Справа № 587/379/22
Провадження № 6/211/164/25
іменем України
09 вересня 2025 року
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Костенко Є.К.,
секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Пересадька Олександра Борисовича, стягувач: ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла,-
Приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Пересадько О.Б. звернувся до суду з поданням, в якому просить надати дозвіл на примусове проникнення до житла ОСОБА_2 за адресами: АДРЕСА_1 , та до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , для проведення приватним виконавцем виконавчих дій по виконанню виконавчого листа №587/379/22 від 17.05.2024 про стягнення боргу за договором позики з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 2140500 грн та штрафу у розмірі 75000 доларів США.
В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Пересадька О.Б. перебуває виконавче провадження №75637605 з примусового виконання виконавчого листа №587/379/22 від 08.07.2024 про стягнення боргу за договором позики з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 2140500 грн та штрафу у розмірі 75000 доларів США.
Державним виконавцем вжито дій щодо розшуку майна боржника та виявлення його доходів, разом із цим, незважаючи на те, що в судовому порядку було постановлено рішення про звернення стягнення на майно боржника, а саме: квартири за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 ухиляється від виконання законних вимог приватного виконавця, що перешкоджає проведенню виконавчих дій та остаточного виконання судового рішення.
Приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Пересадько О.Б. в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань не надав.
Згідно зі ст. 439 ЦПК України Суд розглядає подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 25.07.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Пересадьком О.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75637605 про примусове виконання виконавчого листа №587/379/22 від 08.07.2024, що видав Дружківський міський суд Донецької області. На підтвердження відправлення постанови боржнику надано квитанції АТ "Укрпошта".
В матеріалах справи наявний виклик приватного виконавця від 22.08.2024 №25119 на ім'я ОСОБА_2 , відповідно до якого зобов'язують останнього з'явитись до виконавця 29.08.2024 щодо сплати боргу. На підтвердження відправлення виклику боржнику надано квитанції АТ "Укрпошта".
В матеріалах справи містяться акти приватного виконаця ОСОБА_3 від 24.04.2025, 02.05.2025, 29.06.2025, 17.07.2025 після виходу за відомими адресами боржника ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , відповідно до яких встановлено, що двері зачинені, ніхто не відчиняє, сусіди повідомили, що у вищевказаних квартирах давно ніхто не проживає, кореспонденція, у тому числі і від приватного виконаця в межах даного виконавчого провадження залишилася у дверях квартир.
Також до подання долучено запити і відповіді Пенсійного фонду України, Державної фіскальної (податкової) служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Північно-східного міжрегіональногол управління Державної служби з питань праці, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно з яких вбачається, що встановити наявність доходів, рухомого та нерухомого майна боржника ОСОБА_2 не вдалося.
Крім того, в матеріалах справи міститься рішення Лебединського районного суду Сумської області від 26.01.2022 у справі №759/273/20, згідно з яким за результатами розгляду заяви про поділ спільного майна подружжя за ОСОБА_2 було визнано право пласності на нерухоме майно, а саме: квартири за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 . Також долучено постанову Дніпровського апеляційного суду від 18.02.2025 у справі №592/15034/24 згідно якої було ухвалено звернути стягнення на майно боржника ОСОБА_2 , яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме на квартиру АДРЕСА_5 загальною площею 21,6 кв.м., житловою площею 12,0 кв.м.; квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 72,0 кв.м., житловою площею 42,0 кв.м. та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136300:04:009:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
За змістом положень ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених п.п. 1-4 ч.9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
У розумінні положень ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.
Тож умовами примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника є сукупність обставин, а саме: наявність у боржника чи іншої особи, належних боржнику майна і коштів, а також перешкоджання боржником чи іншою особою виконавцю у вільному доступі до житла для проведення виконавчих дій.
Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканість житла.
Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
Згідно статті 30 Конституції Українине допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду. Однак, конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.
Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.
При цьому, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права. Судове рішення про надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння боржника має бути вмотивованим, тобто суду мають бути надані переконливі докази того, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до майна, проте це не дало результатів.
Юридично важливою обставиною при розгляді подання виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для виконання судового рішення, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій, аналогічна позиція висловлена, зокремв у постанові ВС від 12.03.2020 року справа №757/41727/19-ц.
Окрім того, вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримати повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини створення перешкод у проведенні виконавчих дій.
Отже, зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, при розгляді подання судом було встановлено, що примусове стягнення здійснюється на підставі заочного рішення Дружківського міського суду Донецької області від 17.05.2024, а отже відповідач-боржник ОСОБА_2 при розгляді справи не був присутнійпід час судового розгляду та ухвалення рішення.
Крім того, ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_7 .
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, м. Ясинувата є тимчасово окупованим з 2014 року.
В матеріалах справи відсутні докази того, що боржник фактично проживає на території України, яка не є тимчасово окупованою. Натомість, з відомостей Міністерства соціальної політики України, які були отримані судом при підготоці до розгляду подання вбачається, що ОСОБА_2 не має зареєстрованого в Україні місця проживання як внутрішньо переміщена особа. Крім того, з наданих суду актів, які складені за відсутності стягувача та боржника, вбачається, що за адресами, де розташоване належне йому майно, квартира АДРЕСА_5 та квартира АДРЕСА_6 , ніхто не проживає вже тривалий час.
Також, в матеріалах подання відсутні докази на підтвердження того, що боржником ОСОБА_2 було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження №75637605 від 25.07.2024 та виклик від 22.08.2024. Надані суду квитанції АТ "Укрпошта" свідчать лише про направлення поштового відправлення, разом із цим до них не долучено опису вкладення та трекінгу, з якого можливо було б встановити факт отримання їх боржником або, принаймні, відмову від отримання, що свідчило б про обізнанність ОСОБА_2 про наявність виконавчого провадження, в якому він є стороною.
Суд зауважує, що за матеріалами подання немає жодного доказу того, що боржник ОСОБА_2 повідомлений про відкриття виконавчого провадження, що йому приватним виконавцем надано строк на добровільне виконання судового рішення, що він повідомлений про примусове виконання судового рішення, що він викликався до державного виконавця, повідомлявся про вихід державного виконавця за адресою боржника. А, отже, відсутні будь-які докази того, що боржник перешкоджав вільному доступу приватного виконавця до свого приміщення. Окрім того, в матеріалах подання відсутні відомості про те, що боржнику було направлено повідомлення про дату проведення виконавчих дій, та його обов'язок допустити державного виконавця для проведення виконавчих дій.
Крім того, постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.02.2025 у справі №592/15034/24 було ухвалено звернути стягнення на майно боржника ОСОБА_2 , яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме на квартиру АДРЕСА_5 загальною площею 21,6 кв.м., житловою площею 12,0 кв.м.; квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 72,0 кв.м., житловою площею 42,0 кв.м. та земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136300:04:009:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, приватним виконавцем не наведено жодних обгрунтувань, які б свідчили про неможливість звернення стягнення на зазначене майно у відповідності до ст.ст. 56, 57, 61 Закону України "Про виконавче провадження" та потребували саме проникнення до житла боржника.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення подання про надання дозволу на примусове проникнення до житла.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 439 ЦПК України, ст.ст. 18, 19, 28Закону України «Про виконавче провадження», суд,
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Пересадька Олександра Борисовича, стягувач: ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 09.09.2025.
Суддя Є.К. Костенко