Справа № 185/4533/25
Провадження № 2/185/4613/25
іменем України
04 вересня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О. за участі секретаря судового засідання Преображенської К.О., представника позивача адвоката Давидова Д.О. розглянувши у відкритому, заочному судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимал-Агро» про розірвання договору оренди землі
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимал-Агро» про розірвання договору оренди землі та проситьприпинити шляхом розірвання договір оренди належної йому на праві власності землі загальною площею 7,2706 га, кадастровий номер - 1223584000:01:001:0816 за № 42-01/21 від 19 лютого 2021 року, укладений між ним та відповідачем ТОВ «Максимал-Агро».
Позовна заява мотивована тим, що у відповідності до Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НСН № 999116, виданого державним нотаріусом Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області 28.08.2023 року йому на праві власності належить земельна ділянка площею 7,2706 га цільового призначення (використання) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1223584000:01:001:0816 на території Вербківської (до об'єднання територіальної громади Кочерезької) сільської Ради Павлоградського району Дніпропетровської області, яка використовується відповідачем за даним позовом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимал-Агро» на умовах оренди. Проте з моменту реєстрації права власності позивача на земельну ділянку 28.08.2023 року відповідач всупереч умовам укладеного договору оренди землі жодного разу не сплачував йому орендної плати за користування землею. Зокрема відповідач не сплатив позивачу орендну плату за 2023 рік у 2023 році та за 2024 рік у 2024 році, у 2025 році до цього часу я також орендної плати не отримував, отже має місце систематична несплата орендної плати. ТОВ «Максимал-Агро» ніколи не зверталося до позивача із будь-яких питань виконання своїх обов'язків за договором оренди землі в частині сплати орендної плати, не надсилалоніяких листів чи пропозицій про це. На думку позивача договір оренди земельної ділянки, укладений між ним та відповідачем 19.02.2021 року підлягає розірванню, у зв'язку із систематичною, в період 2023-2025 років несплати орендної плати.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви, просив позов задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судові засідання 16.06.2025 року та 04.09.2025 року повторно не явився, відзиву не надав, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи зокрема через надсилання судових повісток до його електронного кабінету через підсистему «Електронний суд» .
Судом ухвалено слухати справу в заочному судовому засіданні.
Суд, вивчивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, приходить до висновку про можливість заочного розгляду справи та необхідність задоволення позову у повному обсязі у зв'язку із наступним.
В судовому засіданні встановлено наступне.
19.02.2021 року між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір №42-01/21 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223584000:01:001:0816 строком на 7 років.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом позивач набув право власності на зазначену вище земельну ділянку, що підтверджується відповідними свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.08.2023 року та витягом з Державного реєстру речових прав.
Відповідачем не надано суду доказів сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2023 та 2024 роки, не надано у встановлений законом строк відзиву на позовну заяву із доказами своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.
Відповідач вчасно, ще в квітні 2025 року до електронного кабінету отримав ухвалу про відкриття провадження із додатками, але відзиву та доказів своєї позиції суду не надав.
Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ч.1. ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 та 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
На підставі ч.1. ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст.32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Пунктом «д» ч.1 ст.141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.
Разом із тим, як зазначалося вище, згідно із частиною другою ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави, передбаченої пунктом «д» ст.141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення ст.651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі №912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст.651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за ст.3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» ч.1 ст.141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто, систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, не у повному обсязі (часткове виконання зобов'язання) є підставою для розірвання такого договору.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 327/163/17, від 13 травня 2021 року у справі № 192/149/17, від 15 січня 2020 року у справі № 709/591/18.
Таким чином, не сплачуючи орендну плату відповідач порушив майнові права позивача та умови договору оренди.
За таких обставин, враховуючи недоведення відповідачем факту сплати орендної плати за 2023 та 2024 роки, вбачаються підстави для задоволення позову про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Відповідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.2,12,13,81,89,259,265,280-282 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю 'Максимал-Агро' про розірвання договору оренди землі.
Розірвати договір оренди земельної ділянки №42-01/21 від 19 лютого 2021 року, укладений ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Максимал-Агро», який був зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Межівської селищної Ради Дніпропетровської області від 26.02.2021 року, кадастровий номер 1223584000:01:001:0816.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимал-Агро» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В. О. Головін