Справа № 202/12071/24
Провадження № 2-зз/202/18/25
04 вересня 2025 року м. Дніпро
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Коваленко К.В.,
представника заявника - Кононенко О.Р.,
представника позивача - Твардієвича Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,-
25 липня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Кононенко О.Р., через систему «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтування клопотання заявник зазначив, що ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2024 року заяву позивача про забезпечення позову було задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме котеджний (індивідуальний) житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 859800880000), власником якого є ОСОБА_1 . Заборонено ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо котеджного (індивідуального) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 859800880000). Ціна позову відповідно до уточненої позовної заяви складає 4 504 290 грн 82 коп.
Відповідно до звіту про оцінку майна №245/25 від 24.07.2025 року вартість котеджного (індивідуального) житлового будинку АДРЕСА_1 складає 12106460,00 грн. (дванадцять мільйонів сто шість тисяч чотириста шістдесят грн 00 коп.).
Вартість вказаного житлового будинку значно перевищує ціну позову, отже накладення арешту суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Оскільки відповідач не має у власності іншого нерухомого майна для власного проживання, дані заходи забезпечення не дають йому змоги вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном, накладений арешт позбавляє його права на житло, гарантоване Конституцією України. Відповідач має у власності інше майно, вартість якого еквівалентна ціні позову та може у повній мірі забезпечити виконання рішення, за умови якщо воно буде прийняте на користь позивача.
Обраний вид забезпечення позову, а саме накладення арешту на будинок, вартість якого значно перевищує ціну позову та заборона здійснення дій щодо нього, призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, крім того спір не стосується права власності на вказаний будинок
Вказав, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів . При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.
Просив суд: скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2024 року у цивільній справі № 202/12071/24 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25 липня 2025 року, справа передана головуючому судді Слюсар Л.П.
04.09.2025 року від позивача ОСОБА_3 надійшло заперечення з приводу клопотання про скасування заходів забезпечення позову в якій вказала, що вказане клопотання не відповідає вимогам законодавства, є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Вказала, що підставами, на які посилається відповідач є неспівмірність ціни позову та оціночної вартості будинку та представлення будинку як єдиного місця для проживання Відповідача.
Проте, відповідно до ЦПК України є два варіанти скасування заходів забезпечення позову: 1) оскарження ухвали про забезпечення позову в апеляційному порядку (ч.11 ст.153 ЦПКУ) та 2) подання клопотання під час судового розгляду про скасування заходів забезпечення позову (ст.158 ЦПК). І вимоги до аргументування вказаних скасувань теж різні. Так, лише оскаржуючи в апеляційному порядку Ухвалу про забезпечення позову, відповідач міг наводити аргументи про неспівмірність і єдине місце проживання. Проте, клопотання про скасування заходів забезпечення може бути подане лише з підстав, коли відпала потреба у забезпеченні позову або змінились обставини, що зумовили їх застосування. Жодних з цих аргументів представник відповідача не навів.
Зазначила, що твердження відповідача про те, що накладення арешту на будинок суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову та заявленим позовним вимогам не відповідає дійсності, адже саме поняття співмірності в даному випадку не тотожне поняттю вартості, і судова практика з даного питання вже має сталий визначений характер.
Крім того, твердження відповідача, що житловий будинок є єдиним житлом відповідача не відповідає дійсності і просто кричущим способом вводить суд в оману.
Щодо посилання представника відповідача на те, що у відповідача є й інше майно то такі посилання сторони відповідача не несуть під собою жодної доказової бази. Адже, сторона відповідача не запропонувала змінити один об'єкт обтяження на інший, не запропонувала внести депозит, а просить просто скасувати заходи забезпечення позову, а відтак немає жодного сенсу додавати документи про інше майно відповідача. Так, закон визначає право сторін у суді обирати способи захисту.
Просила суд відмовити в задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих Ухвалою Індустріального суду м.Дніпра від 06.11.2024 року і полягали в накладенні арешту на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 (Відповідач).
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Кононенко О.Р. просила суд клопотання задовольнити. Вказала, що суд може замінити арештоване майно на інше, яке є у власності відповідача та вартість якого є співмірною з ціною позову.
Представник позивача просив суд відмовити в задоволенні клопотання з підстав наведених у запереченнях.
Суд, заслухавши представника заявника, представника позивача, вивчивши матеріали справи, доходить висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходилася цивільна справа № 202/12071/24, провадження №2/202/1069/2025 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2024 року (справа №202/12071/24, провадження №2-з/202/99/2024) з метою забезпечення позовних вимог позивача ОСОБА_4 накладено арешт на нерухоме майно, а саме котеджний (індивідуальний) житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 859800880000), власником якого є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Заборонено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо котеджного (індивідуального) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 859800880000).
25 липня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Кононенко О.Р., через систему «Електронний суд» звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову
Відповідно до ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи; у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи №202/12071/24 ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики. Призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що потреба у забезпеченні позову не відпала та не змінились обставини, що зумовили їх застосування, твердження відповідача про те, що накладення арешту на будинок суперечить вимогам закону та те, що житловий будинок є єдиним житлом відповідача не відповідає дійсності, посилання же представника відповідача на те, що у відповідача є й інше майно не може бути прийнято судом, оскільки судом не розглядається клопотання щодо заміни одного заходу забезпечення позову іншим, а тому суд не вбачає законних підстав для задоволення клопотання заявника про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись: ст.158 ЦПК України, -
В задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.Повний текст складено 09.09.2025 року.
Суддя: Л.П.Слюсар