Справа № 932/8187/25
Провадження № 2-а/932/180/25
08 вересня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі судді головуючого судді Куцевола В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- скасувати постанову № 747 від 26.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000,00 грн.;
- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити;
- стягнути витрати пов'язані з розглядом справи.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на те, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 747 від 26.06.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 120-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.
Оскаржувана постанова № 747 від 26.06.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена з грубим порушенням Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.
Так, як вбачається з постанови, справу стосовно позивача розглянуто 26.06.2025 року за його відсутності. Матеріали справи не містять доказів своєчасного сповіщення позивача про розгляд справи 26.06.2025 року. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 747 від 26.06.2025 року, позивача був сповіщений про розгляд справи 16.06.2025 року. У той же час позивач заперечує фак отримання будь-якої повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як зазначає позивач, у порушення вимог ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не містить наступних відомостей: номеру та дати повістки, підстав її направлення та виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 ; про «строк, зазначений у повістці», у який ОСОБА_1 начебто не з'явився до ТЦК та СП; про докази отримання ОСОБА_1 повістки або обставин, за якими він вважається таким, що належним чином повідомлений про явку до ТЦК та СП.
З огляду на те, що з 13.09.2002 року позивач був виключений з військового обліку, відповідно на нього не розповсюджувались вимоги до військовозобов'язаних та резервістів, встановлені ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, доводи викладені в якому зводяться до незгоди з заявленими вимогами. Так, зазначено, що повісткою № 2748846 від 28.02.2025 року ОСОБА_1 був викликаний на 02.04.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних, але не прибув, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП.
Дослідивши докази у справі, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2025 року водієм 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення № 747, за ознаками правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що військовозобов'язаному надіслано повістку, трек-номер відправлення 0610235530123 від 28.02.2025 року, про прибуття до ТЦК та СП. За викликом у строк, зазначений у повістці, без поважних на то причин не з'явився, про причини не явки не повідомляв, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП. У протоколі ОСОБА_1 зазначив, що повістку не отримував.
26.06.2025 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було винесено відносно позивача постанову про адміністративне правопорушення № 747, за ознаками правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що військовозобов'язаному надіслано повістку трек-номер відправлення 0610235530123 від 28.02.2025 про прибуття до ТЦК та СП. За викликом у строк, зазначений у повістці, без поважних на то причин не з'явився, про причини не явки не повідомляв, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст 210-1 КУпАП, у звязку із чим військовозобов'язаного ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (чинного на час вчинення правопорушення), та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000,00 грн.
У відповідь на адвокатський запит відповідач листом від 05.07.2025 року № 01/6754 повідомив адвоката Трофімчука В.В., що оператор поштового зв'язку «Укрпошта» має на теперішній час певні труднощі з доставлениям поштових відправлень. Для отримання копії постанови запропоновано ОСОБА_1 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 особисто. До відповіді додано копію постанови.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Отже, вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, який регулює процедуру правил військового обліку .
Згідно абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок), виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Згідно п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на те, що позивачем заперечується факт скоєння адміністративного правопорушення, а саме зазначено, що він повістку не отримував, а відповідачем не надано жодного належного доказу на спростування позиції останнього, як то: поштового повідомлення з відміткою про отримання, про відмову отримати поштове відправлення, про відсутність особи за адресою місця проживання, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, понесений позивачем судовий збір підлягає відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 747 від 26.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В.Куцевол