Справа № 203/5515/25
Провадження № 3/0203/1915/2025
іменем України
26 серпня 2025 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Черваньова Ю.М., розглянувши матеріали, що надійшли від ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №405744 від 06.08.2025 року ОСОБА_1 06.08.2025 року близько 10год.00хв. за адресою: АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до ОСОБА_2 , а саме: словесно ображала, нецензурно висловлювалась, штовхала та наносила удари, що спричинило побоювання за своє життя та здоров'я гр. ОСОБА_2 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.
Зважаючи на те, що відповідно до ст.268 КУпАП під час розгляду справ за ст.173-2 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою, суд знаходить можливим провести розгляд за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи суд приходить до висновку, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та пояснення не можуть свідчити про наявність складу такого адміністративного правопорушення, як сімейне насильство, оскільки зводиться до особистого негативного ставлення осіб один до одного.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Насильство у родині будь-якого характеру, відрізняється від конфліктних ситуацій, спорів, що виникають у кожній сім'ї та не становлять загрози подальшому розвитку здорових стосунків, тим, що при домашньому насильстві завжди дії того, хто допускає таке насильство, носять навмисний характер, з наміром досягнення бажаного результату, тягнуть спричинення шкоди; відбувається порушення прав і свобод людини; наявна значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, вони не є насильством.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Об'єктивна сторона правопорушення в даній ситуації виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому слід зазначити, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак насильства. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не кожний конфлікт є домашнім насильством.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають у сім'ї, не можуть однозначно трактуватись, як домашнє насильство. Без з'ясування природи та причин сварки, її ініціатора та обставин життя сторін конфлікту, неможливо однозначно стверджувати про те, що один із учасників сварки став жертвою домашнього насильства.
Таким чином, самі по собі, зокрема, погрози чи словесні образи чи навіть штовханина не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у потерпілої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Разом з тим, наведені в протоколі дії ОСОБА_1 в контексті пояснень ОСОБА_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , наданих працівникам поліції, а також даних, які містить рапорт, свідчать лише про факт наявності між ОСОБА_1 та колишнім чоловіком ОСОБА_3 та його батьком ОСОБА_2 конфліктної ситуації, яка виникла після намагання ОСОБА_1 забрати свої речі з квартири ОСОБА_4 , які перешкоджали в цьому.
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення домашнього насильства, в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Разом з тим, належні, допустимі та достатні докази вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 в справі відсутні, а сама по собі сварка побутового характеру, не є домашнім насильством, про яке йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення, та не охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином вказані вище обставини в сукупності дають підстави для висновку про недоведення перед судом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.221, п.1 ст. 247, 251, 283-285, 294 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра.
Суддя: Ю.М. Черваньова