Справа № 201/13765/24
Провадження № 1-кп/201/567 /2025
9 вересня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду м. Дніпра клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ульянівськ, РФ проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5
перекладач ОСОБА_6
В провадження Соборного районного суду міста Дніпра знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України відносно якого застосовано найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою в обґрунтування якого посилався на те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено суворе покарання, що в сукупності з воєнним станом свідчить про високий ступінь ризику уникнення від суду, тим паче, що обвинувачений громадянин РФ і не має будь-яких соціальних зв'язків на території України. Також прокурор вважає наявним ризик впливу на свідків, так як останні відмовляються йти до суду побоюючись за своє здоров'я.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора оскільки жоден з ризиків не доведений, а тому просили визначити більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши учасників, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, підозра трансформувалась в обвинувачення, обґрунтованість якого на стадії судового розгляду не перевіряється, так як суд до видалення до нарадчої кімнати за результатами розгляду кримінального провадження, не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд вважає доведеним ризик переховування від суду обвинуваченого, так як останній обвинувачується у вчинені тяжкого злочину за який передбачена суворе покарання, яке не передбачає можливості звільненні від відбуття покарання з іспитовим строком, а тому, розуміючи наслідки розгляду кримінального провадження, обвинувачений очевидно може спробувати уникнути суду.
Також ступінь ризику підсилюється наявністю воєнного стану на території України, під час якого уникнути суду легше ніж в мирний час.
Доходячи до висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що обвинувачений може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.
Таким чином судом встановлено наявність ризиків визначених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відносно обвинуваченого може бути застосовано запобіжний захід.
Інші ризик прокурором в судовому засіданні не доведений, так як прокурор не лише не навів доказів можливості впливу на свідків, а і не вказав на яких саме свідків може вплинути обвинувачений.
Вирішуючи питання доцільності продовження найсуворішого запобіжного заходу, суд враховує вік та стан здоров'я обвинуваченого, відсутність соціальних зв'язків на території України, відсутність працевлаштування, те що він являється громадянином іншої країни,а також суд враховує обставини злочину, описані в обвинувальному акті, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється тяжким, що в своїй сукупності з встановленим судом ризиком свідчить, що менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатний забезпечити встановлені ризики, суспільне небезпека в даному випадку превалює над правом особи на свободу, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.
Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд вважає за можливе не визначати розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178 199 КПК України, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 до 07 листопада 2025 року без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена в п'ятиденний строк з дня її проголошення шляхом подання скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а обвинуваченим в п'ятиденний строк з дня отримання ухвали суду.
Повний текст ухвали буде оголошено 09.09.2025 о 17-50 годині.
Головуючий суддя: ОСОБА_1