Справа № 214/6868/25
2/214/4179/25
Іменем України
09 вересня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона з 14 жовтня 2006 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають двох спільних дітей, одна з яких неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейно-шлюбні відносини між ними припинилися з 2024 року через втрату взаєморозуміння, розбіжність поглядів на сімейне життя та його планування, кожен з них живе своїм життям, спільного побуту не ведуть. Вважає, що сім'я з відповідачем розпалась остаточно і не може бути відновлена, та просить розірвати шлюб.
Ухвалою суду від 11 серпня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з'явились, згідно поданої одночасно з позовом заяви позивач ОСОБА_1 просить розгляд справи проводити за її відсутності.
Представник відповідача адвокат Кадук В.В. звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її та відповідача відсутності, вимоги позову визнає.
Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, надані учасниками справи заяви, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї (стаття 51 Конституції України).
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 14 жовтня 2006 року, про що Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, складено відповідний актовий запис № 994 (а.с. 5 - копія свідоцтва).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6 - копія свідоцтва).
Відповідно до положень частини 3 статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Згідно положень статті 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Шлюбні відносини між сторонами припинені, подружжя не веде спільного господарства, мають окремий бюджет, сім'я фактично розпалася, поновлення сімейних стосунків позивач вважає неможливим, а отже судом установлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
Згідно частин першої, четвертої статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Ураховуючи наявність в матеріалах справи заяви сторони відповідача про визнання позову, яка не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову і розірвання шлюбу.
Згідно статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Беручи до уваги відсутність вимоги в цій частині, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу залишити позивачу шлюбне прізвище.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне зазначено в частині 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Ураховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає можливим повернути позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого нею при поданні позову, стягнувши з відповідача решту 50% сплаченого судового збору.
Керуючись статями 105,110,112, 113 СК України, статями 10, 12, 13, 81, 141, 206, 263, 265 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 жовтня 2006 рокуЖовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 994.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 залишити прізвище - « ОСОБА_7 ».
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155, місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1) повернути ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. - 50 відсотків від суми судового збору, сплаченого при поданні позову на розрахунковий рахунок ГУДКС України у Дніпропетровській області, згідно з платіжним документом № 50859213 від 08.07.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 09 вересня 2025 р.
Суддя А.В. Ткаченко