду вказаного в п.1.3.2. договору. Тип процентної ставки: фіксована. Платежі за супровідні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладання договору: комісія за надання кредиту: 950.00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування згідно п.1.3 договору (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) складає 22450 грн. Реальна річна процентна ставка за пільговий період: 119128 % річних. Реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування: 9536 % річних; порядок повернення кредиту; кількість та розмір платежів, періодичність внесення визначається графіком платежів згідно додатку №1; додаткова інформація; інші важливі правові аспекти (а.с.20-21).
Згідно довідки про ідентифікацію, наданої ТОВ «Мілоан», підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з яким укладено договір про споживчий кредит №102594114 від 21.09.2023 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН". Акцепт (Договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 709371, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_3 (а.с.24).
Видача відповідачу кредиту в сумі 5000 грн за договором № 102594114 здійснена шляхом перерахування на банківську картку НОМЕР_1 21.09.2023 року підтверджується платіжним дорученням №72914789 від 21.09.2023 року, де платником є ТОВ «Мілоан», отримувачем ОСОБА_1 (а.с.27).
У відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №102594114 укладеним з відповідачем, зазначено, що 21.09.2023 року було надано кредит в сумі 5000 грн, того ж дня нараховано комісію з оформлення кредиту - 950 грн, 27.10.2023 року, 13.11.2023 року, 24.11.2023 року, 07.12.2023 року, 28.01.2024 року, боржником сплачено комісії за пролонгацію договору на пільгових умовах загальним строком 51 день (а.с.28-31).
28.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №108-МЛ/Т, за умовами якого позивач набув право вимоги, серед інших, до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 102594114 від 21.09.2023 року на суму заборгованості 19053 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 108-МЛ/Т від 28.05.2024 року (а.с.33-42, 55).
Відповідно до виписки ТОВ «ФК «Кредит Капітал» з особового рахунку за кредитним договором №102594114 за ОСОБА_1 рахується заборгованість в загальній сумі 19053 грн, з яких 3100 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 950 грн - заборгованість за комісіями, 15003 - прострочена заборгованість за відсотками (а.с.32).
13.05.2025 року позивач звертався з претензією до відповідача про виконання зобов'язань за кредитним договором в загальній сумі 19053 грн (а.с.56).
V.Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За правилами ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В п. 1ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В п. 1ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Щодо одноразової комісії за надання кредиту кредиту.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.
Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року, що набрав чинності 19 жовтня 2019 року і положення якого зберігають свою чинність на день перегляду рішення суду першої інстанції), пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19 жовтня 2019 року визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Щодо врахування положень Закону України «Про споживче кредитування».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом 120 днів 2,5%(25.12.2023 - 22.04.2024); протягом наступних 120 днів 1,5% (23.04.2024-20.08.2024).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Так, судом встановлено, що 21.09.2023 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан», договір про споживчий кредит №102594114 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» в сумі 5 000 грн строком на 120 днів, шляхом переказу на його банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2 % від суми кредиту за кожен день користування у пільговий період, який триває 30 днів, та 3% - в день в поточний період, що становить 90 днів.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 5 000 грн підтверджено платіжним дорученням про перерахування суми кредиту.
При цьому суд враховує, що 27.10.2023 року, 13.11.2023 року, 24.11.2023 року, 07.12.2023 року, 28.01.2024 року, боржником сплачено комісії за пролонгацію договору загальним строком 51 день, у порядку визначеному п. 2.3.1 договору, відтак загальний строк кредитування становив 171 день, що відповідає розрахунку заборгованості за договором (відомості про щоденні нарахування та погашення).
Однак, в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом щодо застосування відсоткової ставки в розмірі 3 % суд не погоджується та зазначає наступне.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року. Тобто даний кредитний договір діяв після набрання чинності цим Законом.
Отже суд вважає, що до даних правовідносин застосовується зазначений вище закон, а тому за період з 25 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, за період з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року - 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року - 1 %.
З розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» вбачається, що розмір відсотків за ставкою 3%, нарахований товариством за період з 25.12.2023 року по 28.01.2024 року на тіло кредиту 3 600 грн (3 600*3%*35 днів = 3 780 грн) та в період з 13.02.2024 по 10.03.2024 року на тіло кредиту 3 100 грн (3 100*3%*27днів = 2 511 грн), в той час, як максимальний розмір денної процентної ставки, згідно вищенаведеного закону не міг бути вищий за 2,5%.
Відтак розмір нарахованих відсотків у межах такого строку мав би становити 5 242,50 грн, з яких: 3150 грн (3600*2,5%*35 днів) за період із 25.12.2023 року по 28.01.2024 року та 2092,50 грн (3100*2,5%*27дні) за період з 13.02.2024 по 10.03.2024 року. Отже, на думку суду, розмір відсотків за договором має бути зменшений на 1048,50 грн, що становить різницю між нарахованими первісним кредитором відсотками за ставкою 3% та ставкою 2,5%, передбаченою Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року.
А відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 100 грн заборгованості за тілом кредиту, 13 954,50 грн (15 003 грн - 1 048,50 грн) - заборгованість за відсотками та 950 грн заборгованості за комісією за оформлення кредиту, що в загальному становить - 18 004,50 грн.
Отже позов слід задовольнити частково.
VІІ. Судові витрати.
Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача слід стягнути 2 289,09 гривень судового збору на користь позивача.
Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, дійшов такого висновку.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 7000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору від 06.05.2025 року про надання правової допомоги, які і заявив до стягнення з відповідача.
На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази:
договір про надання правової допомоги №0605 від 06.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал" та адвокатським об'єднанням «Апологет» (а.с.62);
свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2093, виданого 29.09.2012 року на ім'я ОСОБА_2 (а.с.59);
ордер серії ВС №1370094 на надання правничої допомоги Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал" у судах загальною юрисдикції адвокатом Усенко Михайлом Ігоровичем, виданий АО «Апологет» (а.с.63);
актом наданих послуг №537 від 20.05.2025 року, згідно якого виконавцем АО «Апологет» надано клієнту Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал" послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги №0605 від 06.05.2025 року щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №102594114 від 21.09.2023 року. Сума наданих послуг 7000 грн (а.с.64).;
детальний опис наданих послуг до акту №537 від 20.05.2025 року (а.с.65).;
Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зіст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2ЦПК України).
Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
В частині 1ст. 137ЦПК України зазначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК Українип ередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.
Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 7000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився та здійснив їх оплату.
В той же час, враховуючи характер виконаної адвокатським об'єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови у стягненні зазначеного розміру витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000 грн.
Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.
На підставі наведеного, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 1048, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 102594114 від 21.09.2023 року, в сумі: 18 004 (вісімнадцять тисяч чотири) грн 50 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3 100 (три тисячі сто) грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків - 13 954(тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн 50 коп., прострочена заборгованість за комісією - 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев'ять) грн 09 коп.
Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79018, ЄДРПОУ 35234236;
Представник позивача: АО «АПОЛОГЕТ», адвокат Усенко Михайло Ігорович, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79029, ЄДРПОУ: 41557199;
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Рішення складене у повному обсязі 09.09.2025 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.