Справа № 175/6279/25
Провадження № 2-а/175/141/25
Іменем України
"05" вересня 2025 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу № 175/6279/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - Соколов Володимир Віталійович до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
У проваджені Дніпровського районного суду Дніпропетровської області розглядається адміністративна справа № 175/6279/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - Соколов Володимир Віталійович до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано у провадження судді Краснокутської Н.С.
У позовній заяві представник позивача просить суд: постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії AВ № 00004896 від 18.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. визнати протиправною та скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ39816845, судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Дніпровським районним судом Дніпропетровської області була постановлена ухвала про відкриття провадження у вищезазначеній адміністративній справі та водночас цією ухвалою справу було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи (у порядку письмового провадження).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просив: відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтуванні відзиву на позовну заяву зазначено про те, що здійснюючи перевезення вантажу із певними відхиленнями від встановлених нормативів користувач транспортних засобів завідомо погоджується на перевищення встановлених вагових та габаритних параметрів транспортного засобу. Таке рішення призводить до негативної ситуації з автодорогами, оскільки перевезення вантажів із перевищенням нормативних вагових та/або габаритних параметрів передусім пошкоджує покриття, порушуючи його міцність та цілісність, що в подальшому спричиняє руйнування дорожнього полотна. Тобто встановлення відповідних нормативів та притягнення відповідальності за їх перевищення слугує превентивним та компенсаційним заходом, що в свою чергу підвищить безпеку руху на автодорогах та слугуватиме збереженню українських автошляхів. Як наслідок саме від обачності водіїв при дотриманні встановлених параметрів транспортних засобів під час здійснення перевезення вантажу та збереження стану доріг залежить якість та своєчасність забезпечення потреб економіки, соціальної сфери громадян. Відповідач посилається на Положення Укртрансбезпеки, постанову КМУ від 27.12.2019 року № 1174, інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року № 51, Закон України «Про автомобільні дороги». У зв'язку з вищеперерахованим відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
Як вбачається з адміністративної справи 16 квітня 2025 року ОСОБА_1 через застосунок “ДІЯ» від Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції отримав повідомлення про те, що 14 квітня 2025 року державним виконавцем Краматорського ВДВС відкрито виконавче провадження номер в АСВП: 77808599 з примусового виконання виконавчого документу: постанова серія АВ №00004896, видана 18 лютого 2025 року Державною службою України з безпеки на транспорті про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн.
17 квітня 2025 року, зв'язавшись за вказаним у повідомленні контактним номером телефону державного виконавця Краматорського ВДВС останній через меседжер, 17 квітня 2025 року надіслав позивачу фотокопії документів, що стали підставою для відкриття виконавчого провадження: заяву Державної служби України з безпеки на транспорті № 2840/3.1.2/14-25 від 25.03.2025 на адресу Краматорського ВДВС про примусове виконання постанови серії АВ № 00004896 від 18.02.2025; постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України Державної служби України з безпеки на транспорті серії АВ № 00004896 від 18.02.2025, передбачене ч. 2 ст.132-1 КУпАП.
17 квітня 2025 року за текстом зазначеної постанови у справі про адміністративне правопорушення Державної служби України з безпеки на транспорті серії АВ № 00004896 від 18.02.2025, позивачу стало відомо, що 18 лютого 2025 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Головня Т.С., розглянуто відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 60, WAGA-WIM35, зав. № 9, та зафіксовано, що 15.02.2025 о 16 год. 28 хв. за адресою М-30, км 996+491, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб марки VOLVO FM9.260 днз НОМЕР_2 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 17,250 % (3,105 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 13,583% (2.562 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон. Відносно відповідальної особи - власника автомобіля, позивача Рустамова Р.М. огли, складено постанову серії АВ № 00004896 від 18.02.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 133-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Отже, позивач не згоден з вказаною постановою та подав адміністративний позов до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з метою захисту своїх права та законних інтересів.
Відповідач, не погодившись із аргументами позовної заяви, подав на неї відзив, у якому просив суд: відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтуванні відзиву на позовну заяву зазначено про те, що здійснюючи перевезення вантажу із певними відхиленнями від встановлених нормативів користувач транспортних засобів завідомо погоджується на перевищення встановлених вагових та габаритних параметрів транспортного засобу. Таке рішення призводить до негативної ситуації з автодорогами, оскільки перевезення вантажів із перевищенням нормативних вагових та/або габаритних параметрів передусім пошкоджує покриття, порушуючи його міцність та цілісність, що в подальшому спричиняє руйнування дорожнього полотна. Тобто встановлення відповідних нормативів та притягнення відповідальності за їх перевищення слугує превентивним та компенсаційним заходом, що в свою чергу підвищить безпеку руху на автодорогах та слугуватиме збереженню українських автошляхів. Як наслідок саме від обачності водіїв при дотриманні встановлених параметрів транспортних засобів під час здійснення перевезення вантажу та збереження стану доріг залежить якість та своєчасність забезпечення потреб економіки, соціальної сфери громадян. Відповідач посилається на Положення Укртрансбезпеки, постанову КМУ від 27.12.2019 року № 1174, інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року № 51, Закон України «Про автомобільні дороги».
Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить із такого.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Позивач посилається на те, що оскаржувана постанова не відображає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Так, ч. 2 ст.132-1 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Нормативними документами, які визначають габаритно-вагові норми для руху транспортних засобів в Україні є Закон України «Про автомобільний транспорт» Закон України «Про дорожній рух», Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою КМУ від 18.01.2001 № 30, Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 № 1007/1207.
Згідно п.2, п.3 Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР. Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР.
Оскаржувана постанова містить посилання на норму п.22.5 ПДР, яку було порушено позивачем, як відповідальною за рух автомобіля VOLVO FM9.260 днз НОМЕР_2 та місце автоматичної фіксації правопорушення М-30, км 996+491, Дніпропетровська область.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про автомобільні дороги», автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення. Автомобільні дороги державного значення поділяються на міжнародні, національні, регіональні та територіальні.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів, забороняється.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У той же час, відповідно до пункту 3 Правил №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
За порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, згідно статті 132-1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність.
Посадові особи Укртрансбезпеки не проводять габаритно-вагових вимірювань транспортного засобу, а лише розглядають інформаційний Файл, сформований системою Фіксації адміністративних правопорушень, в якому містяться вся сукупність інформації, в тому числі щодо поосьового навантаження транспортного засобу, щодо зафіксованої події, яка зібрана пунктом автоматичної фіксації у відповідності до чинного законодавства.
Здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну одиницю транспортного засобу тощо.
У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, як інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фото транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматизований пункт.
При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.
Суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об'єктивну оцінку обставин фактів вчинення правопорушення.
Статтею 279-7 КУпАП чітко передбачені випадки звільнення від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки автомобільному транспорті. Позивачем не надано жодних доказів, що підтвердили б існування вищезазначених підстав для звільнення від адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 17 Порядку №1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Таким чином, винесена постанова серії про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП, пунктом 17 Порядку №1174, Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 (Інструкція №512), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 01 жовтня 2021 р. за № 1286/36908.
Отже, доводи позивача, що постанова не містить необхідних ознак складу адміністративного правопорушення ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, на думку суду, не ґрунтується на матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Позивач також посилався на порушення порядку розгляду справи, визначеного КУпАП та притягнення його до адміністративної відповідальності.
Суд вважає доводи Позивача в цій частині необґрунтованими та безпідставними. Обґрунтування позовних вимог у позовній заяві та додаткові пояснення по справі, надані представником позивача не спростовують обставин, наданих Відповідачем у поданому відзиві.
Оскаржувана постанова була винесена на підставі матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів у зв'язку з встановленням в автоматичному порядку правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, про що зазначено в самій постанові.
Крім того, в постанові є посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому можливо ознайомитися з доказами вчинення правопорушення.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.
Згідно ст. 279-5 КУпАП у разі, якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені, зокрема, частиною другою статті 132-1 КУпАП, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.297-7 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП, може бути звільнена від адміністративної відповідальності, в іншому випадку правомірність поведінки власника транспортного засобу доводиться в судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За положеннями КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП за порушення п.22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Таким чином, при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, постанова винесена відповідачем відповідає чинному законодавству.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.139, 229, 241-246, 205, 250, 255, 272, 286 КАС України,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - Соколов Володимир Віталійович до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Суддя Н. С. Краснокутська