Справа № 214/5897/25
2/214/3817/25
Іменем України
(заочне)
04 вересня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитним договором № 399022826 від 04.09.2023 у сумі 24 470,82 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань. В обґрунтування вимог позивачем зазначено про укладення 04 вересня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 договору шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), про що свідчать умови договору, реквізити та підписи сторін, за яким відповідач отримав кредитні кошти в сумі 5 100,00 грн. Між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28 листопада 2018 року укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № № 399022826 від 04.09.2023. Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» 31 липня 2024 року було укладено договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 399022826 від 04.09.2023. Між ТОВ «Онлайн Фінанс» та позивачем 29 травня 2025 року укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 399022826 від 04.09.2023. Тому оскільки умови кредитного договору відповідачем виконувались неналежним чином, кредит та відсотки у встановлені договором строки не сплачені, з метою захисту прав нового кредитора, позивач просить задовольнити вимоги.
Ухвалою суду від 23 червня 2025 року прийнято до провадження позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 04 вересня 2025 року розгляду справи ухвалено проводити в заочному порядку.
У судове засідання учасники процесу не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України.
Згідно прохальної частини тексту позовної заяви, представник позивача Тараненко А.І. просить розгляд справи проводити за його відсутності, на вимогах наполягає.
Відповідач ОСОБА_1 причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов до суду не подав. Поштове відправлення, направлене на зареєстровану адресу місця проживання відповідача із повідомленням про виклик до суду, повернуто до суду не врученим із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України є днем вручення повістки (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2025 року у справі № 621/2155/20 (провадження № 61-3581св24), від 24 березня 2025 року у справі № 706/208/15-ц (провадження № 61-11296св23).
Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Як установлено судом та підтверджується письмовими доказами, 04 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 399022826, відповідно до пункту 2.1 якого Товариство, як кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 7200 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.
Згідно пункту 2.3 договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 5100 грн. 00 коп. 04.09.2023 (що є датою надання кредиту).
Другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим договором. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору. Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (не цільовий кредит). (пункти 2.4-2.6 договору).
Кінцева дата повернення (виплата) кредиту 04.10.2028 (пункт 7.3 договору).
Нарахування та сплата процентів погоджена сторонами у розділах 7 та 8 кредитного договору.
Факт укладення договору не оспорюється відповідачем, презумпція правомірності правочину ним не спростована. згідно наданої на виконання ухвали суду відповіді АТ «Універсал Банк» та виписки по рахунку, на платіжну картку ОСОБА_1 у період з 04.09.2023-09.09.2023 зараховано кошти в сумі 5 100,00 грн.
Кредитодавець виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору.
Згідно частини першої статті 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно якого до останнього перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками, що підтверджується письмовими доказами у справі.
31 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс», як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», як фактором, було укладено договір факторингу № 31/0724-01, згідно якого до останнього перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками, у тому числі й за кредитним договором № 399022826.
29 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн Фінанс», як клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», як фактором, було укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 399022826.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за укладеним договором, відповідач ОСОБА_1 згідно наданого до суду розрахунку заборгованості, має заборгованість за кредитним договором № 399022826 від 04.09.2023, в сумі 24 470,82 грн. (а.с. 36-38), з яких:
-5 100,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
-19 370,82 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).
Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, ураховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Ураховуючи задоволення вимог позивача у повному обсязі, суд вважає необхідним відшкодувати ТОВ «ФК «Ейс» понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.
Крім того, пунктом 5 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частина 8 статті 141 ЦПК України встановлює, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 містяться висновки: «Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено».
Аналогічні позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Ураховуючи викладене, оскільки відповідач у цій частині вимог позивача заперечень чи клопотань про зменшення розміру витрат не заявляв, вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, статями 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» про стягнення заборгованості за кредитним договором - повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитним договором № 399022826 від 04.09.2023 у сумі 24 470 (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень 82 коп., з яких: 5 100 (п'ять тисяч сто) гривень 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту; 19 370 (дев'ятнадцять тисяч триста сімдесят) гривень 82 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрат на правничу допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду позивачем подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 09 вересня 2025 р.
Суддя А.В. Ткаченко