Справа № 202/2693/25
Провадження № 1-кп/202/1102/2025
02 вересня 2025 року м.Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпра, кримінальне провадження за №12025042210000034, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2025 року у відношенні,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, працюючого директором ТОВ «УКРПРИБОР», одруженого, маючого повну вищу освіту, що на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
04.01.2025 о 20:56 годині водій ОСОБА_5 керуючи технічно справним автомобілем «VOLKSWAGEN e-GOLF» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_10 , рухався по вулиці Калиновій з боку вулиці Янтарної в напрямку проспекту Петра Калнишевського у місті Дніпрі. Під час руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, на перехресті вул. Калинової з проспектом Слобожанським у місті Дніпрі, при ввімкнені на світлофорному об'єкті в його напрямку руху «червоного» сигналу, що забороняє рух, не зупинив автомобіль перед стоп-лінією, а продовжив рух через перехрестя, внаслідок чого в Індустріальному районі міста Дніпра відбулось зіткнення з автомобілем «HONDA PRELUDE» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_11 , яка рухалась по проспекту Слобожанському з боку вул. Богдана Хмельницького в напрямку вул. Батумської у місті Дніпрі на «зелений» сигнал світлофора.
Внаслідок дорожньо-транспортної події пасажиру автомобіля «HONDA PRELUDE» реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження, які у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
До суду було подано клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, в обґрунтування якого вказано, що ним відшкодовано завдану шкоду потерпілому, та вони дійшли примирення.
Разом з тим, потерпілим було подано заву про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням, та закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК України, в обґрунтування якої вказано, що шкода йому відшкодована.
Під час судового засідання захисник обвинуваченого та обвинувачений клопотання підтримали, підтвердили факт примирення з потерпілим, просили суд задовольнити його з наведених у ньому підстав.
Потерпілий підтримав клопотання, підтвердив факт примирення з обвинуваченим, а також відшкодування шкоди, та просив суд задовольнити клопотання в повному обсязі.
Прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та закриття кримінального провадження, з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як вбачається з роз'яснень щодо забезпечення правильного й однакового застосування судами кримінального і кримінально-процесуального законодавства, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду №12 від 23.12.2005 Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності, примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.
Звільнення винуватої особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 286 КК України, віднесене до категорії кримінального проступку.
Згідно приписів ст. 46 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Судом роз'яснено ОСОБА_5 наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 46 КК України.
ОСОБА_5 , зазначивши, що наслідки закриття кримінальної провадження з нереабілітуючих підстав йому зрозумілі, не заперечував проти закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, в справі наявні всі необхідні підстави, передбачені ст. 46 КК України для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, що в свою чергу відповідно до ст. 286 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження, а тому клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню.
Крім того, вирішуючи питання про долю цивільного позову поданого в рамках даного кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Згідно норм ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.
Разом з тим, вказаною статтею не врегульовано питання щодо залишення цивільного позову в кримінальному провадженні без розгляду.
Натомість ч. 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
В свою чергу, відповідно до ст. 257 ЦПК України, передбачено, що суд може постановити ухвалу про залишення позову без розгляду.
Вказані норми не суперечать вимогам КПК України.
Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 відповідно до ст. 61 КПК України подав, цивільний позов до ОСОБА_5 та ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином із відповідними вимогами відшкодування визначених сум.
Разом з тим, до суду було і подано заяву ОСОБА_4 в якій він погоджується із можливістю закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням а також погодився із виплатою матеріальної шкоди в сумі 81 403 грн. та моральної в сумі 20 000 грн., а тому у суду виникають сумніви стосовно визначеності позивача у розрахованих сум відшкодування згідно поданого цивільного позову з відповідачів, що у свою чергу позбавляє можливості здійснити розгляд по суті даний цивільний позов і прийняти об'єктивне рішення без порушення прав визначеного ним кола осіб.
Як передбачено ст. 7 КПК України однією з засад кримінального провадження є диспозитивність.
Згідно ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами. Відповідно до ст. 9 ч. 6 КПК України у разі, якщо положення цього Кодексу не регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведені норми, дослідивши обставини справи, суд доходить до переконання, що цивільний позов, заявлений в рамках даного кримінального провадження потерпілим необхідно залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати за проведення судової експертизи.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 46 КК України, ст. 284 - 286, 372 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження №12025042210000034, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_5 , на користь держави витрати пов'язанні із проведенням експертизи № КСЕ-19/104-25/1213 від 15.01.2025 року в розмірі 6 367,20 гривень.
Стягнути з ОСОБА_5 , на користь держави витрати пов'язанні із проведенням експертизи № СЕ-19/104-25/1917-ІТ від 29.01.2025 року в розмірі 3 979,50 гривень.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.01.2025 року на автомобіль «Volkswagen e-Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_10 - скасувати, автомобіль повернути власнику за належністю.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.01.2025 року на автомобіль «Honda Prelude» реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_12 - скасувати, автомобіль повернути власнику за належністю.
Речовий доказ, а саме USB накопичувач та CD-R диск, які перебувають у матеріалах справи - залишити при матеріалах провадження.
Цивільний позов заявлений потерпілим - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпра протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1