Справа № 177/1795/25
Провадження № 2/177/1165/25
(заочне)
Іменем України
08 вересня 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача ТОВ «Мілоан» Ушакевич М.П. через систему «Електронний суд» звернулася 09.07.2025 до суду з указаним позовом, уточнивши його 17.07.2025, та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мілоан» заборгованість за договором № 103949316 від 18.01.2025 у розмірі 22829,48 грн, за договором № 6380060 від 24.01.2025 у розмірі 5875,00 грн, за договором № 8344336 від 29.01.2025 у розмірі 11625,00 грн, а також судові витрати в справі зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та на професійну правничу допомогу в розмірі 7100,00 грн.
В обґрунтування пред'явлених вимог указав, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 18.01.2025 укладено договір про споживчий кредит № 103949316, за умовами якого кредитодавець на строк 345 днів надав позичальнику грошові кошти в розмірі 13200,00 грн безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 , а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредиту та комісію в розмірі та у терміни, встановлені у графіку платежів. Відповідач своїх зобов'язань не виконав, у зв'язку з чим за договором № 103949316 у нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 22829,48 грн, із яких: 13200,00 грн - заборгованість за кредитом, 8309,48 грн - заборгованість за відстоками, 1320,00 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту.
Окрім того, між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 24.01.2025 укладено договір про споживчий кредит № 6380060, за умовами якого кредитодавець на строк 345 днів надав позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 , а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредиту та комісію в розмірі та у терміни, встановлені у графіку платежів. Відповідач своїх зобов'язань не виконав, у зв'язку з чим за договором № 6380060 у нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 5875,00 грн, із яких: 5000,00 грн - заборгованість за кредитом, 875,00 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту.
Також, між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 29.01.2025 укладено договір про споживчий кредит № 8344336, за умовами якого кредитодавець на строк 345 днів надав позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 грн безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 , а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредиту та комісію в розмірі та у терміни, встановлені у графіку платежів. Відповідач своїх зобов'язань не виконав, у зв'язку з чим за договором № 8344336 у нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 11625,00 грн, із яких: 10000,00 грн - заборгованість за кредитом, 1625,00 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту.
Оскільки відповідач не здійснює платежів для погашення існуючої заборгованості за договорами, продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань, чим порушує законні права та інтереси ТОВ «Мілоан», представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представником позивача в тексті позовної заяви зазначено про розгляд справи за його відсутності, у разі неявки відповідача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання, однак до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав. Відзиву не подано.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Зі згоди представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити в справі заочне рішення, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що шляхом подання заяви на отримання кредиту, 18.01.2025 ОСОБА_1 з ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 103949316, за умовами якого товариство надає позичальнику грошові кошти в розмірі 13200,00 грн у кредит безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 , а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки / терміни, що визначені договором (а.с.13-16).
Строк кредитування 345 днів, дата остаточного погашення кредиту 29.12.2025, загальні витрати за кредитом 42986,55 грн, денна процентна ставка складає 0,94%, орієнтовна реальна процентна ставка дорівнює 4002,18% річних, комісія 1320,00 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
До договору про споживчий кредит № 103949316 надано паспорт споживчого кредиту, який містить основні умови кредитування, які ідентичні викладеним умовам у договорі, та підписані сторонами з використанням електронного підпису (а.с.16 зворот-17).
Окрім того, шляхом подання заяви на отримання кредиту, 24.01.2025 між ОСОБА_1 з ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 6380060, за умовами якого товариство надає позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн у кредит безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 , а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки / терміни, що визначені договором (а.с.21 зворот-24 зворот).
Строк кредитування 345 днів, дата остаточного погашення кредиту 04.01.2026, загальні витрати за кредитом 16275,00 грн, денна процентна ставка складає 0,94%, орієнтовна реальна процентна ставка дорівнює 2576,17% річних, комісія 875,00 грн, яка нараховується за ставкою 17,50% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
До договору про споживчий кредит № 6380060 надано паспорт споживчого кредиту, який містить основні умови кредитування, які ідентичні викладеним умовам у договорі, та підписані сторонами з використанням електронного підпису (а.с.24 зворот-25).
Також, шляхом подання заяви на отримання кредиту, 29.01.2025 між ОСОБА_1 з ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 8344336, за умовами якого товариство надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 грн у кредит безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 , а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки / терміни, що визначені договором (а.с.30-33).
Строк кредитування 345 днів, дата остаточного погашення кредиту 09.01.2026, загальні витрати за кредитом 324250,00 грн, денна процентна ставка складає 0,94%, орієнтовна реальна процентна ставка дорівнює 2482,27% річних, комісія 1625,00 грн, яка нараховується за ставкою 16,25% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
До договору про споживчий кредит № 8344336 надано паспорт споживчого кредиту, який містить основні умови кредитування, які ідентичні викладеним умовам у договорі, та підписані сторонами з використанням електронного підпису (а.с.33-34).
Указані договори укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний через сайт товариства та / або відповідний мобільний додаток, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що обумовлено розділом 6 договорів.
Договори та заяви на отримання кредиту містять докладну інформацію щодо особи позичальника - ОСОБА_1 , зокрема дату народження, індивідуальний податковий номер, адресу проживання, реквізити банківської карти та номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.
Таким чином, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та після його підписання у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «Мілоан» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з їх повернення та сплати процентів, комісії.
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. (ч. 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 18.01.2025, 24.01.2025 та 29.01.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, підписав договори № 103949316, № 6380060 та № 8344336, чим погодився із запропонованими умовами договорів.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договорами виконав, на вказану відповідачем картку НОМЕР_1 перераховано кошти в розмірі 13200,00 грн - 18.01.2025, 5000,00 грн - 24.01.2025 та 10000,00 грн - 29.01.2025, що підтверджується квитанціями (а.с.20 зворот, 29, 36 зворот).
Як вбачається з розрахунків заборгованості, відповідачем за жодним договором кошти на погашення заборгованості не сплачувалися, у зв'язку з чим станом на 16.05.2025 у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за договором № 103949316 від 18.01.2025 у загальному розмірі 22829,48 грн, яка складається з заборгованості: за кредитом - 13200,00 грн, за відсотками - 8309,48 грн, за комісією за видачу кредиту - 1320,00 грн; за договором № 6380060 від 24.01.2025 у загальному розмірі 5875,00 грн, яка складається з заборгованості: за кредитом - 5000,00 грн, за комісією за видачу кредиту - 875,00 грн; за договором № 8344336 від 29.01.2025 у загальному розмірі 11625,00 грн, яка складається з заборгованості: за кредитом - 10000,00 грн, за комісією за видачу кредиту - 1625,00 грн (а.с.18-19, 26-27, 34-35).
За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання з повернення кредитних коштів і сплатити процентів у строки передбачені договорами, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 7100,00 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 2422,40 грн, у рахунок відшкодування судового збору.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 № 13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат повинен бути співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Матеріали справи свідчать про те, що інтереси позивача у справі за вищевказаним позовом представляла адвокат Ушакевич М.П. на підставі договору про надання правничої допомоги №16012025 від 16.01.2025, укладеної ТОВ «Мілоан» з адвокатським об'єднанням «Правовий курс», додаткових угод №1 та №3 до нього, наказу (розпорядження) №02-К від 28.06.2024 про прийняття Ушакевич М.П. на роботу в АО «Правовий курс», довіреності від 13.03.2025 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Позивач під час розгляду справи поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7100,00 грн. Розмір витрат підтверджується актом прийому-передачі наданої правничої допомоги від 30.06.2025, де погоджено вартість послуг до договору про надання правничої допомоги № 16012025 від 16.01.2025.
З огляду на наявність в матеріалах справи доказів фактичного надання адвокатом Ушакевич М.П. правничої допомоги позивачеві, враховуючи співмірність розміру витрат зі складністю справи та обсягом наданих послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7100,00 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (код ЄДРПОУ 40484607, юридична адреса: вул. Багговутівська, буд. 17-21, м. Київ):
- заборгованість за договором № 103949316 від 18.01.2025 у загальному розмірі 22829 (двадцять дві тисячі вісімсот двадцять дев'ять) гривень 48 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 13200 (тринадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками в розмірі 8309 (вісім тисяч триста дев'ять) гривень 48 копійок, заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 1320 (одна тисяча триста двадцять) гривень 00 копійок;
- заборгованість за договором № 6380060 від 24.01.2025 у загальному розмірі 5875 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок, заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 875 (вісімсот сімдесят п'ять) гривень 00 копійок;
- заборгованість за договором № 8344336 від 29.01.2025 у загальному розмірі 11625 (одинадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 1625 (одна тисяча шістсот двадцять п'ять) гривень 00 копійок,
а загалом 40329 (сорок тисяч триста двадцять дев'ять) гривень 48 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (код ЄДРПОУ 40484607, юридична адреса: вул. Багговутівська, буд. 17-21, м. Київ)) судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та на професійну правничу допомогу в розмірі 7100 (сім тисяч сто) гривень 00 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення складено 09.09.2025
Суддя: