Справа № 202/8102/25
Провадження № 1-кс/202/6054/2025
22 серпня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , володільця майна ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна, яке подане у кримінальному провадженні № 12025040000000799 від 20.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,
Прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернулася з клопотанням, в якому просить накласти арешт на автомобіль «Kia Sorento», реєстраційний іноземний номер НОМЕР_1 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування вказаним транспортним засобом.
В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що 19.08.2025 року приблизно о 21 годині 56 хвилин водій ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Kia Sorento», реєстраційний іноземний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Т0433 поблизу с. Потоки Кам'янського району, не впорався з керуванням транспортним засобом і допустив його перекидання, внаслідок чого пасажир автомобіля ОСОБА_6 , 1979 року народження, загинула на місці пригоди, а малолітній пасажир автомобіля ОСОБА_7 , 2016 року народження, пасажир автомобіля ОСОБА_8 , 1973 року народження, отримали тілесні ушкодження.
20.08.2025 року під час проведення огляду місця пригоди був вилучений автомобіль «Kia Sorento», реєстраційний іноземний номер НОМЕР_1 .
Постановою слідчого вищевказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Прокурор зазначає, що з метою запобігання перетворенню, псуванню, знищенню, пошкодженню, використанню, передачі, відчуженню транспортного засобу, який є речовим доказом, чи наявних на ньому слідів правопорушення, проведення судових експертиз, виникла потреба в накладенні на нього арешту відповідно до ст. 170 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 , які приймали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечували проти накладення арешту та просили повернути йому автомобіль.
Прокурор у судове засідання не з'явилася, в матеріалах клопотання наявна заява про розгляд клопотання без її участі.
Слідчий суддя, заслухавши підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Слідчим суддею установлено, що 20.08.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України, за № 12025040000000799.
Того ж дня в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Згідно з матеріалами клопотання під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди був вилучений автомобіль «Kia Sorento», реєстраційний іноземний номер НОМЕР_1 , який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
За змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).
Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК України).
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя вважає доведеним, що був вчинений злочин і наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучений транспортний засіб є доказом такого злочину, відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки зберіг на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема за допомогою експертних досліджень.
При цьому існує загроза приховування, перетворення, відчуження даного транспортного засобу, оскільки на сьогодні не проведені всі необхідні слідчі дії та експертні дослідження, а володілець транспортного засобу є особою, яка заінтересована в результатах кримінального провадження. Крім того, він може у будь-який час його відчужити, що ускладнить або перешкодить проведенню досудового розслідування.
Отже, матеріали клопотання доводять наявність правових підстав для накладення арешту на автомобіль «Kia Sorento», реєстраційний іноземний номер НОМЕР_1 , який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси володільця цього майна, арешт не матиме негативних наслідків, оскільки для проведення експертних досліджень безпосередньо потрібний вказаний транспортний засіб та арешт майна носить тимчасовий характер.
Крім того, арешт може бути скасований відповідно до статті 174 КПК України, зокрема, після проведення необхідних експертних досліджень та інших слідчих дій у кримінальному провадженні.
Тому з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання приховуванню, перетворенню, відчуженню автомобіля «Kia Sorento», реєстраційний іноземний номер НОМЕР_1 чи псування, перетворення, знищення наявних ньому слідів, на цей транспортний засіб необхідно накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «Kia Sorento» реєстраційний іноземний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним транспортним засобом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_9