Справа №348/1776/25
Провадження №1-кс/348/449/25
08 вересня 2025 року м. Надвірна
Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025091200000233 від 16.07.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України в частині заборони користування,
ОСОБА_3 звернулася в суд із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025091200000233 від 16.07.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України в частині заборони користування.
В обґрунтування клопотання зазначає, що 17.07.2025 слідчим суддею Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області для збереження речового доказу та унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, та проведення ряду експертиз винесено ухвалу по справі № 348/1776/25 (провадження 1-кс/348/372/25), якою задоволено клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна. Накладено арешт на автомобіль марки Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Заборонено користуватися, відчужувати та розпоряджатися цим майном.
На даний час слідчі дії у межах досудового розслідування з автомобілем марки Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_2 , проведені, зокрема проведена експертиза, тому вважає, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді заборони користування майном відпала.
Також просить врахувати, що автомобіль знаходиться на відкритому штрафмайданчику, у зв'язку із чим можуть впливати на стан автомобіля зовнішні фактори, внаслідок чого з часом може призвести до додаткових витрат на ремонт автомобіля. Крім цього, автомобіль потрібен їй для особистого користування, так як на її утриманні знаходиться неповнолітня донька, яка навчається та шість разів на тиждень ходить на додаткові заняття, її батько пенсійного віку, який проживає один та інколи потрібна йому моя допомога та вона працює на роботі значно віддаленій від місця проживання.
За таких обставин просить скасувати арешт в частині заборони користування автомобілем марки Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.07.2025 у справі № 348/1776/25, та автомобіль передати їй на відповідальне зберігання.
У судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримала у повному обсязі на підставах, викладених у клопотанні, просила його задовольнити.
Сторона обвинувачення у судове засідання не прибула, проте до суду надійшла заява від слідчого, в якій вказує, що досудове розслідування кримінального провадження №12025091200000233 від 16.07.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України триває, у задоволені клопотання просить відмовити, оскільки автомобіль марки Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні. Також просив проводити розгляд клопотання без його участі.
Заслухавши ОСОБА_3 , перевіривши матеріали клопотання та дослідивши докази по цих матеріалах, дійшов таких висновків.
У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17липня 1997р.№ 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів часників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Статтею 22 КПК України закріплено принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження та застосовується з метою досягнення дієвості цього.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Як встановлено в судовому засіданні, слідчим відділенням Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025091200000233 від 16.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.07.2025 у справі 348/1776/25 (провадження 1-кс/348/372/25), накладено арешт, зокрема, на автомобіль марки Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: доведення, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; доведення, що арешт накладено необґрунтовано.
У рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), пункт 57, та «East West Alliance Limited», пункт 188). При цьому має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, пункт 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov).
В цьому випадку судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що арешт накладено з порушенням вимог діючого законодавства, загальних принципів міжнародного права, отже при арешті майна було дотримано принципу «законності» і він не був свавільним, саме втручання є пропорційним, адже відповідає тяжкості правопорушення.
Обставин, передбачених ст. 174 КПК України, які б слугували підставою для скасування арешту майна повністю чи частково не встановлено, оскільки досудове розслідування не завершене та проводяться слідчі та процесуальні дії спрямовані на встановлення достовірних обставин кримінального правопорушення.
Заборону користування майном застосовано слідчим суддею для збереження речового доказу та унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, та проведення ряду експертиз.
З матеріалів вбачається, що на цей час досудове розслідування не завершено, проведення експертизи триває та для її проведення слідчим постановлено надати, зокрема автомобіль марки Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
На думку слідчого судді, скасування арешту вищевказаного рухомого майна в частині заборони користування на цей момент є передчасним, оскільки досудове розслідування триває, а вказане майно визнано речовим доказом, на даний час не проведені всі необхідні слідчі дії у кримінальному провадженні.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що клопотання ОСОБА_3 є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.
Виходячи із вищевикладеного у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в частині заборони користування необхідно відмовити.
Між тим, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відмова в задоволенні клопотання про скасування арешту не позбавляє її права звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді чи суду в майбутньому.
Керуючись ст. 98, 100, 170, 171, 174, 309, 372, 376 КПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025091200000233 від 16.07.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України в частині заборони користування - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали проголошений 09.09.2025 о 15-20 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1