№ 207/2206/25
№ 1-кп/207/278/25
08 вересня 2025 року Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське кримінальне провадження №12025046780000060 від 09.04.2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
21.05.2024 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ч.4 ст.185 КК України. Призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,
ОСОБА_5 , будучи засудженим 21.05.2024 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним терміном на 2 роки, належних висновків для себе не зробив, в період іспитового строку вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Згідно із судовим наказом Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.04.2019 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до їх повноліття, щомісячно, у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на дитину, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 17 квітня 2019 року.
Однак, ОСОБА_5 , якому відомо про обов'язковість виконання зазначеного судового наказу та про свій обов'язок, як батька дитини, визначений нормами ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного Кодексу України, якими передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними віку повноліття, допустив заборгованість зі сплати аліментів, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Так, ОСОБА_5 , будучі працевлаштованим у період часу з 08.04.2022 по 18.10.2022 року на посаді охоронника у Приватному підприємстві «ЛЄОН», ЄДРПОУ 34366803, отримуючи у встановленому законодавством порядку заробітну плату на загальну суму 41358,32 грн., та офіційно працевлаштованим у період часу з 01.06.2023 по 20.08.2024 року на посаду вантажника у склад готової продукції Філії «МХП Логістика» приватному акціонерного товариства «МХП», ЄДРПОУ 43944755, отримуючи у встановленому законодавством порядку заробітну плату на загальну суму 415929,13 грн., не повідомляв державному виконавцю Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про своє місце роботи, звільнившись з останнього місця роботи ОСОБА_5 до Кам'янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з метою офіційного працевлаштування чи отримання державної соціальної допомоги по безробіттю не звертався, в період часу з 13.11.2021 року по 22.04.2025 року аліменти на утримання дітей не сплачував, будь-якої допомоги на утримання дітей не надавав, участі у їх вихованні не приймав та згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей за період з 13.11.2021 року по 22.04.2025 року у сумі 150243,53 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 в період часу з 13.11.2021 року по 22.04.2025 року включно, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що призвело до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складає суму виплат за 40 місяців відповідних платежів, у розмірі 150243,53 грн.
Отже, у період часу з 13.11.2021 року по 22.04.2025 року включно, ОСОБА_5 злісно ухилився від сплати встановлених рішення суду коштів на утримання малолітніх дітей.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України.
Потерпіла ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні відмовилась від обвинувачення та просила закрити кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст. 164 КК України, оскільки обвинувачений став на шлях виправлення і частково сплатив заборгованість.
Вислухавши прокурора, який не заперечував щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із відмовою потерпілої від обвинувачення, самого обвинуваченого, який просив закрити провадження з вказаних підстав, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю у зв'язку із відмовою потерпілої від обвинувачення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.477 КПК України, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема ч.1 ст.164 КК України.
Згідно ч.4 ст.26 КПК України, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, дане провадження у формі приватного обвинувачення відносно ОСОБА_5 розпочато слідчим за заявою потерпілої ОСОБА_6 .
В постанові Верховного Суду у справі № 712/1710/19 від 03.06.2020 року вказано, що відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження на підставі відповідної ухвали суду, що виключає одночасне прийняття ним рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за нереабілітуючою підставою.
У відповідності до вимог п.7 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження підлягає закриттю, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Враховуючи те, що потерпіла сторона відмовилась від обвинувачення, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження підлягає закриттю у зв'язку із відмовою потерпілої від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.
Керуючись ст.ст. 284, 337, 350, 477 КПК України, суд, -
Кримінальне провадження №12025046780000060 від 09.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України - закрити у зв'язку із відмовою потерпілої ОСОБА_6 від обвинувачення.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1